
- •Львівський національний медичний університет ім. Данила галицького кафедра педіатрії
- •Тема 1. Диференційна діагностика пневмонії у дітей. Ускладнення пневмонії. Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності у дітей. .
- •1. Актуальні теми.
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної підготовки
- •5.1 Короткий виклад матеріалу
- •Клініко – лабораторні і інструментальні характеристики ускладнень
- •Диференційна діагностика пневмонії з бронхітом і бронхіолітом.
- •Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності (гдн)
- •5.2 Питання для самоконтролю:
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 Рекомендована література.
- •Тема 2. Диференціальна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей.
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5. Матеріали для доаудиторної самостйної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу.
- •Причини бронхообструктивного синдрому у дітей залежно від віку
- •Діагностичні критерії захворювань, що супроводжуються розвитком бронхообструктивного синдрому у дітей
- •Алгоритм оцінки ризику розвитку бронхіальної астми у дітей раннього віку
- •5.2 Питання для самоконтролю
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4. Ситуаційна задача
- •5.5 Література
- •Тема 3: Диференціальні підходи до лікування синдрому бронхіальної обструкції у дітей. Невідкладна допомога при приступі бронхіальної астми
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5. Матеріали доаудиторної самостйної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу:
- •Лікування загострення бронхіальної астми ( приступ бронхіальної астми, астматичний стан).
- •5.2 Питання для самоконтролю
- •Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 Література
- •Тема 4. Диференційна діагностика спадкових, природжнних та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.
- •Актуальність теми.
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5. МаТеріали для до аудиторної самостійної підготовки
- •Короткий виклад матеріалу
- •5.2 Питання для самоконтролю:
- •5.3. Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 Рекомендована література:
- •Тема 5. Диференційна діагностика кардіомегалії у дітей.
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •4. Матеріали для доаудиторної самостійної підготовки
- •4.1 Короткий виклад матеріалу.
- •Діагностичний алгоритм кардіомегалії
- •К ардіомегалія
- •П ровести Ехо-кг
- •Природжені вади серця
- •Набуті вади серця
- •Великі критерії:
- •Малі критерії
- •Підтверджуючі фактори
- •Патогенез, патанатомія та патофізіологія перикардитів
- •Діагностика гострого перикардиту
- •5.2 Питання для самоконтролю
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 С Список літератури
- •Тема 6. Диференційні підходи до лікування запальних та незапальних захворювань серця у дітей. Лікування хронічної серцевої недостатності. Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності.
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі:
- •5. Матеріал для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу.
- •Алгоритми лікування бакендокардитіів
- •Рекомендації по лікуванню хворих з інфекційним ендокардитом
- •Перикардити
- •2. Загальне лікування.
- •5.2 Питання для самоконтролю.
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 Список літератури
- •Тема 7. Диференційна діагностика порушень серцевого ритму та провідності у дітей. Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму та Морган’ї-Адамс-Стокс - синдромі.
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі:
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу.
- •Це нерегулярний синусовий ритм з варіабельністю інтервалів r-r більше, як на 10%. Є два типи са: дихальна та нереспіраторна.
- •5.2 Питання для самоконтролю
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 Список літератури:
- •Тема 8. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей.
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5. Матеріали для до аудиторної самостійної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу.
- •5. 2 Питання для самоконтролю
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5. Список літератури:
- •Тема 9. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань шлунка та 12-палої кишки у дітей.
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі:
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи 5. 1. Короткий виклад матеріалу.
- •Інтоксикаційний синдром
- •Хронічний гастрит із збереженою секрецією
- •Хронічний гастрит із зниженою секрецією
- •Хронічний гастродуоденіт
- •5.2 Питання для самоконтролю
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційна задача
- •5.5 Список рекомендованої літератури
- •Тема 10. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань кишок у дітей.
- •3. Навчальні цілі:
- •Матеріали для до аудиторної самостійної роботи
- •Короткий виклад матеріалу.
