Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях.

Вступ

Підвищення ефективності праці та збереження здоров’я працівників під час професійної діяльності залишається актуальною проблемою і одним із шляхів її вирішення є підвищення як соціальної відповідальності держави, так і підвищення особистої відповідальності працівників за безпеку праці. У цьому розділі обговорюють головні заходи, які можуть сприяти безпечному виконанню як кваліфікаційної роботи, так і посадових обов’язків на майбутньому місці праці.

1. Аналіз стану умов праці

1.1. Характеристика виробничого середовища та його чинників

Приміщення, де виконана робота, має об'єм 36 м³ та площу 12 м². Природне освітлення забезпечує вікно площею 3 м², а штучне – люмінесцентні лампи. Дерев’яна підлога у приміщенні (паркет) не проводить електричного струму. Приміщення обладнане централізованим опаленням та електричною мережею з напругою живлення 220 В. Газова та водопровідна мережі – відсутні. Чистоту повітря забезпечує неорганізоване природне вентилювання. Температура в приміщенні коливається у межах 18–23°С, відносна вологість – близько 50%, швидкість руху повітря менше 0,1 м/с. Рівень шуму в приміщенні незначний.

У приміщенні обладнані два робочі місця з персональними комп’ютерами та допоміжними пристроями: лазерна друкарка та копіювальний апарат. За степенем пожежної безпеки приміщення відносять до категорії В. На робочому місці наявна інструкція з охорони праці та пожежної безпеки та аптечка для надання першої медичної допомоги. Приміщення щоденно прибирають та провітрюють.

2. Опис процесу праці

Роботу з персональним комп’ютером характеризує невелике фізичне навантаження, значна напруженість зору та тривале зосереджене спостереження. За ступенем важкості трудового процесу цю роботу відносять до категорії – 1а, легка робота, переважна робоча поза – сидяча.

1. 3. Аналіз методів дослідження, обладнання та характеристика речовин

Під час роботи персональних комп’ютерів виділяється значна кількість тепла, виникають шум, вібрація та електромагнітні випромінювання, а негативний вплив на організм людини зумовлює неадекватне (надто велике або надто мале) навантаження на окремі системи організму. Такі перекоси у напруженні різних систем організму, що трапляються під час роботи з персональним комп’ютером, зокрема, значна напруженість зорового аналізатора і довготривале малорухоме положення перед екраном, не тільки не зменшують загального напруження, а навпаки, призводять до його посилення і прояву стресових реакцій. Роботу персональних комп’ютерів та периферійних пристроїв супроводжує виділення багатьох хімічних речовин, зокрема озону, оксидів нітрогену та аерозолів (високо­дисперсних частинок тонера), які також можуть згубно впливати на здоров’я користувачів.

2. Організаційно-технічні заходи з поліпшення умов праці

2. 1. Організування місця праці та безпечної роботи

Наукова організація робочого місця передбачає створення працівникові комфортних умов для високопродуктивної і високоякісної праці за незначних фізичних зусиль та мінімальному нервовому напруженні.

Під час роботи з персональним комп’ютером повинні бути дотримані наступні вимоги:

• на одне робоче місце, обладнане персональним комп’ютером, необхідно, щоб припадало не менше 6,0 м² площі та 20 м³ об’єму приміщення, при цьому робочі місця повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 1 м від стіни з вікном, відстань між бічними поверхнями комп’ютерів має бути не меншою за 1,2 м, відстань між тильною поверхнею одного комп’ютера та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м, а прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м;

• конструкція робочого місця користувача має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг, стегна — в горизонтальній площині, передпліччя — вертикально, лікті — під кутом 70–90° до вертикальної площини, зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови — 15–20° відносно вертикальної площини;

• висота робочої поверхні столу для персонального комп’ютера має бути в межах 680–800 мм, а ширина — забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля, тому рекомендовані розміри столу: висота 725 мм, ширина 600–1400 мм, глибина 800–1000 мм;

• робоче сидіння користувача персонального комп’ютера повинно бути підйомно-поворотним, таким, що незалежно і надійно регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників;

• монітор та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів і забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 градусів від лінії зору працівника.

Раціональний режим праці та відпочинку користувачів персонального комп’ютера передбачає запровадження регламентованих перерв, рівномірний розподіл навантажень протягом робочого дня, регулярні комплекси вправ для очей, рук, хребта, поліпшення мозкового кругообігу та психофізіологічне розвантаження. Роботу з персональним комп’ютером вважають основною, якщо вона займає не менше як 50 % часу робочого дня чи робочої зміни. Під час основної роботи за восьмигодинної робочої зміни встановлюють додаткові регламентовані перерви: для розробників програм тривалістю 15 хв через кожну годину роботи; для операторів персональних комп’ютерів тривалістю 15 хв через дві години роботи; для операторів комп’ютерного набору тривалістю 10 хв через кожну годину роботи. За жодних умов безперервна робота з персональним комп’ютером не повинна перевищувати чотири години. Користувачі персональних комп’ютерів, для яких ця робота є основною, підлягають медичним оглядам: попереднім — під час влаштування на роботу і періодичним — протягом трудової діяльності раз на два роки. Жінок з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до роботи з персональним комп’ютером не допускають.

Перед допуском до самостійної роботи кожен працівник проходить навчання з питань охорони праці у вигляді двох інструктажів: вступного, який проводять працівники служби охорони праці та первинного, який проводять керівники структурних підрозділів на робочому місці з кожним працівником до початку їхньої роботи на цьому робочому місці.

Працівники до початку роботи повинні перевірити візуально наявність і справність електрообладнання та його заземлення, а під час виконання роботи не залишати без нагляду обладнання, яке використовують, а після закінчення роботи — прибрати робоче місце, відключити всі електроприлади від електромережі.