
- •Львівський національний медичний університет ім. Данила галицького кафедра педіатрії
- •Тема 1. Диференційна діагностика пневмонії у дітей. Ускладнення пневмонії. Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності у дітей. .
- •1. Актуальні теми.
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної підготовки
- •5.1 Короткий виклад матеріалу
- •Клініко – лабораторні і інструментальні характеристики ускладнень
- •Диференційна діагностика пневмонії з бронхітом і бронхіолітом.
- •Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності (гдн)
- •5.2 Питання для самоконтролю:
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 Рекомендована література.
- •Тема 2. Диференціальна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей.
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5. Матеріали для доаудиторної самостйної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу.
- •Причини бронхообструктивного синдрому у дітей залежно від віку
- •Діагностичні критерії захворювань, що супроводжуються розвитком бронхообструктивного синдрому у дітей
- •Алгоритм оцінки ризику розвитку бронхіальної астми у дітей раннього віку
- •5.2 Питання для самоконтролю
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4. Ситуаційна задача
- •5.5 Література
- •Тема 3: Диференціальні підходи до лікування синдрому бронхіальної обструкції у дітей. Невідкладна допомога при приступі бронхіальної астми
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5. Матеріали доаудиторної самостйної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу:
- •Лікування загострення бронхіальної астми ( приступ бронхіальної астми, астматичний стан).
- •5.2 Питання для самоконтролю
- •Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 Література
- •Тема 4. Диференційна діагностика спадкових, природжнних та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.
- •Актуальність теми.
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5. МаТеріали для до аудиторної самостійної підготовки
- •Короткий виклад матеріалу
- •5.2 Питання для самоконтролю:
- •5.3. Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 Рекомендована література:
- •Тема 5. Диференційна діагностика кардіомегалії у дітей.
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •4. Матеріали для доаудиторної самостійної підготовки
- •4.1 Короткий виклад матеріалу.
- •Діагностичний алгоритм кардіомегалії
- •К ардіомегалія
- •П ровести Ехо-кг
- •Природжені вади серця
- •Набуті вади серця
- •Великі критерії:
- •Малі критерії
- •Підтверджуючі фактори
- •Патогенез, патанатомія та патофізіологія перикардитів
- •Діагностика гострого перикардиту
- •5.2 Питання для самоконтролю
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 С Список літератури
- •Тема 6. Диференційні підходи до лікування запальних та незапальних захворювань серця у дітей. Лікування хронічної серцевої недостатності. Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності.
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі:
- •5. Матеріал для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу.
- •Алгоритми лікування бакендокардитіів
- •Рекомендації по лікуванню хворих з інфекційним ендокардитом
- •Перикардити
- •2. Загальне лікування.
- •5.2 Питання для самоконтролю.
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 Список літератури
- •Тема 7. Диференційна діагностика порушень серцевого ритму та провідності у дітей. Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму та Морган’ї-Адамс-Стокс - синдромі.
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі:
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу.
- •Це нерегулярний синусовий ритм з варіабельністю інтервалів r-r більше, як на 10%. Є два типи са: дихальна та нереспіраторна.
- •5.2 Питання для самоконтролю
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 Список літератури:
- •Тема 8. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей.
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5. Матеріали для до аудиторної самостійної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу.
- •5. 2 Питання для самоконтролю
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5. Список літератури:
- •Тема 9. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань шлунка та 12-палої кишки у дітей.
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі:
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи 5. 1. Короткий виклад матеріалу.
- •Інтоксикаційний синдром
- •Хронічний гастрит із збереженою секрецією
- •Хронічний гастрит із зниженою секрецією
- •Хронічний гастродуоденіт
- •5.2 Питання для самоконтролю
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 Список рекомендованої літератури
- •Тема 10. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань кишок у дітей.
- •3. Навчальні цілі:
- •Матеріали для до аудиторної самостійної роботи
- •Короткий виклад матеріалу.
- •Тема 11. Диференційна діагностика захворювань гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей. Синдром портальної гіпертензії.
- •3. Навчальні цілі:
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу.
- •Класифікація захворювань жовчного міхура і жовчних шляхів (холепатій)
- •Диспансеризація
- •За ступенем проникнення та концентрації в жовчі антибіотики поділяються на такі групи:
- •Застосування жовчогінних середників
- •Імуноадаптація
- •Фізіотерапія
- •Лікування мінеральними водами
- •Диспансеризація
- •Гострий панкреатит
- •1. Лабораторні методи дослідження екзокринної функції підшлункової залози:
- •2. Лабораторні методи дослідження ендокринної функції підшлункової залози:
- •3. Інструментальні методи дослідження:
- •2. Лабораторні методи дослідження ендокринної функції підшлункової залози:
- •3. Інструментальні методи дослідження:
- •Для гепатитів c і d характерна наявність антитіл (анти-нсv, анти-нdv) у сироватці крові.
- •Первинною профілактикою гепатиту є вакцинація.
- •5.2 Питання для самоконтролю
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4. Ситуаційна задача
- •5.5. Рекомендована література
- •Тема 12. Харчова та медикаментозна алергії у дітей.
