Контрольні запитання

1. Визначення генератора.

2. Класифікація генераторів.

3. Характаристики генераторів.

Література :

1. Колонтаєвський Ю. П., Сосков А. Г. Промислова електроніка та мікросхемо техніка: теорія і практикум: Навч. посіб. / За ред. А. Г. Соскова. 2-е вид.-К: Каравела, 2004, - 432 с.

2. Харченко В. М. Основы электроники: Учеб. Пособие для техникумов. – М. : Энергоиздат, 1982.- 352 с., ил.

Лабораторна робота № 13

Тема: Дослідження роботи мультивібратора .

Мета роботи: Зібрати схему і дослідити роботу мультивібратора.

Обладнання: Джерело живлення ГН2 з виходом напруги 15 В, генератор ГС в режимі «ГИ», вимірювальний прилад – осциллограф.

R1 = 4,7 ком R2 = 33 ком

R3 = 33 ком

R4 = 4,7 ком

C1 = 0,033 мкф С2 = 0,01 мкф, 0,1 мкф

С3 = 50 мкф

С4 = 0,01 мкф, 0,1 мкф

С5 = 0,033 мкф

V1, V2 – КТ315А

Підготовка до роботи.

1. Користуючись літературою, що рекомендується, і методичними

вказівками, вивчити будову і принцип роботи мультивібратора .

2. Вивчити призначення основних елементів лабораторної установки

(рис. 13.1).

Рисунок. 13.1 Схема мультивібратора

Порядок виконання роботи.

- встановити панель №___ і з’ємні елементи, причому С1 = С4 = 0,01 мкф;

- підключити ГН2 до гнізд «+Ес» і «Х8», осцилограф до гнізд «3» і «Х7»;

- включити тумблери «мережа», «БП1-БП3» і «осцил»;

- спостерігати на екрані осцилографа форму вихідного імпульсного сигналу мультивібратора;

- встановити С2 = С4 = 0,1 мкф і повторити роботу, спостерігати зменшення частоти вихідної напруги мультивібратора;

- підключити ГС до гнізд «2» і «Х5», встановити вихідну напругу імпульсу 1В і частоту, приблизно рівну частоті мультивібратора і спостерігати на екрані осцилографа процес синхронізації.

Вимкнути прилад.

Контрольні запитання

1. Визначення мультивібратора.

2. Принцип роботи.

Література

1. Колонтаєвський Ю. П., Сосков А. Г. Промислова електроніка та мікросхемо техніка: теорія і практикум: Навч. посіб. / За ред. А. Г. Соскова. 2-е вид.-К: Каравела, 2004, - 432 с.

2. Харченко В. М. Основы электроники: Учеб. Пособие для техникумов. – М. : Энергоиздат, 1982.- 352 с., ил.

Лабораторна робота № 14

Тема: Дослідження роботи блокінг - генератора.

Мета роботи: дослідити роботу блокінг - генератора за допомогою програми EWB 5.12.

Обладнання: 1. ЕОМ.

1. Теоретичні відомості

Блокінг-генератор — це релаксаційний генератор, побудований на ос­нові однокаскадного трансформаторного підсилювача, в якому позитив­ний 33 здійснюється за допомогою вторинної обмотки імпульсного транс­форматора. Оскільки зв'язок між його обмотками здійснюється тільки під час зміни колекторного струму транзистора, при насиченні струму тран­зистора або при його запиранні напруга 33 відсутня.

Призначений для генерування потужних прямокутних імпульсів з дуже великою щілинністю(від одиниць до десятків тисяч) і тривалістю від часток мікросекунд до часток мілісекунди.

Очікувальний режим у блокінг-генераторі здійснюється з'єднанням бази транзистора через вторинну обмотку трансформатора і резистор R з емітером (рис. 1, а). Якщо на обкладках конденсатора С заряд відсутній, то потенціал на базі транзистора дорівнює нулю й останній закритий. Ре­зистор Rб введено в схему для того, щоб досліджувати вплив параметрів схеми на тривалість імпульсів. Конденсатор С здійснює накопичення енергії під час формування імпульсу, резистор R призначений для розря­джання конденсатора. Таким чином, стала часу ланцюжка елементів R та С визначає період повторення імпульсів в автоколивальному режимі і час відновлення напруги на конденсаторі С в очікувальному режимі.

Первинну обмотку імпульсного трансформатора зашунтовано діодом для зриву перехідного коливального процесу. Запуск блокінг-генератора можна здійснити кількома способами. На рис. 1, а показано його за­пуск позитивним імпульсом, поданим у колекторне коло транзистора. На рис. 1, б зображено графіки напруг, що ілюструють початковий стан блокінг-генератора і перехідні процеси в ньому.

Рис. 1. Спрощена принципова схема очікувального блокінг-генератора (а) і часові діаграми (б), що ілюст­рують його роботу

У початковому стані транзистор закритий, конденсатор С не зарядже­ний. Для закритого стану транзистора виконується умова:

де и_зап — напруга імпульса запуску.

Позитивний імпульс запуску, створюючи на базі транзистора стрибок негативної напруги Е_Б > Uзап завдяки зміні фази в трансформаторі на 180°, відкриває транзистор. Зростаючий струм колектора індукує в обмотці базового кола електрорушійну силу, яка подається на базу транзистора і збільшує його колекторний струм. Процес регенерації закінчується перехо­дом транзистора в режим насичення. Час переходу транзистора з режиму відсікання струму в режим насичення визначає тривалість переднього фронту імпульсу.

Перехід у режим насичення супроводжується припиненням зростання струму колектора та розривом кола 33. Струм бази відкритого транзис­тора заряджає конденсатор С, але його напруга прикладена до бази про­тилежною полярністю; тому внаслідок зростання напруги на конденса­торі зменшується струм бази, що зумовлює вихід транзистора зі стану насичення. Час заряджання конденсатора С через резистор R_Б й опір пе­реходу база — емітер наближено визначає тривалість імпульсу:

У момент переходу транзистора із стану насичення в активний режим завдяки електрорушійній силі індукції із зміненою полярністю віднов­люється коло 33 через трансформатор, унаслідок чого зменшується ко­лекторний струм і відбувається лавиноподібне запирання транзистора. Далі конденсатор С повільно розряджається через високоомний резис­тор R. Повне відновлення схеми відбувається тільки після того, коли кон­денсатор розрядиться до напруги, сумірної з напругою відкривання тран­зистора. Наближено час відновлення:

Якщо імпульс запуску надходить до моменту відновлення схеми, то блокінг-генератор може не запуститися. Це явище використовують для поділу частоти.