3.Навчальні завдання

Студент повинен засвоїти, знати, уміти:

1. Визначати різні клінічні варіанти жовтяниць новонароджених , їх ускладнення при диспансерному нагляді за дітьми в поліклініці

2. Визначати клінічні ознаки перинатальної патології ЦНС у дітей в умовах поліклініки

3. Визначати тактику ведення дітей з жовтяницями та перинатальними ураженнями ЦНС при диспансерному нагляді за в поліклініці

4. Демонструвати вміння ведення педіатричної медичної документації в поліклініці

5. Планувати обстеження дітей з неонатальними жовтяницями та перинатальними ураженнями ЦНС, інтерпретувати отримані результати при диспансерному нагляді поліклініці

6. Проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз дітям,з неонатальними жовтяницями та перинатальними ураженнями ЦНС, які знаходяться на диспансерному нагляді в поліклініці

7. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу дітям з жовтяницями, які знаходяться на диспансерному нагляді в поліклініці

4. МІЖПРЕДМЕНТА ІНТЕГРАЦІЯ

Дисципліни	Знати	Уміти
Біохімія	Етапи обміну білірубіну; норми біохімічних показників у новонароджених дітей.	Оцінити результати біохімічного дослідження крові
Нормальна та патофізіологія	Фізіологія та патофізіологія системи кровообігу, антигенну структуру груп крові, особливості системи гомеостазу у новонароджених. Фізіологія та патфізіологія ЦНС	Провести визначення групи крові та діагностичні проби на сумісність при трансфузіях крові. Виявити норму та патологію у функції ЦНС
Фармакологія	Фармакологічні особливості препаратів, що використовуються для лікування неонатальних жовтяниць та патології ЦНС	Робити відповідні призначення, виписати рецепти
Пропедевтика дитячих хвороб	Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої дитини, фізіологія періоду ранньої адаптації новонароджених.	Провести повне об’єктивне обстеження новонародженого
Шпитальна педіатрія	Клініко-лабораторні ознаки жовтяниць новонароджених та перинатальних уражень ЦНС	Вміти діагностувати жовтяниці новонароджених та перинатальні енцефалопатії
Акушерство і гінекологія	Методи антенатальної діагностики ГХН, принципи і методи корекції. Основні шляхи імунізації жінки Фактори травматизації ЦНС плода	Провести ранню антенатальну діагностику і лікування ГХН, виявити фактори ризику по ввиникненнб перинатальної енцефалопатії у дитини
Нервові хвороби	Клініко-діагностичні ознаки ураження ЦНС	Виявляти неврологічну патологію у дітей

5. Матеріли для до аудиторної самостійної роботи

5.1. Короткий виклад матеріалу

Неонатальна жовтяниця (жовтяниця новонароджених) – поява видимого жовтого забарвлення шкіри, склер та/або слизових оболонок дитини внаслідок підвищення рівня білірубіну в крові новонародженого. Неонатальна жовтяниця (жовтяниця новонароджених) розвивається у 60% у доношених новонароджених і у 80% у недоношених дітей.

Клінічно доцільно класифікувати жовтяницю новонародженого за часом її появи:

Рання жовтяниця, яка з’являється до 36 годин життя дитини. Жовтяниця, що з’явилася в перші 24 години – це завжди ознака патології.

„Фізіологічна” жовтяниця, що проявляється після 36 годин життя дитини та характеризується підвищенням рівня загального білірубіну сироватки крові не вище 205 мкмоль/л. Така жовтяниця найчастіше зумовлена особливостями розвитку та метаболізму новонародженого в цей період життя. „Фізіологічна” жовтяниця може мати як неускладнений, так і ускладнений перебіг, тому вимагає ретельного спостереження за станом дитини.

Ускладнена „фізіологічна” жовтяниця – це фізіологічна жовтяниця, перебіг якої може супроводжуватись зміною стану дитини.

Пролонгована (затяжна) жовтяниця, що визначається після 14 дня життя у доношеного новонародженого та після 21 дня життя у недоношеної дитини.

Пізня жовтяниця, яка з’являється після 7 дня життя новонародженого. Ця жовтяниця завжди вимагає ретельного обстеження.

В рідких випадках перебіг неонатальної жовтяниці може ускладнитися розвитком білірубінової енцефалопатії, яка проявляється гострим ураженням центральної нервової системи. Це може призвести до незворотнього хронічного ураження центральної нервової системи, яке називається ядерна жовтяниця.

Таблиця 1 Патогенетична класифікація неонатальних жовтяниць

Жовтяниця, що викликана підвищеним утворенням білірубіну (некон”югована гіпербілірубінемія)	Жовтяниця, що викликана зниженою кон’югацією білірубіну (переважно некон”югована гіпербілірубінемія)	Жовтяниця, що викликана зниженою екскрецією білірубіну (переважно з підвищеною прямою фракцією білірубіну)
А. Гемолітичні причини Гемолітична хвороба плоду та новонародженого з ізоімунізацією за: резус-фактором системою АВО іншими антигенами Підвищений гемоліз, що викликаний прийняттям медикаментів Спадкові гемолітичні анемії. В. Негемолітичні причини Крововиливи Поліцитемія Посилена ентерогепатична циркуляція білірубіну (атрезія тонкої кишки; пілоростеноз; хвороба Гіршпрунга; жовтяниця, пов’язана з грудним вигодовуванням)	Хвороба Кріглера-Найяра, тип 1 і 2 Синдром Жільбера Гіпотіреоїдизм Жовтяниця новонароджених, що знаходяться на грудному вигодовуванні	Гепатоцелюлярні захворювання: токсичні інфекційні метаболічні Синдром згущення жовчі Обструкція відтоку жовчі (біліарна атрезія): позапечінкова внутрішньопечінкова