- •Тема 11. Диференційна діагностика захворювань гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей. Синдром портальної гіпертензії.
- •3. Навчальні цілі:
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу.
- •Класифікація захворювань жовчного міхура і жовчних шляхів (холепатій)
- •Диспансеризація
- •За ступенем проникнення та концентрації в жовчі антибіотики поділяються на такі групи:
- •Застосування жовчогінних середників
- •Імуноадаптація
- •Фізіотерапія
- •Лікування мінеральними водами
- •Диспансеризація
- •Гострий панкреатит
- •1. Лабораторні методи дослідження екзокринної функції підшлункової залози:
- •2. Лабораторні методи дослідження ендокринної функції підшлункової залози:
- •3. Інструментальні методи дослідження:
- •2. Лабораторні методи дослідження ендокринної функції підшлункової залози:
- •3. Інструментальні методи дослідження:
- •Для гепатитів c і d характерна наявність антитіл (анти-нсv, анти-нdv) у сироватці крові.
- •Первинною профілактикою гепатиту є вакцинація.
- •5.2 Питання для самоконтролю
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4. Ситуаційна задача
- •5.5. Рекомендована література
- •Тема 12. Харчова та медикаментозна алергії у дітей.
- •1. Актуальність теми
- •3. Навчальні цілі:
- •5.. Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу
- •Перехресні реакції між основними нехарчовими алергенами і харчовими продуктами
- •Діагностика та лікування в залежності від рівня ліарні.
- •Побічні реакції на препарати.
- •Лабораторні методи ідентифікації ліків-алергенів при різних клінічних формах.
- •Диференційно-діагностичні ознаки анафілактичного шоку і схожих станів.
- •5.3 Тестове завдання
- •5.4 Ситуаційні задачі
- •5.5 Рекомендована література
- •Тема 13. Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворювань сечової системи у дітей. Диференційна діагностика спадкових захворювань сечової системи у дітей.
- •1. Актуальні теми.
- •3.Навчальні цілі.
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу.
- •Дисметаболічні нефропатії.
- •Оксалатна нефропатія ( нефропатія з оксалурією).
- •Вторинна гіпероксалурія.
- •Клінічна класифікація тубулоінтерстиційного нефриту(н.А. Коровіна, 1998)
- •Клінічна характеристика тін.
- •Лікування тін.
- •Тубулопатії.
- •Класифікація тубулопатій за локалізацією дефекту за ю. Є. Вельтіщевим, 1989.
- •Класифікація тубулопатій за ведучими синдромами за ю. Є. Вельтіщевим , 1989
- •Первинні тубулопатії з синдромом поліурії .
- •Нирковий нецукровий діабет.
- •Нирковий сольовий діабет (псевдогіпоальдостеронізм).
- •Первинні тубулопатії з ведучим синдромом аномалії скелету.
- •Хвороба де Тоні-Дебре-Фанконі.
- •Нирковий тубулярний ацидоз.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тестове завдання.
- •5.5 Рекомендована література:
- •Тема 14. Диференційна діагностика гломерулонефритів у дітей.
- •3. Навчальні цілі
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу.
- •5.2 Питання для самоконтролю.
- •5.3 Тестове завдання.
- •5.4 Ситуаційна задача.
- •5.5 Література:
- •Тема 15. Диференційні підходи до лікування гломерулонефритів у дітей.
- •Навчальні цілі:
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу.
- •Корекція дисбіозу (пробіотики, мультипробіотики ).
- •5.2 Питання для самоконтролю.
- •5.3.Тестове завданння.
- •5.4.Ситуаціна задача.
- •5.5. Рекомендована література:
- •Тема 16. Гостра та хронічна ниркова недостатність у дітей.
- •3. Навчальні цілі.
- •5. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу.
- •2. Олігоануричний період. Перш за все слід вирішити чи є покази до діалізу.
- •Питання для самоконтролю.
- •5.3. Тестове завдання.
- •5.5. Рекомендована література:
- •Тема 17. Медичне спостереження дітей перших трьох років життя в поліклініці
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5.Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу.
