5.5 Рекомендована література.

Основна

1.Дитячі хвороби/за ред. В.М.Сидельникова, В.В.Бережного.–Київ,«Здоров`я».1999 с.142-173

2.Медицина дитинства/за ред. П.С. Мощича: Навч. Посібник – Київ,«Здоров`я» 1994 ст.60-89

3.Шабалов Н.П. Детские болезни – 4 издание Санкт-Петербург 1999 ст.236-277 ст.282-286

Додаткова

1.Детская пульмонология/под. ред. Н.Л.Аряева–Київ «Здоров`я» 2005 ст.305-330, ст.344-365

2.Дифференциальная диагностика в педиатрии – М. Хертл т.2 «Академ-прес» г. Новосибирск 1998г.

Тема 2. Диференціальна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при респіраторних алергозах, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті у дітей. Особливості перебігу респіраторних алергозів у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при респіраторних алергозах, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті та їх ускладненнях. Диференційна діагностика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих захворювань у дітей різного віку. Встановлення попереднього діагнозу.

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Згідно даних досліджень за міжнародною стандартизованою ISAAC (International Study of Asthma and Allergies in Childhood) в Україні рецидивний синдром свистячого утрудненого дихання з подовженим видихом (“wheezing”) зустрічається у 29,2% дитячого населення. У більше половини дітей раннього віку під час гострого бронхіту спостерігаються клінічно виражена бронхообструкція.

Водночас сьогодні

• не існує єдиних підходів до трактування цього синдрому в педіатрії

• залишаються до кінця не розробленими критерії диференціальної діагностики цілого ряду респіраторних захворювань, які перебігають з симптомами бронхіальної обструкції

• дискутуються терапевтичні проблеми.

Протягом багатьох років на сторінках спеціальної педіатричної літератури триває активна дискусія, в процесі якої одні автори пояснюють появу бронхообструктивного синдрому переважно інфекцією і оцінюють прогноз, в основному, як сприятливий, інші схильні стверджувати провідну роль механізмів, пов’язаних з алергією, а деякі взагалі вважають, що бронхообструктивний синдром – це завжди прояв бронхіальної астми.

Таким чином, існують протиріччя, які визначають складність даної проблеми.

2. Мета заняття: На підставі базових знань з нормальної та патологічної анатомій, нормальної та патологічної фізіологій, мікробіології, пропедевтичної та факультетської педіатрії, терапії вдосконалити свої навички в обстеженні, діагностиці та диференційній діагностиці бронхообструктивного синдрому у дітей.

3. Навчальні цілі:

Студент повинен засвоїти, знати та уміти:

1. Визначати етіологічні чинники та патогенетичні механізми розвитку бронхообструктивного синдрому у дітей.

2. Класифікувати і аналізувати його клінічну картину, проводити дифдіагностику.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень.

4. Здійснювати прогноз стосовно перебігу обструктивного бронхіту, бронхіоліту і бронхіальної астми та призначати профілактичне заходи.

5. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.