Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте шляхи формування, форми і типи земельної власності в добу середньовіччя.

2. Якими загальними рисами характеризувалося феодальне господарство? Назвіть його основні виробничі форми.

3. Розкрийте особливості становлення феодального господарства у країнах Західної Європи.

4. Як і чому відбувалася еволюція феодального маєтку протягом ХІ – ХУ ст. ст.? Яким чином змінювалися сеньйоріально - селянскі відносини в цей час?

5. Розкрийте чинники розвитку та піднесення міст Західної Європи в ХІ – ХУ ст. ст.

6. Опишіть цеховий лад середньовічного ремесла, покажіть його економічну доцільність у ХІІ – ХУ ст. ст.

7. Охарактеризуйте риси, характер європейської торгівлі в середні віки, її головні шляхи і райони, проаналізуйте процес утворення національних ринків.

8. Як розвивалася економічна думка середньовічної Європи.

9. Що таке «Солічна правда»?

10. Що Ви можете сказати про розвиток економічної думки Давньоруської держави. Ким був для неї Володимир Мономах?

11. Якими загальними рисами характеризувалося феодальне господарство? Назвіть його основні виробничі форми.

12. Охарактеризуйте риси, характер європейської торгівлі в середні віки, її головні шляхи і райони, проаналізуйте процес утворення національних ринків.

Контрольні тести до теми.

1. Які століття охоплював період середньовіччя?

А) III - XIII століття

Б) V - XV століття

В) II - XVI століття

2. Хто становив більшість населення Англії в період раннього середньовіччя?

А) лендони

Б) кримери

В) керли

3. Що лежало в основі земельних відносин феодальної Англії?

А) землевласницькі закони

Б) система утримань

В) відробіткова рента

4. Що було нижчою адміністративною одиницею в Англії?

А) сільська громада

Б) губернія

В) графство

5. Хто захопив владу в Японії на початку VII століття?

А) імператор Тинго

Б) самурай Таке

В) імператор Тайка

6. Основна форма господарювання феодальної Японії?

А) приватновласницький маєток

Б) графський маєток

В) частноземельное господарство

7. Як називалася станова система в Японії?

А) Си-мун-ри-кі

Б) Си-но-ко-се

В) Ми-ко-си-рі

Рекомендована література.

8 с.28-52; 16, 17, 18 с. 33-47, 53-64, 19, 24 с. 34-38, 44-49, 37, 49, 50 с.60-72.

Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хуі – перша половина хуіі ст. Ст.)

План

1. Передумови та наслідки великих географічних відкриттів;

2. Сутність та передумови первісного нагромадження капіталу;

3. Становлення «класичного» капіталізму в Англії, формування класичної школи політичної економії;

4. Причини виникнення капіталізму у Франції, риси фізіократизму, як школи політекономії;

5. Особливості становлення капіталізму у США.

Ключові поняття теми:

Первісне нагромадження капіталу, мануфактура,, класична школа політичної економії, фізіократизм.

Методичні рекомендації до теми:

Починаючи роботу над темою, студент повинен усвідомити, що у 16-17 столітті відбувається розпад феодального ладу у ряді європейських країн, на зміну якому приходять капіталістичні відносини. За словами К. Маркса «саме розкладання першого звільнило елементи останнього ».

Існує ряд чинників тих, що сприяли Великим географічним відкриттям:

1 – утруднення в торгівлі між Сходом і Європою.

Це пов'язано із захопленням традиційних шляхів турками через Близький Схід, арабами через Північну Африку, татаро-монголами через Русь. В результаті з'являється грабіж і посередництво в торгівлі, що сприяє підвищенню цін на товари і робить їх менш привабливими. Виникає об'єктивна потреба пошуку нових торгових шляхів з метою позбавлення від такого роду посередництва.

2 – гострий брак обігових коштів (що з'явилася в другій половині XV століття).

Слід звернути увагу, що до основних причин, що зумовили недолік золота і срібла як обігових коштів, відносяться:

- по-перше, зміни в торгівлі, сприяюче перекачуванню золото на схід;

- по-друге, виснаження срібних копалень Німеччини і Іспанії якраз в той час, коли збільшуються об'єми торгівлі і починає розвиватися промисловість;

- по-третє, поява нового класу – буржуазії (раніше ми їх називали підприємцями), прагнучої до збагачення і нагромадження багатства, що у результаті породило «жадання золота» – найважливішу економічну проблему, що штовхнула на пошук найкоротшого шляху до «багатств» Сходу.

3 – політичний чинник.

Суть його зводиться до того, що тільки могутні монархії здатні були фінансувати пошукові експедиції (в основному Іспанія, Португалія).

4 – науково-технічний прогрес.