- •Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців
- •Календар профілактичних щеплень в Україні (за віком)
- •Питання для самоконтролю5
- •Тестове завдання
- •Ситуаційна задача
- •5.5 Список рекомендованої літератури
- •Тема 18. Диференційна діагностика жовтяниць у новонароджених дітей. Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією цнс.
- •3.Навчальні завдання
- •5. Матеріли для до аудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу
- •Методика клінічного обстеження та оцінки жовтяниці
- •5.2 Питання для самоконтролю:
- •5.3. Тестове завдання
- •5.4. Ситуаційні задача
- •5.5. Рекомендована література:
- •Тема 19. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку.
- •3. Навчальні цілі:
- •4. МіжПредметне інтегрування
- •5.Матеріали доаудиторної самостйної роботи
- •5.1 Короткий виклад матеріалу
- •1. Діти, які народилися від віл-інфікованих матерів, до уточнення їх віл-статусу
- •2. Порядок диспансерного нагляду за дітьми з підтвердженим віл-статусом
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •Тести для самоконтролю
- •5.3. Ситуаційна задача
- •Тема 20. Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії.
- •3. Навчальні цілі
- •4. Міжпредметна інтеграція
- •5. Матеріали для до аудиторної самостійної роботи
- •5.1. Короткий виклад матеріалу
- •Питання для самоконтролю:
- •5.3. Тестове завдання
- •5.4. Ситуаційна задача
- •5.5. Список літератури
5.Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
5.1. Короткий виклад матеріалу.
Медичний догляд за дитиною раннього віку – це комплекс заходів, які здійснюються медичними працівниками із залученням родини у відповідності до потреб кожного вікового періоду розвитку дитини та спрямовані на створення оптимальних умов для її здорового гармонійного розвитку (фізичного, розумового, соціального) в сприятливому безпечному середовищі, забезпечення раціонального вигодовування та харчування, профілактику захворювань і травматизму, формування навичок здорового способу життя.
Перелік складових медичного догляду за дитиною раннього віку, який повинен бути доступним для кожної дитини:
обов’язковий медичний профілактичний огляд;
раціональне вигодовування та харчування;
догляд з метою розвитку;
створення безпечного середовища.
Кількість обов’язкових медичних профілактичних оглядів дитини до 3 років (13 оглядів лікарем та 6 оглядів медичною сестрою) не може бути меншою. Обов’язкові медичні профілактичні огляди дітей віком до 3 років проводяться у терміни: на 1 місяці життя - 1 раз на тиждень, на 1 році життя – раз на місяць, на 2 році життя – 1 раз на півроку, на 3 році життя – 1 раз у віці 3-х років.
Необґрунтоване збільшення кількості оглядів не приводить до покращення стану здоров’я дитини.
Основні складові обов’язкового медичного профілактичного огляду дитини віком до 3-х років:
1. Анамнез (акушерський аналіз, наявність спадковості, алергія і соціальна небезпечність захворювання);
2. Лікарський огляд дитини віком до 3-х років по органам і системам.
При виявленні відхилень у стані здоров’я дитини лікар може збільшити частоту оглядів та призначити, обґрунтувавши письмово у історії розвитку дитини (ф-ма 1120), дадткове консультування та обстеження, погодивши їх з батьками.
3. Оцінка вигодовування та харчування.
4. Оцінка фізичного розвитку при кожному огляді виконуються атропаметричні виміри.
5. Оцінка психомоторного розвитку.
6. Контроль та здійснення профілактичних щеплень.
7. Медичний висновок.
Висновок повинен містити результати оцінки фізичного, психомторного розвитку та харчування дитини.
Визначається група ризику за соціальними ознаками, до якої належить діти з сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах. План медичних оглядів визначається індивідуально.
8. Консультування батьків. Тема консультативних занять від віку дитини та виявлених проблем.
9. Огляди лікарями-спеціалістами та додаткове обстеження.
Раціональне вигодовування та харчування дитини віком до 3 років.
