Література: 4, 7,11,15,16,17,18,21 Питання для самоперевірки:

1. Назвіть складові елементи ринкового механізму на макрорівні.

2. Дайте визначення сукупного попиту та його структури.

3. Які фактори визначають динаміку сукупного попиту?

4. Визначте ефекти багатства, ефект ставки відсотка, ефект імпортних закупок.

5. Визначте графічно залежність величини сукупного попиту від рівня цін та нецінових факторів.

6. Дайте визначення сукупного пропонування.

7. Які фактори визначають динаміку сукупного пропонування?

8. Назвіть умови, на підставі яких будується класичний та кейнсіанський підходи до аналізу сукупного пропонування.

9. Визначте графічно залежність сукупного пропонування від рівня цін, нецінових факторів, тривалості досліджуваного періоду та рівня (за умов повної чи неповної) зайнятості.

10. Вартісна оцінка сукупного попиту - сукупні витрати та їх структура.

11. Визначте середню та граничну схильності до споживання, заощадження та інвестування.

12. Споживчі витрати. Споживання. Математично визначена залежність витрат споживачів від рівня їх доходу.

13. Заощадження. Математично визначена залежність заощаджень від рівня доходу економічних суб'єктів.

14. Інвестиції. Математично визначена залежність інвестиційних витрат від рівня доходу інвесторів та рівня реальної ставки відсотка в економіці.

15. В чому полягає сутність теорії мультиплікатора?

16. Що таке мультиплікатор інвестиційних витрат?

17. Визначте залежність мультиплікативного ефекту змінення сукупних витрат, доходів та обсягів національного виробництва від змінення граничної схильності до споживання та заощадження.

Тема 5. Грошовий ринок План

1. Функції грошей, грошова маса і грошові агрегати. Типи грошових систем. Попит на гроші.

2. Грошово-кредитна система і грошово-кредитна політика держави

3. Загальні принципи оподаткування. Крива Лафера.

4. Державний бюджет. Засоби фінансування бюджетного дефіциту.

Методичні поради

Вивчення однієї з найскладніших тем курсу необхідно починати з визначення сутності та структури грошової маси. Студенти повинні знати, що в ринковій економіці використовуються різні угруповання грошових засобів - грошові агрегати, які відрізняються ступенем ліквідності. Кожна країна використовує певну кількість та визначені методи розрахунків грошових агрегатів. Необхідно також звернути увагу на такі кількісні показники макроекономічного аналізу грошової маси, як коефіцієнти готівки.

Теорія та практика формування та реалізації кредитно-грошової політики базуються на законах ринку грошей, тому продовження знайомства з темою полягає в дослідженні механізму грошового ринку, зокрема сукупного попиту на гроші, сукупного пропонування грошей та ситуації рівноваги на ринку. Важливе місце в цьому дослідженні посідає якісне, кількісне визначення зазначених макроекономічних категорій та факторів їх динаміки.

Студенти повинні розібратись з мультиплікативним впливом банківського та небанківського секторів економіки на пропонування грошей, на величину грошової маси в економіці. Особливу увагу слід приділити кількісному визначенню депозитного та грошового мультиплікаторів, їх взаємозв'язку.

Після знайомства з складними макроекономічними категоріями та поняттями, що зазначені вище, студенти можуть перейти до вивчення безпосередньо кредитно-грошової політики. Необхідно звернути увагу, що таку політику від імені уряду проводить центральний банк країни. Метою кредитно-грошової політики, як і будь-якої макроекономічної, є забезпечення стабільності та підвищення ефективності національної економіки. Слід зауважити, що окрім інструментів, досліджувана політика має ще й проміжні цільові орієнтири. Студентам належить чітко засвоїти ті та інші.

Інструментами кредитно-грошової політики слід вважати: ставки відсотку (депозитні, кредитного ринку, рефінансування, облікову), норму обов'язкового резервування, операції на відкритому ринку. Проміжні цільові орієнтири: рівноважна ринкова ставка відсотку, грошова маса (грошове пропонування).

Залежно від того, як використовуються інструменти кредитно-грошової політики, а також від того, до яких наслідків призводить їх використання, слід розрізняти політику "дорогих" грошей та політику "дешевих" грошей. Це види кредитно-грошової політики. Теоретично перша з зазначених видів кредитно-грошової політики розширює сукупний попит та пропонування, а отже доцільна в періоди кризи та безробіття, а друга скорочує попит та пропонування та має проводитись в періоди інфляції попиту. Однак студенти повинні звернути свою увагу на те, що практика реалізації кредитно-грошової політики базується на розбіжностях між кейнсіанцями та монетаристами щодо її механізму. Виникає дилема цілей. Студентам належить чітко знати обидва підходи до визначення механізму політики та сутність дилеми її цілей.

Завершити вивчення теми необхідно визначенням порівняльних (відносно фіскальної політики) переваг та недоліків кредитно-грошової політики держави. Загальновизнаними перевагами слід вважати: швидкість та гнучкість, політичну консервативність ізоляцію від політичного тиску, відсутність послаблюючого ефекту з боку "чистого експорту". Недоліками політики теоретики та практики вважають циклічну асиметричність, залежність від швидкості обігу грошей, дилему цілей. Доцільним буде також дослідження практики та основних напрямків кредитно-грошової політики сьогодення Національного банку України.