Тестові завдання для самоконтролю
1. За інших рівних умов фірма буде використовувати максимальний обсяг ресурсу, якщо:
а) і товарний, і ресурсний ринки є конкурентними;
б) товарний ринок є конкурентним, а ресурсний – ринком недосконало ї конкуренції;
в) товарний ринок є ринком недосконалої конкуренції, а ресурсний – конкурентним;
г) обидва ринки – неконкурентні.
2. Ринковий попит на ресурс – це:
а) попит з боку всіх фірм галузі;
б) попит окремої фірми;
в) попит усіх фірм всіх галузей, в яких використовується даний ресурс;
г) неправильна жодна із попередніх відповідей.
3. Економічна рента – це:
а) фінансова плата за будь-який ресурс;
б) нормальна ціна ресурсу на конкурентному ринку;
в) плата за обмежений ресурс;
г) ціна готової продукції.
4. Які з перерахованих факторів не впливають на попит на ресурси з боку даної галузі:
а) зміна смаків і переваг споживачів;
б) удосконалення технології виробництва;
в) відносна зміна цін на ресурси;
г) жоден з перерахованих факторів.
5. Категорія похідного попиту на ресурс відображає залежність попиту на нього від:
а) ціни ресурсу;
б) граничної продуктивності ресурсу;
в) попиту на продукцію, що виробляється за допомогою ресурсу;
г) правильні всі відповіді.
Висновки
Вивчення цієї теми дозволяє зрозуміти зміст та сутність ринку економічних ресурсів, та особливості формування та функціонування кожного з ринків ресурссів, а саме: ринку труда, ринку землі, ринку капіталу. Практичне застосування отриманих знань дозволяє розрахувати рівноважну та об’єктивну ціну землі, рівноважну ставку заробітної платні та реальну відсоткова ставку.
Рекомендована література: [1, с.223-238; 2, гл.29; 3, с.283-301; 5, розд.14; 6, розд.13].
Тема № 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту План
1. Загальна ринкова рівновага.
2. Зовнішні ефекти.
Методичні поради
Передусім треба зважити на те, що даний розділ і його теми є одними з найменш канонічних у курсі мікроекономіки. В різних підручниках викладено різні підходи, є відмінності у змістовній частині, зроблено різні акценти та висвітлено різні аспекти. Це варто мати на увазі, вибираючи основний підручник.
Основні питання теми проаналізовано в підручнику [9, гл. 15]. Підручник [13, т. 2, гл. 16] доступно та докладно висвітлює матеріал. Разом з тим, вивчаючи нижчезазначені питання, варто звернутися до таких підручників:
Система рівнянь загальної рівноваги за Вальрасом. Модель Ерроу-Дебре — [8, § 11.1]; [15, § 13.4].
Моделювання та оптимізація в економіці обміну — [8, § 11.2]; [15, § 13.3].
Ефективність виробництва та випуску продукції — [8, § 11.3]; [15, § 13.2].
Причини неефективності ринкового регулювання — [6, гл. 33, 34].
Питання економіки добробуту. Ефективність та справедливість — [6, гл. 37], [8, § 11.4], [9, § 15.3].
Досі ми вивчали різні характеристики окремих ринків продуктів і ресурсів, аналізували умови рівноваги як для ринків, так і для окремих економічних агентів (домогосподарств, підприємств і т. п.). Тобто ми займалися аналізом часткової рівноваги: щодо окремих ринків — це вивчення рівноважних цін та обсягів продукції під впливом тих факторів, які діють лише для даного ринку.
Однак ринки є взаємозалежними і вся їх чисельність переплітається в надзвичайно складну ринкову систему. І ця система теж прагне рівноваги, але значно більш загального характеру. Загальна ринкова рівновага передбачає формування рівноважної ціни та рівноважного обсягу продукції на даному ринку з урахуванням змін рівноважного стану на всіх інших ринках. Можна вважати, що стан загальної ринкової рівноваги є композицією усіх станів часткової рівноваги на взаємопов’язаних ринках факторів і продукції (див. рис. 17.1).
При аналізі загальної рівноваги рівноважні ціни та обсяги встановлюються з урахуванням ефекту зворотного зв’язку, який відображає зміну часткової рівноваги на даному ринку в результаті змін, що відбулися на суміжних ринках під впливом первісних змін на даному ринку.
Очевидно, що при аналізі загальної рівноваги головна увага має приділятися вивченню взаємозалежності (взаємодоповненості та взаємозамінності) різних товарів. У зв’язку із цим найпростіший аналіз має передбачати як мінімум чотири етапи:
первинна зміна на даному ринку;
зміни на ринках товарів-субститутів;
зміни на ринках товарів-комплементів;
ефект зворотного зв’язку.
Поняття «загальна ринкова рівновага» тісно пов’язано із ефективністю розміщення ресурсів в економічній системі на стадіях
Рис. 13.1. Приклад взаємозв’язків ринків
виробництва, обміну та споживання. Ефективним вважається таке розміщення, коли жоден з ресурсів не витрачається марно. Але якщо можливий такий перерозподіл ресурсів, коли будь-який економічний агент може покращити своє становище без погіршання становища будь-кого іншого, тоді при попередньому розміщенні ресурсів мало місце певне марнотратство й ефективність розміщення не досягалася. Такий підхід базується на понятті «ефективність», запропонованому італійським економістом Вільфредом Парето наприкінці XIX ст. Розглянемо базові елементи Парето-ефективного розподілу ресурсів щодо основних стадій суспільного виробництва.
Ефективність при обміні обумовлена, насамперед, граничними нормами заміщення, які притаманні учасникам мінових (торгових) операцій. До тих пір, поки ці норми різняться між собою, існує можливість взаємовигідного обміну й підвищення ефективності. Розподіл товарів є ефективним тоді, коли граничні норми заміщення між будь-якими парами товарів однакові для всіх споживачів, тобто подальше продовження мінових операцій призведе до зниження ефективності розподілу.
Умови ефективності обміну у формалізованому вигляді можна представити таким чином. Два споживачі С і П шляхом взаємообміну міняють кількості придбаних товарів А і В доти, поки співвідношення цін на них не дорівнюватиме їхнім граничним нормам заміщення товару А товаром В:
. (13.1)