3. Податок за першу реєстрацію транспортних засобів

Одним із нововведень Податкового кодексу України є збір за першу реєстрацію транспортного засобу, що замінив податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу справляється з юридичних та фізичних осіб за першу реєстрацію в Україні транспортних засобів*, що поділяються на колісні, судна, літаки і гелікоптери (зареєстровані відповідно до законодавства України).

Основні новації збору за першу реєстрацію транспортного засобу:

1. Збір сплачується лише під час першої реєстрації транспортного засобу, тобто виключено сплату податку при проходженні технічного огляду, реєстрації та перереєстрації транспортного засобу.

2. Виключено з об'єкта оподаткування мопеди та велосипеди з установленим двигуном, причепи (напівпричепи); водночас літаки і гелікоптери (крім військової авіації та цивільної оборони), мотоцикли (незалежно від об' єму циліндра установленого двигуна), трактори на гусеничному ходу, деякі автомобілі та судна увійшли до переліку об' єктів обкладання збором.

3. Змінено коефіцієнти до ставок збору. Для транспортних засобів, що використовувалися до восьми років, коефіцієнт тепер дорівнює 2 (було 1), а для транспортних засобів, термін використання яких перевищує вісім років, - 40 (було 33,3); для суден, літаків і гелікоптерів - 3.

Система коефіцієнтів стимулює використання нових транспортних засобів, оскільки вони мають менш негативний вплив на навколишнє середовище.

4. Змінено порядок сплати збору. Юридичні особи повинні подавати податкову звітність тільки під час першої реєстрації транспортного засобу, а не кожного року; розрахунок транспортного збору здійснюється за місцезнаходженням та за місцем реєстрації транспортного засобу в десятиденний строк після першої реєстрації.

5. Ставки податку будуть коригуватися щороку, ураховуючи індекси споживчих цін, індекси цін виробників промислової продукції (проект щодо зміни ставок треба вносити до Верховної Ради щороку до 1 червня).

Отже, механізм збору за першу реєстрацію транспортного засобу має такі переваги для платників: його сплата і подання звітності відбуваються лише один раз.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу є не тільки одним із фіскальних інструментів, а й важелем державного впливу на навколишнє середовище. Зокрема, при визначенні бази оподаткування враховується потужність, об' єм циліндрів двигуна, термін використання транспортних засобів тощо, тобто чим вищі ці показники, тим сума збору буде більшою. Можливо, це є стимулом до використання нових, з новітніми технологіями, менш потужних транспортних засобів, які допоможуть мінімізувати витрати на сплату збору і викиди шкідливих речовин в атмосферу.

3. Податковий контроль за правильністю сплати місцевих податків

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку, встановленого статтею 15 Закону України "Про систему оподаткування" і статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" та в межах установлених Декретом граничних розмірів ставок, крім збору на проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами.

В межах своєї компетенції, органи місцевого самоврядування мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.

Платники зобов'язані сплачувати місцеві податки і збори, відповідно до вимог рішення органу місцевого самоврядування про впровадження платежу і тільки після набрання чинності цього рішення.

Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Надміру сплачені платниками суми місцевих податків і зборів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються їм згідно з чинним законодавством.

Іноземні юридичні особи та громадяни сплачують місцеві податки і збори на рівних умовах з юридичними особами та громадянами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами та законодавством України.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.

Комунальний податок

Комунальний податок - це обов'язковий місцевий податок, який нараховується на основі неоподаткованого мінімуму доходів громадян та середньоспискової чисельності працюючих. (Табл 1.)

Таблиця 1

Комунальний податок
Платники	Юридичні особи, за виключенням бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств
Об'єкт	Фонд оплати праці, розрахований виходячи з офіційно встановленого неоподаткованого мінімуму доходів громадян (незалежно від фактично сплаченої заробітної плати), помноженого на середньоспискову чисельність працюючих за звітний місяць
Ставка	Граничний розмір ставки не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, розрахованого виходячи з неоподаткованого мінімуму доходів громадян
Джерело	Для юридичних осіб - собівартість

При розрахунку сум комунального податку враховується середньооблікова (середньоспискова) чисельність працівників та встановлений на дату розрахунку розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Зайнятий працівник враховується тільки один раз (по місцю основної роботи), незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу, тобто сумісники в розрахунок чисельності не входять.

Середньооблікова чисельність працівників за звітний період (місяць) розраховується підсумком чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, з 1 по ЗО або 31 число, включаючи святкові (неробочі) та вихідні дні, та діленням розрахованої суми на число календарних днів звітного місяця.

Щодо сплати цього податку підприємствами, які тимчасово не ведуть виробничу діяльність, але при цьому подають до статистичних органів звітність про середньоспискову чисельність штатних працівників спискового складу за відповідний період, то питання сплати ними, звільнення їх від сплати або надання відстрочки у сплаті цього податку таким підприємствам, з урахуванням їх виробниче - фінансового стану, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, що впроваджують місцеві податки і збори. Теж саме стосується і неприбуткових організацій.

Рішенням органу місцевого самоврядування може бути встановлено базовий податковий (звітний) період для комунального податку, який дорівнює календарному кварталу, тому розрахунок податку повинен подаватися протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Сплата комунального податку здійснюється щомісяця авансовими внесками до 15 числа наступного місяця. . , .

Сума комунального податку у повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний квартал (з урахуванням фактично сплачених авансових внесків за місяці цього кварталу), повинна бути внесена платником протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Якщо рішенням органу місцевого самоврядування передбачено, що розрахунок комунального податку подається і сам податок сплачується щомісяця, то базовий податковий (звітний) період для податку у такому випадку дорівнюватиме місяцю. Розрахунок комунального податку повинен подаватися платниками до податкових органів протягом 20 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного періоду, а сплачуватися податок повинен протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання розрахунку. У разі неподання розрахунку в цей термін платник сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян