
- •Тема 7 відділення в обороні
- •Затверджена на право проведення занять в 20____ / 20____ навч. Році.
- •Затверджена на право проведення занять в 20____ / 20____ навч. Році.
- •1. Мета заняття:
- •Навчальна:
- •Виховна:
- •Іі. Література, яка використовується для підготовки заняття
- •Ііі. Матеріальне забезпечення
- •Іv. Порядок проведення заняття
- •Зміст лекції Вступна частина
- •Загальні положення по організації і веденні оборони
- •Мета оборони і вимоги, які пред’являються до неї
- •Вимоги, які пред’являються до оборони.
- •Розрахунок бойових можливостей відділення (вогнева міцність, маневреність боротьба з танками противника, що атакують).
- •Місце відділення в опорному пункті взводу.
- •Позиції і вогневі позиції відділення.
- •Організація системи вогню, розвідки, охорони, інженерне обладнання позиції відділення, маскування, захист від зму.
- •Порядок і зміст роботи командира відділення по організації оборони (без зіткнення з противником і в умовах безпосереднього зіткнення з ним)
- •Ведення оборонного бою
- •Керування відділенням і вогнем в обороні
- •Відділення в обороні в особливих умовах
- •Оборона в місті (населеному пункті)
- •Оборона в лісі
- •Оборона в пустелі
- •Оборона взимку
- •Особливості ведення оборони вночі
Вимоги, які пред’являються до оборони.
Сучасна оборона має бути стійкою і активною.
Під стійкістю оборони розуміють її здатність протистояти зброї масового ураження, ударам авіації та артилерії, відбивати атаки танків і піхоти противника, а також знищувати противника, який вклинився в оборону або повітряні десанти, які висадилися в тил, аеромобільні та диверсійно-розвідувальні групи.
Активність оборони визначається в постійному ураженні противника всіма засобами, нав’язуванні йому своєї волі, створенні невигідних для нього умов ведення бою, в проведенні широкого маневру і рішучих контратак, швидкому знищенні противника, який вклинився в оборону і його десантів, які висадилися.
Висока активність оборони не може бути досягнута без її стійкості, а стійкість оборони буде тим вища, чим активніше ведуться оборонні дії.
Оборона може бути протитанковою, протиповітряною, протидесантною, глибоко ешелонованою, готовою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником ЗМУ, високоточної зброї і засобів радіоелектронної боротьби. Підрозділи повинні стійко обороняти позиції, які займають навіть в умовах повного оточення і відсутності тактичного зв’язку з сусідами. Вони не мають права залишати займані позиції і відходити без наказу старшого командира.
Стійкість і активність оборони досягається: витримкою, непохитністю, наполегливістю військ, їх високим морально-бойовим духом, безперервною розвідкою противника, своєчасним викриттям підготовки його до наступу і можливих напрямків атак; ретельним маскуванням бойового порядку, інженерним обладнанням, створенням ретельно організованої системи вогню, особливо протитанкового в поєднанні з системами інженерних загороджень, опорних пунктів і вогневих позицій; надійною протиповітряною обороною і т.і.; своєчасним маневром підрозділами, вогневими засобами і вогнем на загрозливому напрямі, негайним знищенням противника, який вклинився в оборону і його десантів, які висадилися; постійно виконувати заходи щодо захисту від ЗМУ, високоточної зброї противника; стійким і тривалим утриманням опорних пунктів в поєднанні з проведенням контратак.
Розрахунок бойових можливостей відділення (вогнева міцність, маневреність боротьба з танками противника, що атакують).
Вогневі можливості – це здатність відділення своїм вогнем знищувати живу силу і броньовані цілі противника, який веде наступ.
Наприклад, при 100 % укомплектованості, для ведення вогню в відділенні може бути задіяно 5 АК-74, 1 РПК, 1 ПКТ і СВД. Знаючи бойову швидкострільність цієї зброї, розрахуємо кількість куль, які випускає особовий склад відділення за хвилину:
-
№
Вид зброї
Бойова швикострільність, од/хв.
1
АК-74
100
2
РПК-74
150
3
ККТ
250
4
СГД
40
5 АК-74 × 100 + 1 РПК × 150 + 1 ПКТ × 250 + 1 СВД × 40 = 940 пострілів за хвилину.
Відділенню необхідно створити щільність вогню по фронту 150 м (100 м – позиція відділення, по 25 м – проміжки між позиціями відділення у взводному опорному пункті). Виходячи із цього, відділення у змозі випустити по противнику (940:150) 6 куль за одну хвилину на 1 м фронту. З урахуванням втрат особового складу і озброєння до 30 % (658:150) – 4,4 кулі за хвилину на 1 м фронту.
На фронті оборони відділення до 100 м може наступати до 1,5 відділень противника. Дослідним шляхом встановлено: при веденні вогню лежачи (стоячи з упору) із автомата, ручного кулемета на відстані 300 м для ураження однієї цілі потрібно 4 патрона, а при веденні вогню з ходу для рішення цієї задачі – 25 патронів. Із цього витікає, що ефективність вогню відділення в обороні 4-6 раз вище, чим у наступі.
Маневреність відділення – це його здатність здійснювати пересування в ході бою за визначений час.
В механізованому відділенні для боротьби з танками і броньованими машинами противника є ручні кумулятивні гранати. Граната ручного протитанкового гранатомета практично пробиває броню сучасного танку на відстані до 400 м. крім того, вогнем із кулеметів і автоматів по танку і броньованим машинам можливо зіпсувати прилади спостереження та прицілу.
Найбільш уразливі місця танка є ходова частина (гусениці, ведучі та направляючі колеса), борти і корма башти, прилади стрільби та спостереження, дуло гармати і кулемет.
Прилади стрільби
та спостереження
Борти і корма
башти
Ходова частина