5. Підготовка до захисту та захист курсової роботи

Завершену курсову роботу студент подає лаборанту кафедру, яекий реєструє її в журналі і під підпис передає науковому керівни­кові для перевірки роботи і підготовки відгуку на неї. Відгук науко­вого керівника має містити висновок про готовність роботи до захисту. Рішення про допуск до захисту приймається та візується керівником курсової роботи, про що робиться відповідний запис на титульному аркуші курсової роботи.

У разі невідповідності вищевказаним вимогам курсову роботу може бути не допущено до захисту. Рішення щодо недопущення до захисту має бути затверджене на засіданні предметно-методичної комісії.

Студенти, які не подали до розгляду курсову роботу в строк, передбачений регламентом, або подали, але не отримали допуск до захисту, а також ті, хто одержав під час захисту незадовільні оцінки, повинні переробити курсову роботу за зауваженнями керівника. До повторного захисту курсова робота має бути прийнята не раніше ніж через тиждень, за умови її переробки або доопрацювання. Повтор­не проходження усієї процедури допущення курсової роботи до за­хисту є обов’язковим.

Процедура захисту передбачає перевірку рівня володіння студентами професійними навичками, вміння аргументовано пояснювати основні структурні елементи програми соціологічного дослідження.

Після захисту курсова робота передається на зберігання до архіву університету.

Критерії оцінювання.

1. Оформлення курсової роботи відповідно до вимог стандарту – 10 балів, де

високий рівень – 8-10 балів;

середній рівень – 5-7 балів;

низький рівнень – 1- 5 балів.

2. Методологічний розділ – до 42 балів, у тому числі:

- обґрунтування проблеми дослідження – до 7 балів;

- визначення об’єкту і предмету дослідження – до 7 балів;

- формулювання мети і завдань дослідження – до 7 балів;

- уточнення і інтерпретація основних понять – до 7 балів;

- операціональне визначення основних понять – до 7 балів;

- формулювання гіпотез – 7 балів, де

високий рівень – 5-7 балів;

середній рівень –3-4 бали;

низький рівнень – 1-2 балів;

3. Процедурний розділ – до 28 балів, у тому числі:

- вибір та обґрунтування методів збору інформації – до 7 балів;

- обгрунтування та визначення вибіркової сукупності – до 7 балів;

- побудова логічної структури анкети – до 7 балів;

- складання робочого плану дослідження – до 7 балів, де:

високий рівень – 5-7 балів;

середній рівень –3-4 бали;

низький рівнень – 1-2 балів;

4. Анкета – до 20 балів, у тому числі:

- преамбульно-інструктивний розділ – до 7 балів, де:

високий рівень – 5-7 балів;

середній рівень –3-4 бали;

низький рівнень – 1-2 балів;

• архітектоніка – до 3 балів, де:

високий рівень – 3 бали;

середній рівень –2 бали;

низький рівнень – 1 бал;

- правильність формулювання анкетних запитань та віяла відповідей – до 7 балів, де:

високий рівень – 5-7 балів;

середній рівень –3-4 бали;

низький рівнень – 1-2 балів;

• оформлення анкети - до 3 балів, де:

високий рівень – 3 бали;

середній рівень –2 бали;

низький рівнень – 1 бал.

РАЗОМ (максимальна кількість) - 100 балів.

Додаток А

Орієнтовна тематика курсових робіт

1.	Кредитно-модульна система в оцінках викладачів українських вищих навчальних закладів .
2.	Соціальний простір міста: соціологічний аспект .
3.	Перспективи працевлаштування в оцінках студентів старших курсів вищих навчальних закладів міста Донецька.
4.	Стан та перспективи розвитку підприємств малого бізнесу в м. Донецьку.
5.	Гендерні особливості телереклами як соціокультурного феномена.
6.	Гендерні особливості сімейних відносин у сучасному українському соціумі .
7.	Соціальний статус як критерій формування квотного проекту вибірки соціологічних досліджень (на матеріалах АСНГ).
8.	”Соціологічний аналіз девіантної поведінки дітей, підлітків та молоді .
9.	Засоби впливу на громадську думку в період позачергової передвиборчої кампанії .
10.	Особливості формування іміджу Партії Регіонів на прикладі регіональних видань міста Донецька.
11.	Ступінь довіри громадян до органів державної влади.
12.	Оцінка донеччанами проявів політичної нестабільності в державі.
13.	Зворотній зв΄язок як чинник підвищення ефективності комунікаційних технологій.
14.	Соціологічний аналіз комунікаційних зв’язків „виконавча влада – населення”.
15.	Висвітлення в регіональних друкованих ЗМІ проблем ставлення місцевого населення до органів державної влади.
17.	Недоліки та переваги кредитно-модульної системи в оцінках викладачів та студентів ВНЗ-членів УАРМБО.
18.	Сімейні орієнтації та репродуктивні настанови студентської молоді.
19.	Динаміка протестної політичної поведінки донеччан (2004-2011).
20.	Ціннісні орієнтації студентської молоді м. Донецька.
21.	Ставлення мешканців Донецького регіону до української мови як чинника формування нації.
22.	Соціологічне забезпечення управлінських рішень Донецької обласної державної адміністрації в галузі освіти та молодіжної політики.
23.
24.	Рівень медичного обслуговування в оцінках відвідувачів лікувальних закладів  Донецька.
25.	Соціологічний аналіз страхування населення м. Донецька.
26.	Політична соціалізація молоді м. Донецька.
27.	Проявів соціальної девіації у студентів Донецького державного університету управління.
28.	Сприйняття студентами процесів реформування вищої освіти в Україні.
29.	Динаміка соціального статусу робітничої молоді м. Донецька.
30.	Соціально-політичні орієнтації молоді Донецького регіону.
31.	Динаміка соціального статусу студентської молоді м. Донецька.

Додаток Б