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі:
- •5.. Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу
- •Перехресні реакції між основними нехарчовими алергенами і харчовими продуктами
- •Діагностика та лікування в залежності від рівня ліарні.
- •Побічні реакції на препарати.
- •Лабораторні методи ідентифікації ліків-алергенів при різних клінічних формах.
- •Диференційно-діагностичні ознаки анафілактичного шоку і схожих станів.
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційні задачі
- •5.5 Рекомендована література
- •Тема 13. Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворювань сечової системи у дітей. Диференційна діагностика спадкових захворювань сечової системи у дітей.
- •1. Актуальні теми.
- •3.Навчальні цілі.
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу.
- •Дисметаболічні нефропатії.
- •Оксалатна нефропатія ( нефропатія з оксалурією).
- •Вторинна гіпероксалурія.
- •Клінічна класифікація тубулоінтерстиційного нефриту(н.А. Коровіна, 1998)
- •Клінічна характеристика тін.
- •Лікування тін.
- •Тубулопатії.
- •Класифікація тубулопатій за локалізацією дефекту за ю. Є. Вельтіщевим, 1989.
- •Класифікація тубулопатій за ведучими синдромами за ю. Є. Вельтіщевим , 1989
- •Первинні тубулопатії з синдромом поліурії .
- •Нирковий нецукровий діабет.
- •Нирковий сольовий діабет (псевдогіпоальдостеронізм).
- •Первинні тубулопатії з ведучим синдромом аномалії скелету.
- •Хвороба де Тоні-Дебре-Фанконі.
- •Нирковий тубулярний ацидоз.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тестове завдання.
- •5.5 Рекомендована література:
- •Тема 14. Диференційна діагностика гломерулонефритів у дітей.
- •3. Навчальні цілі
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу.
- •5.2 Питання для самоконтролю.
- •5.3 Тестове завдання.
- •5.4 Ситуаційна задача.
- •5.5 Література:
- •Тема 15. Диференційні підходи до лікування гломерулонефритів у дітей.
- •Навчальні цілі:
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу.
- •Корекція дисбіозу (пробіотики, мультипробіотики ).
- •5.2 Питання для самоконтролю.
- •5.3.Тестове завданння.
- •5.4.Ситуаціна задача.
- •5.5. Рекомендована література:
- •Тема 16. Гостра та хронічна ниркова недостатність у дітей.
- •3. Навчальні цілі.
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу.
- •2. Олігоануричний період. Перш за все слід вирішити чи є покази до діалізу.
- •Питання для самоконтролю.
- •5.3. Тестове завдання.
- •5.5. Рекомендована література:
- •Тема 17. Медичне спостереження дітей перших трьох років життя в поліклініці
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5.Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу.
- •Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців
- •Календар профілактичних щеплень в Україні (за віком)
- •Питання для самоконтролю5
- •Тестове завдання
- •Ситуаційна задача
- •5.5 Список рекомендованої літератури
- •Тема 18. Диференційна діагностика жовтяниць у новонароджених дітей. Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією цнс.
- •3.Навчальні завдання
- •5. Матеріли для до аудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу
- •Методика клінічного обстеження та оцінки жовтяниці
- •5.2 Питання для самоконтролю:
- •5.3. Тестове завдання
- •5.4. Ситуаційні задача
- •5.5. Рекомендована література:
- •Тема 19. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку.
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5.Матеріали доаудиторної самостйної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу
- •1. Діти, які народилися від віл-інфікованих матерів, до уточнення їх віл-статусу
- •2. Порядок диспансерного нагляду за дітьми з підтвердженим віл-статусом
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •Тести для самоконтролю
- •5.3. Ситуаційна задача
- •Тема 20. Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії.
- •3. Навчальні цілі
- •4. Міжпредметна інтеграція
- •5. Матеріали для до аудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу
- •Питання для самоконтролю:
- •5.3. Тестове завдання
- •5.4. Ситуаційна задача
- •5.5. Список літератури
1. Діти, які народилися від віл-інфікованих матерів, до уточнення їх віл-статусу
Клінічне обстеження: огляд лікарем-педіатром у перший місяць життя – кожні 2 тижні, потім впродовж першого року життя щомісячно, після 12 місяців до уточнення ВІЛ-статусу – 1 раз в 2-3 місяці. Під час кожного клінічного обстеження педіатром проводяться виміри маси тіла та росту дитини; у дітей віком молодше 2-х років також вимірюють обвід голови. На основі отриманих результатів антропометрії в історії розвитку дитини лікар будує криві маси тіла, росту та обводу голови. Під час кожного клінічного огляду лікар оцінює нервово-психічний розвиток дитини (у дітей перших 3-х років життя у відповідності з таблицями моторних і пси-
хічних навиків).
