Визначення основних понять і категорій теми:

Благо — матеріальний або нематеріальний засіб для задоволення людської потреби.

Корисність — здатність блага задовольняти потребу.

Антиблаго — благо, що має негативну (від’ємну) корисність.

Функція корисності — співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що досягається споживачем.

Сукупна корисність — сумарний рівень корисності, що досягається споживачем при споживанні певної кількості одиниць (порцій) одного блага.

Гранична корисність — прирощення корисності, що досягається при споживанні додаткової одиниці (порції) блага.

Закон спадної граничної корисності блага — корисність кожної наступної одиниці блага, що споживається в даний момент, менша за корисність попередньої одиниці.

Принцип раціональності вибору споживача — прагнення отримати максимум корисності від споживання благ за умов обмеженого бюджету і за інших незмінних умов.

Рівновага споживача — стан, у якому досягається оптимальна структура покупок (згідно з принципом раціональності), будь-яка зміна в структурі покупок знижує рівень задоволення споживача.

Питання для самоконтролю:

1. Яким є вихідне припущення кардиналістської концепції споживчого попиту?

2. Від яких чинників залежить ступінь раціональності споживання індивіда? Чому раціональна поведінка не завжди притаманна реальним споживачам?

3. Поясність досягнення оптимального вибору споживача на підставі законів Госсена.

4. Як виявляються чинники, що визначають обсяг попиту на окреме благо? Яким є характер залежності обсягу попиту на благо від цих чинників?

Тестові завдання для самоконтролю

1. Гранична корисність – це:

а) мінімальна корисність, яку споживач може отримати при споживанні даного блага;

б) максимальна корисність, яку споживач може отримати при споживанні даного блага;

в) похідна функції сукупного продукту;

г) приріст сукупної корисності блага при збільшенні споживання блага на одну граничну одиницю.

2. Чим характеризується взаємодія між сукупною і граничною корисністю:

а) вища гранична корисність передбачає вищу сукупну корисність;

б) нижча гранична корисність передбачає вищу сукупну корисність;

в) коли сукупна корисність максимальна, гранична корисність дорівнює нулю;

г) зростання від’ємної величини граничної корисності при збільшенні споживання означає зростання сукупної корисності?

3. Гранична корисність блага виражається відношеннями:

а) ΔTR/ΔQ; в) ΔTU/ΔP;

б) ΔTU/ΔQ; г) ΔQ/ΔP.

4. На основі якого змінного чинника будується функція корисності:

а) бажань споживача;

б) рівня якості благ, що споживаються;

в) рівня цін благ, що споживаються;

г) обсягу благ, що споживаються?

5. Що означає ситуація споживчої рівноваги з точки зору кардиналістської теорії:

а) максимізацію сукупної корисності за даного бюджетного обмеження;

б) кожен придбаний товар приносить однакову граничну корисність;

в) при зростанні закупівель одного виду блага скорочуються закупівлі іншого виду блага;

г) споживач витрачає однакову суму грошей на купівлю кожного виду блага?

6. За допомогою якої формули виражається сутність кількісного підходу до раціональної поведінки споживача:

а) TUx = TUy = ... = TUz ;

б) MUx = MUy = ... = MUz

в) MUx /Px= MUy/ Py = ... = MUz/ Pz ;

г) TUx / Px = TUy / Py = ... = TUz/ Pz?