Питання для самоперевірки:

1. Що таке інвестиції?

2. Які фактори впливають на процеси інвестування в економіці?

3. Чим принципово відрізняються номінальні та реальні процентні ставки?

4. Згадайте індекси споживчих цін: Ласпейреса, Пааше, Фішера.

5. Дайте характеристику середній та граничній схильності до інвестування.

6. Функція інвестування.

Тема 9. Сукупні витрати і ввп План

1. Функція сукупних витрат.

2. Мультіпликатор сукупних витрат. Рецесійний та інфляційний розриви.

3. Мультіпликатор державних витрат та податковий мультиплікатор.

Методичні поради

Починаючи роботи над темою, необхідно чітко усвідомити кількісну залежність сукупних витрат, сукупних доходів та сукупного обсягу національного виробництва від складових сукупних витрат. Далі звернути увагу на взаємоперетворення витрат та доходів. Після цього можна розглянути мультиплікативний вплив сукупних витрат на обсяг національного виробництва, схематичну модель мультиплікатора, простий мультиплікатор витрат та його кількісну визначеність.

Студенти повинні чітко засвоїти, що інструментами державного впливу на економічні процеси є фіскальна політика, що полягає у зміні державних витрат та ставок оподаткування. Дія інструментів відчувається завдяки мультиплікативній залежності динаміки сукупних витрат, доходів та обсягу виробництва від динаміки державних витрат та ставок оподаткування, що забезпечують відповідні змінення податкових надходжень до бюджету. Особливу увагу необхідно звернути на особливості мультиплікатора податків в порівнянні з мультиплікатором держвитрат.

Слід зауважити, що мультиплікативні ефекти змінення державних витрат та ставок оподаткування спричиняють розширення або скорочення сукупного попиту та сукупного пропонування, а відтак - визначають рівноважний обсяг національного виробництва та відповідний цьому рівноважний рівень цін. Так "працює" фіскальна політика, це її механізм.

Студенти повинні зрозуміти, що залежно від того, як використовуються інструменти фіскальної політики та в якому напрямку в кожному конкретному випадку змінюються скупний попит та сукупне пропонування, існують: стимулююча та стримуюча фіскальні політики. Стимулююча розширює сукупний попит, а згодом і сукупне пропонування, а тому доцільна в умовах кризи, неповної зайнятості ресурсів та в короткостроковому періоді. Стримуюча фіскальна політика має протилежний напрямок впливу, а тому повинна проводитись під час інфляції, що виникла в умовах повної зайнятості. Але в довготривалій перспективі стримуюча фіскальна політика може спричинити стагфляцію.

Окрім зазначених видів фіскальної політики, студенти повинні познайомитись також з дискреційною та недискреційною політиками.

Важливе місце в даній темі посідає проблема взаємозв'язку фіскальної

політики з державним бюджетом країни, тому що стимулююча фіскальна політика орієнтована на дефіцит державного бюджету, а стримуюча - на позитивне його сальдо. В зв'язку з цим виникає необхідність кількісного визначення стану держбюджету. Студенти повинні опанувати розрахунками абсолютних та відносних показників, що визначають стан держбюджету.

Слід звернути увагу, що дефіцити та профіцити держбюджету, залежно від чинників, можуть бути циклічними та структурними. Дефіцит держбюджету потребує відповідних джерел його фінансування, якими є грошова емісія та державні запозичення. Студенти повинні звернути увагу, що кожне з зазначених джерел має інфляційний характер.

Особливу увагу слід приділити дослідженню чинників та наслідків державних запозичень, тобто проблемі державної заборгованості, а також заходам щодо регулювання обсягів держборгу, оптимізації його структури та ліквідації взагалі.

Завершити вивчення цієї теми студенти повинні визначенням основних проблем фіскальної політики, зокрема проблем часу та політичних, проблем витискування приватних інвестицій, інфляційних проблем та протидіючого ефекту "чистого експорту". Доцільним буде також дослідження практики та основних напрямків фіскальної політики сьогодення уряду України.

Література: 2, 7, 14,20,21, 25