4. Кредитний договір як юридична основа кредитного процесу

Кредитний договір — цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і зобов'язання та економічну відповідальність комерційного банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.

Термінове зобов'язання за позичкою банку — це документ, що дає банкові право на беззаперечне списування коштів з рахунка позичальника для погашення кредиту після настання зазначених у ньому строків платежу.

За своєю структурою кредитний договір має включати такі складові:

- преамбулу, в якій зазначаються найменування сторін та їх організаційно-правова форма;

- предмет і суму договору;

- умови забезпечення кредиту вказується конкретно: договір застави, договір поруки (гарантія), цінні папери або інші документи;

- порядок надання і погашення позики (розкривається конкретний механізм видачі і погашення позики із зазначенням терміну);

- зобов'язання банку і позичальника (банк зобов'язується відкрити позичальникові певний позичковий рахунок для видачі кредиту; позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі);

- права банку і позичальника;

- санкції у разі невиконання умов договору;

- порядок розгляду спірних питань;

- особливі умови (наприклад порядок внесення змін у договір; зміни

у договорі оформляються додатковою угодою сторін);

- строк дії договору;

- юридичні адреси та реквізити сторін;

- підписи сторін.

Кредитний договір підписує голова правління банку чи його заступники на підставі прийнятого кредитним комітетом (комісією) рішення.

Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, за цільовим використанням позики, своєчасним і повним її погашенням.

5. Процедура надання позики та види позичкових рахунків

На п'ятому етапі кредитного процесу банк на основі кредитного договору здійснює процедуру надання позики. Конкретний спосіб надання кредиту, а також вид позичкового рахунку визначається особливостями цієї кредитної операції.

Надання банківського кредиту може здійснюватись одночасно, періодично або частинами (поетапно). Взаємовигідним для банку і позичальників є надання кредиту в повному обсязі шляхом зарахування коштів на відповідний кредитний рахунок із наступним використанням їх тоді, коли в цьому виникає необхідність.

Зокрема на підставі внутрішнього розпорядження кредитного відділу операційному відділу установи банку відкривається позичковий рахунок, з якого і провадиться видача кредиту. При цьому вказуються всі реквізити, характеристика рахунка (вид рахунка, сума кредиту, порядок видачі і погашення тощо).

Кредитний рахунок відкривається на договірній основі як юридичним, так і фізичним особам у будь-якій установі банку, яка має право видавати кредити, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Кредити позичальнику надаються з позичкового рахунку в безготівковому порядку перерахуванням на поточний рахунок позичальника або шляхом прямої оплати розрахунково-грошових документів за товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги та зі збереженням права контролю банку за цільовим використанням кредиту.

Зокрема, облік кредитних операцій здійснюється на окремих позичкових рахунках, а саме:

• Звичайний позичковий рахунок (застосовується для кредитування разових проектів);

• Спеціальний позичковий рахунок (відкривається, коли клієнт постійно користується кредитом; видача кредиту здійснюється в межах кредитної лінії по мірі необхідності та ін.);

• Поточний рахунок з овердрафтом (овердрафт безпосередньо пов'язаний з поточним рахунком клієнта; при наявності відповідної угоди банк дозволяє власнику поточного рахунку здійснювати платежі на суму, яка перевищує кредитовий залишок на поточному рахунку, але в межах встановленого ліміту).