Материнське молоко – єдиний ідеальний продукт харчування для забезпечення гармонійного розвитку дитини перших 6 місяців життя. Воно містить не тільки всі необхідні для дитини поживні речовини в ідеально збалансованому співвідношенні, але й комплекс захисних факторів та біологічно активних речовин.
Найкращим видом вигодовування дитини віком до 6 місяців є виключно грудне вигодовування. Виключно грудне вигодовування – це вигодовування грудним молоком, без застосування в раціоні дитини іншої їжі та/або рідини.
Грудне вигодовування дитини необхідно починати протягом першої години після народження і продовжувати до 1 року, а при можливості і довше.
У віці 6 місяців необхідно ввести прикорм з особливою увагою до забезпечення потреб дитини у залізі і разом з тим продовжувати вигодовувати грудне вигодовування.
Дитина віком до 6 місяців повинна отримувати тільки грудне молоко, немає фізіологічної потреби у введенні в її раціон додаткової рідини у вигляді води, чаїв (чорного, зеленого або трав’яного), соків, відварів тощо. Грудне молоко містить близько 90% води, що повністю задовольняє потреби дитини в рідині. Введення додаткової рідини підвищує ризик гострих кишкових інфекцій, зменшує потребу у грудному молоці та тривалість грудного вигодовування.
Однією із найбільш розповсюджених причин введення в раціон дитини молочних сумішей та припинення виключно грудного вигодовування є стурбованість матері недостатньою, на її думку, кількістю грудного молока.
Достовірні ознаки недостатнього отримання дитиною грудного молока:
прибавка у масі менше 500 г за місяць;
сечовиділення дитини менше 6 разів на день, сеча жовта концентрована з різким запахом.
Вікові періоди, коли дитина може потребувати більше грудного молока:
3 тижні;
тижнів;
3 місяці.
Це зумовлено інтенсивним ростом дитини у ці вікові періоди, що потребує частішого прикладання до грудей і не повинно бути причиною введення в раціон дитини молочних сумішей.
При виявленні відхилень у фізичному розвитку та вигодовуванні дитини, необхідно провести повторну оцінку грудного вигодовування не пізніше 2-х днів після попередньої оцінки та в подальшому за необхідністю.
У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом, для дитини, але виникає необхідність у розширенні раціону харчування дитини та введенні до нього додаткових продуктів. Грудне молоко саме у віці 6 місяців уже не може задовольнити потребу дитини в калоріях, мікронутрієнтах, насамперед залізі, для забезпечення її нормального розвитку.
Прикорм – це продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування) дитині першого року життя.
Першим продуктом прикорму, що пропонується дитині у віці 6 місяців, можуть бути овочеве або фруктове пюре, або каші (перевагу надавати крупам, які не містять глютену (гречка, рис, кукурудза),. Частота введення цих продуктів повинна бути 1-2 рази на день, з поступовим збільшенням об’єму порції.
Важливо, щоб дитина у віці 6 місяців почала отримувати прикорм з підвищеним вмістом заліза: каші, промислового виробництва, збагачені залізом; м'ясо; риба; яєчний жовток; добре проварені бобові (квасоля, горох).
М'ясо та альтернативні продукти. Важливо, щоб у віці 6 місяців дитина отримала прикорм з підвищеним вмістом заліза, яке міститься у м’ясі. Рекомендоване дитині віком 6-9 місяців м'ясо: телятина, курятина, індюшатина, крільчатина, нежирна свинина. Починати треба з дрібно перекрученого або розім’ятого м’яса, поступово переходячи до кусочків. М'ясо повинно бути не сухе, а зберігати природну вологість, щоб дитина могла його легко проковтнути. Не слід давати дитині копчені м’ясні продукти, ковбасу, сосиски, так як вони містять велику кількість жирів, консервантів, сої, целюлози, солі. Треба давати дитині рибу (з 8-10 місяців) та яєчний жовток (з 7 місяців), які є також джерелом заліза.