Робота над темою дає змогу студентові усвідомити, що класично, первісне нагромадження капіталу – це історичний процес відділення безпосереднього виробника від засобів виробництва, тобто насильницьке позбавлення дрібного виробника (селянина, ремісника) його приватної власності і затвердження крупної капіталістичної власності.

Мануфактура – це підприємство, на якому ще використовується ручна праця, але вже присутнє її розділення по операціях, завдяки чому підвищується продуктивність, що позитивно впливає на ефективність і прибутковість.

Історично поява мануфактури була обумовлена тим, що ремесло не мало можливості задовольнити зростаючий ринковий попит, в першу чергу, на тканини. Саме тому, перші мануфактурні підприємства виникають в бавовняній, полотняній, льняній виробництвах. Для створення мануфактури були необхідні:

1 – початковий (стартовий) капітал;

2 – економічно і юридично вільна робоча сила.

Англія має статус класичної країни первісного нагромадження капіталу і у зв'язку з широким спектром методів його здійснення. Окрім обгороджування, в спектрі методів ПНК в Англії яскраво представлені:

• система державного боргу ;

• система колоній (так в XVIII столітті територіально розміри колоній в 100 разів перевищували за площею саму Англію).

• торгівля живим товаром (у 1680-1757г. займає 1 місце по вивозу і торгівлі африканцями)

Інтереси своєї молодої, що проходить стадію становлення і розвитку мануфактурної промисловості, країни Англія захищає за допомогою зовнішньоторговельної політики меркантилізму і протекціонізму.

Меркантилізм – це політика держави, яка має на меті збільшити грошові кошти. Вона базувалася на забезпеченні позитивного грошового, а пізніше за торгового балансу.

Особливості промислового перевороту в США:

• на континенті були відсутні феодальні пережитки;

• приток переселенців забезпечувала велику армію найманої робочої сили;

• бурхливий розвиток внутрішнього ринку;

• швидкі темпи стандартизації виробництва, деталей, механізації і автоматизації технологічних процесів, оперативне використання винаходів і відкриттів, включаючи досягнення і інших країн.

Переломним моментом в американській соціально-економічній історії стала Громадянська війна 1861-1865 рр. Суперечності між капіталістичною системою на півночі і рабовласницьким господарством плантації на Півдні на початку 60-х рр. XIX ст. прийняли непримиренний характер. Розвиток промислової Півночі вимагав різкого розширення внутрішнього ринку —- ринку товарів і робочої сили, а це в свою чергу упиралося в існування рабовласництва. Наявність в економічній системі рабовласницького сільськогосподарського сектору перетворювалася на гальмо на шляху розвитку продуктивних сил США.

15 квітня 1861 р. президент А.Лінкольн оголосив бунтівним штатам війну. Громадянська війна 1861-1865 рр. в США закінчилася повною перемогою Півночі.

Економічні результати Громадянської війни 1861-1865 рр.:

1. знищення рабства і перші реальні кроки до рішення негритянської проблеми в масштабі країни;

2. вирішення аграрного питання на користь фермерів. Прийнятий в травні 1862 р. федеральним урядом Гомстед-акт давав будь-якому громадянину США право отримання практично безкоштовно 160 акрів землі. Боротьба за повну реалізацію цього закону об'єднала всі сили революції;

3. впорядкування і зміцнення грошового обігу і банківської системи.

У політичному плані закінчення Цивільної воїни привело до переходу влади на всій території США в руки торговельно-промислових кругів Півночі.

Класичною (від лат. classicus – зразковий, загальновизнаний, найвідповідніший дійсності) називають політичну економію періоду становлення капіталізму і нерозвинутої класової боротьби.

Критерії класичної школи:

На відміну від меркантилістів класики:

• перенесли дослідження зі сфери обігу в сферу виробництва;

• вартість товарів визначали кількістю витраченої на їх виробництво праці;

• визнали об’єктивний характер економічних законів;

• досліджували різні форми додаткового продукту – прибуток (промисловий і торговельний, банківський відсоток, земельну ренту.

Науковий характер класичної школи визначається наступними чинниками:

- прагненням буржуазії завоювати політичне панування в боротьбі проти феодалів;

- співпадінням її інтересів з інтересами суспільного виробництва, з процесом розвитку продуктивних сил;

- нерозвиненістю суперечностей капіталізму і класової боротьби.

Разом з тим класична школа не могла дати достатньої глибини науковості. Це пояснюється, передусім, нерозвиненістю самого капіталізму, його продуктивних сил, а також нерозвиненістю методів наукового пізнання.

У.Петті – засновник класичної політичної економії в Англії.

Фізіократизм – школа політичної економії, що виникла у Франції.