Під час кожного огляду лікар занотовує в медичній документації (картці):
• стан шкіри та слизових оболонок;
• розміри лімфатичних вузлів;
• розміри завушних слинних залоз;
• дихальної, серцево-судинної та травної системи, центральної нервової системи (ЦНС);
• розміри печінки та селезінки;
В медичній документації занотовуються перенесені хвороби, підвищення температури тіла, епізоди блювання, розрідження випорожнень, підвищеної кровоточивості, які відмічалися в дитини в період між оглядами, і т. ін.
Лабораторні обстеження
• розгорнутий клінічний аналіз крові 1 раз на 1-3 місяці
• контроль ступеню імуносупресії в 1 и 4 місяці, потім до уточнення ВІЛ-статусу залежно від наявності клінічних показників
• рівень імуноглобулінів – 1 раз на 6 місяців
• АлАТ/АсАТ, тимолова проба – 1 раз на 3-6 місяців
• рентгенографія органів грудної клітки – за показаннями
• нейросонографія – 1 раз на 6 місяців
• тести для уточнення ВІЛ-статусу дитини: ПЛР ДНК ВІЛ – у віці 48 годин – 4 місяців, визначення антитіл до ВІЛ – у віці 18 місяців.
Диспансерний нагляд передбачає проведення вакцинації у відповідності з календарем щеплень для ВІЛ-інфікованих дітей, профілактику пневмоцистної пневмонії з 4-6 тижнів до 1 року або до виключення ВІЛ-інфекції, щорічне проведення реакції Манту.
2. Порядок диспансерного нагляду за дітьми з підтвердженим віл-статусом
Клінічне обстеження
При кожному огляді педіатра або дитячого інфекціоніста:
• вимірювання маси тіла і росту
• вимірювання обводу голови у дітей до 2-х років
• оцінка нервово-психічного розвитку
оцінка стану шкіри та слизових покривів
• оцінка стану лімфатичних вузлів
• визначення розмірів завушних слинних залоз
• оцінка стану дихальної, серцево-судинної систем, ШКТ і ЦНС
• визначення розмірів печінки і селезінки
Обов’язкові лабораторні обстеження
• розгорнутий загальний аналіз крові (с підрахунком кількості лімфоцитів, тромбоцитів, гематокриту)
• загальний аналіз сечі
• біохімія (білірубін, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і білкові фракції)
• рівень CD4+ лімфоцитів (1 раз в 3-6 мес. в залежності від клінічних пока-
зань)
• вірусне навантаження (якщо можливо)
Необхідність в додаткових обстеженнях і консультаціях визначає лікар-педіатр.
Реакція Манту робиться усім ВІЛ - інфікованим дітям, незалежно від стадії ВІЛ-інфекції, проводиться 1 раз на 6 місяців.
Частота диспансерного нагляду за дітьми з ВІЛ-інфекцією
Частота нагляду педіатром і проведення лабораторного обстеження залежить від стадії ВІЛ-інфекції та клінічної ситуації:
I стадія ВІЛ-інфекції (за класифікацією ВООЗ, 2002):
• огляд педіатра 1 раз на 3 – 6 місяців
• лабораторне обстеження – 1 раз на 6 місяців
II стадія ВІЛ-інфекції (за класифікацією ВООЗ, 2002):
• огляд педіатра - 1 раз на 3 місяці
• обстеження - 1 раз на 3 – 6 місяців
• при виявленні тяжкого ступеню імуносупресії (рівень CD4+ <15%) - повторне обстеження через 1 місяць
III стадія ВІЛ-інфекції (за класифікацією ВООЗ, 2002):
• огляд педіатра - 1 раз на місяць
• частота нагляду педіатром, як і частота лабораторного та інструментального обстеження залежать від клінічної ситуації
• при опортуністичних інфекціях показане стаціонарне лікування до досягнення стану ремісії
Підсумок
Стратегія ІВХДВ скерована на покращення якості допомоги на первинному рівні. Вона сприяє встановленню правильних стереотипів амбулаторного ведення дітей і поведінки у відношені медичної допомоги у сім'ї. Даний підхід орієнтований, в першу чергу, на визначення основного симптомокомплексу (синдрому) і важкості стану, що і визначає подальшу оптимальну тактику ведення і лікування. Інтегрована оцінка стану представляє собою ціленаправлене, послідовне обстеження дитини з врахуванням скарг, висунутих батьками, і при активному їх виявленні на основі запитань і простих об'єктивних клінічних ознак. Перелік симптомів, що використовують в ІВХДВ, був визначений в результаті великої кількості досліджень, проведених експертами ВООЗ за 30 років в різних країнах світу на основі принципів доказової медицини. В результаті інтегрованого підходу всі діти, що звернулись в медичний заклад первинної ланки, розділяються на три градації: 1) «рожевий» - діти, що потребують госпіталізації; 2) «жовтий» - діти, що потребують амбулаторного лікування; 3) «зелений» - діти, що не потребують лікування і спостереження з приводу даного захворювання. В існуючих умовах надання допомоги на рівні первинної ланки охорони здоров'я при обмежених діагностичних і лікувальних можливостях такий підхід реальний і ефективний, він дає можливість швидкого прийняття рішення, що суттєво знижує ризик смерті і інвалідності у дітей віком від 1 тижня до 5 років.