Овочі та фрукти. Овочі доцільно вводити перед фруктами, оскільки деяким дітям може не сподобатись смак овочів, якщо вони звикли до солодкого смаку фруктів. Проте це необов’язково стосується усіх дітей. Починати треба з одного виду овочів або фруктів і лише після того як дитина отримала кожен з них окремо, можна їх змішувати. Починати треба з негострих на смак овочів (кабачка, гарбуз, картопля, капуста, патисон) і фруктів (яблука, персики, абрикоси, сливи). Овочеве/фруктове пюре, як низькобілкову страву прикорму, дають не більше ніж 2 тижні, потім необхідно збагачувати ці страви шляхом додавання в них високобілкових продуктів (м’який сир, м'ясо). Можна давати дитині протерті свіжі овочі та фрукти, які перед тим треба добре помити і почистити. З часом можна буде давати дитині овочі та фрукти кусочками.
Соки та інші напої. Дитині достатньо рідини, яку вона отримує з грудним молоком, при умові збереження режиму температури та вологості. З 6 місяців деякі діти інколи можуть потребувати воду. Не можна давати дитині дистильовану, газовану та мінеральну воду. Сік доцільно давати дитині тоді, коли вона уже отримує інші продукти прикорму. Сік можна давати у невеликій кількості (80-100 мл у віці1 року), пересвідчившись, що дитина випиває достатньо грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування). Соки не треба розводити водою та добавляти цукор. Починаючи з 6 місяців необхідно допомагати дитині вчитися пити з чашки. Не рекомендується вживання будь-яких видів чаю (чорного, зеленого, трав’яного) та кави до двох років. Ці напої перешкоджають всмоктуванню заліза. Після дворічного віку слід уникати вживання чаю під час їди.
Молочні продукти. Рекомендовано давати дитині м’який сир (з 6 місяців). Не слід давати дитині цільне нерозведене коров’яче молоко або козяче молоко до 9-ти місячного віку, а краще до 1 року. Розведене коров’яче молоко можна використовувати для приготування страв прикорму. Не рекомендується вигодовування дитини виключно козячим молоком, зокрема через ризик виникнення фолієво дефіцитної анемії.
Частота введення прикорму. Дитина віком до 8 місяців повинна отримувати прикорм 3 рази на день, у віці 9-11 місяців 4 рази на день. У віці 1 рік дитина повинна отримувати різноманітний прикорм з кожної групи продуктів, вміти пити з чашки.
Харчування дитини у віці від 12 місяців до 3-х років.
Продовжувати грудне вигодовування і на другому році життя. Раціон харчування дитини повинен бути різноманітний, щоденно повинен містити свіжі овочі та фрукти.
Рекомендовано нежирні сорти м’яса, риби, печінка, яйця. Страви повинні бути м’якими, кашоподібної гомогенної консистенції у вигляді пюре, суфле, тефтельок, парових котлет, а фрукти та овочі дрібно порізані.
З появою корінних зубів у дітей, їжа за консистенцією може бути такою, як у дорослих. До 2-х річного віку в раціоні харчування дитини молоко та молочні продукти повинні бути звичайної жирності (3,2% або 3,5%), а для дітей старше 2 років рекомендовані молоко та молочні продукти зі зниженим вмістом жиру. Використовують в раціоні кисломолочні продукти.
Для профілактики йододефіцитних станів, при приготуванні їжі, слід використовувати йодовану сіль. Їжа повинна піддаватися ретельній кулінарній обробці і даватись дитині, не пізніше, ніж через 30 хв. після приготування.
В деяких випадках, коли неможливо вигодовувати грудним молоком, дитина повинна отримувати повноцінне для свого віку харчування. В таких випадках дитина вигодовується адаптованою сумішшю. Режим харчування при вигодовуванні сумішшю залишається вільним.
Ведення продуктів та страв прикорму у дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, адаптованими молочними сумішами, не відрізняються від аналогічних у дітей з грудним вигодовуванням.