Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності (гдн)

При будь якій формі та стадії ГДН вимагається:

• забезпечити в першу чергу створення необхідного «середовища життя» хворого, з оптимальною вологістю, температурою, іонним складом повітря

• забезпечити прохідність дихальних шляхів на всіх рівнях, від ротової порожнини до бронхіол (використання муколітиків, еуфіліну в/в, інгаляції тепло-вологі)

• антигіпоксична терапія: інгаляційна та неінгаляційна. Оксигенотерапія потребує також застосування заходів, що покращують утилізацію кисню: антиагреганти, судиннорозширюючі, оксибутират натрію 20% по 50-100мг/кг, інсулін 6 од. в комплексі з 5 % глюкозою 200 мл в/в, Vit В1, В2-по 1мл, Vit С 5% - 2,0 в/в в 5% розчин глюкози, рибоксин, унітіол 5%, пентоксил по 1,0г на добу, метиленовий синій 1%-0,1 мг/кг в/в).

Спеціальна терапія - спрямована на лікування основного захворювання. Корекція метаболічних та функціональних порушень органів та систем, що втягуються в процесі ГДН (кровообіг, ЦНС, печінка, нирки і інші).

При ДН І ст.. – достатньо проводити систематичне провітрювання палати (4-6 разів на день).

При ДН ІІ – ІІІ ст.. необхідний постійний мікроклімат з атмосферою збагаченою киснем, що оптимально досягається при застосуванні кисневого намету (утилізація кисню – 30-70 %). Можна застосовувати також такий метод оксигенотерапії, як спонтанна вентиляція збагаченої киснем газової суміши з позитивним тиском на прикінці видоху – «вуса». При ДН ІІ - ІІІст., при наявності у дитини великої кількості мокротиння, яке вона не може сама відкашляти, проводять стимуляцію кашльового рефлексу, при неефективності – активна санація трахеї і бронхів. В таких випадках застосовують продовжену назотрахеальну інтубацію (зменшує мертвий простір, послаблює гіперкапнію при вентеляційній недостатності).

Показом для переводу на ШВЛ є рівень рО₂ крові, при інгаляції 100% киснем, менше 9кПа, рСО₂ крові більше 7,3 кПа, рН крові менше 7,2. ШВЛ безумовно вирішує проблему вентеляційної дихальної недостатності. Але об`ємна ШВЛ не може радикально усунути гіпоксемію зв`язану з порушенням в альвеолярній зоні легень (при паренхіматозній дихальній недостатності). При цьому виді дихальної недостатності для корекції гіпоксемії необхідно застосовувати метод високочастотної вентиляції легень при якому зміна фаз вдиху і видиху відбувається 60-200 разів за хвилину при струменній ВЧ ШВЛ і 1-2 тис. раз за хвилину при осциляторній ВЧ ШВЛ. Це дозволяє інтенсифікувати газообмін у дифузійній зоні легеневої тканини.

Профілактика пневмонії та її ускладнень у дітей.

Первинна профілактика пневмонії включає експозиційні (зниження інтенсивності контактів із хворими на ГРВІ) та диспозиційні заходи (загартовування), санацію ЛОР-органів.

Вторинна профілактика, передбачає своєчасне лікування пневмонії, її ускладнень, терапію захворювань, на тлі яких розвивалася пневмонія. При цьому особливо актуально є профілактика внутрішньолікарняних суперінфекцій. Зведення до мінімуму випадків необгрунтованої госпіталізації, скорочення термінів лікування

Прогноз – зазвичай сприятливий – видужання. При неадекватному лікуванні та деструктивному процесі в легенях – дуже серйозний.