МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: «БАНКІВСЬКЕ ПРАВО»

на тему: «Характеристика стадій кредитного процесу»

Виконала: студентка ІV курсу

юридичного факультету

заочної форми навчання

група № І

Грицаюк Уляна

шифр 12224003

Київ – 2014

Зміст

Вступ……………………………………...………………………………………..3

1. Поняття кредитного процесу та його стадій……………………………….4-5

2. Визначення кредитоспроможності та фінансового стану

позичальника………………..…………………………………………………..5-7

3. Структурування кредиту.……………………………..……………………..7-9

4. Кредитний договір як юридична основа кредитного процесу……..……9-10

5. Процедура надання позики та види позичкових рахунків………...……10-11

6. Погашення кредиту та відсотків за ним згідно з кредитним

договором…………………………………………………………….……….11-12

7. Моніторинг кредитного процесу…………………………………………12-13

8. Проблемні кредити і заходи щодо реструктуризації простроченої заборгованості………………………………………………………………14-16

Висновки………………………………………………………..………………..17

Список використаних джерел……………………………….………………….18

Вступ

Одним з найважливіших напрямків діяльності комерційних банків є процес кредитування. Хоча в перекладі з латинського «кредитувати» означає «довіряти», проте процес кредитування в сучасних українських умовах є однієї з ризикових активних операцій, здатних при нерозумному підході привести до втрати ліквідності і банкрутству. Банк повинен вміти ефективно управляти кожною ланкою кредитного процесу.

Кредитний процес - це прийом і способи реалізації кредитних відносин, розташованих у визначеній послідовності і прийняті даним банком. Через процес короткострокового і довгострокового кредитування відбувається функція перерозподілу коштів у фінансовій системі країни. Попит господарюючих суб'єктів ринку на оборотні кошти задовольняється пропозицією від комерційних банків вільних фінансових ресурсів, залучених у свою чергу з ринку депозитів і приватних внесків.

Більш детально про кредитний процес та його основні стадії можна дізнатися з основного тексту контрольної роботи.

1. Поняття кредитного процесу та його стадій

Кредитний процес — це рух банківського кредиту як послідовний перебіг його організаційних стадій (етапів).

У теорії та практиці кредитування виокремлюють, як правило, сім основних стадій кредитного процесу, управління якими банк повинен ретельно організовувати. Отже, основна робота з організації кредитного процесу в банку може бути подана у вигляді таких етапів:

1) розгляд заявки позичальника на отримання кредиту;

2) аналіз фінансового стану (кредитоспроможності) клієнта;

3) визначення порядку забезпечення кредиту, гарантій повернення позики;

4) розробка умов позики; підготовка та укладання кредитного договору;

5) процедура надання позики;

6) процедура погашення позики;

7) контроль за кредитною операцією.

Перший етап кредитного процесу включає аналіз і попередній відбір заявок на отримання кредиту. Економіст кредитного відділу банку розглядає заяву клієнта, особисто знайомиться з ним, вивчає всю необхідну документацію із загальною метою — сформувати об'єктивну характеристику даного потенційного позичальника.

Додатками до заяви на отримання кредиту є наступні документи:

1. Установчі і реєстраційні документи.

2. Фінансові документи.

3. Комерційні документи.

4. Документи забезпечення повернення кредитних коштів і сплати відсотків: гарантія банку, страховий поліс, поручительство, застава чи змішані форми забезпечення (договори, баланси).

5. Довідку про нерухоме майно, що має позичальник.

6. Підписку про ознайомлення позичальника зі змістом статті 222 Кримінального кодексу України.

7. Заяву позичальника на ім'я керівників банків, де він має розрахунковий і валютний рахунок, про надання права представникам банку знайомитися у будь-який час зі станом його рахунків.

Банк може вимагати від клієнта представлення інших документів. Це залежить від характеру кредитної операції, і для різних клієнтів він може бути різним.

Кредитному працівникові банку необхідно знати не лише наявний економічний стан підприємства-клієнта, а й результати діяльності даного підприємства за попередні роки. Отже, головне завдання кредитних працівників комерційного банку на цій стадії — зібрати найповнішу інформацію про потенціального позичальника.

2. Визначення кредитоспроможності та фінансового стану позичальника

На другому етапі головна мета банку — кінцеве визначення кредитоспроможності та фінансового стану клієнта з метою укладення кредитної угоди на найбільш вигідних для банку умовах.

Кредитоспроможність позичальника — це його здатність повністю і своєчасно розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями. Кредитоспроможність — поняття більш вузьке, ніж платоспроможність, адже погашення позики — де лише один з видів заборгованості, яку може мати підприємство (фірма). Метою аналізу кредитоспроможності є оцінка результатів фінансової діяльності позичальника, на підставі якої банк приймає рішення щодо можливості надання кредиту або припинення кредитних відносин з даним клієнтом.

Після ознайомлення з документами економіст кредитного відділу банку проводить особисту бесіду з майбутнім позичальником, яка дає можливість уточнити отримані дані.

Під час експертизи кредитної заявки використовують різні джерела інформації, зокрема:

• матеріали, одержані безпосередньо від позичальника у складі кредитної заявки;

• відомості про клієнта, що знаходяться в архіві банку (це стосується

клієнтів, котрі вже обслуговувалися в даному банку) — це статистичні матеріали згруповані за певними статистичними ознаками, і бухгалтерська звітність;

• інформація про клієнта, одержана за межами даного банку (інформація податкової служби, фінансового відділу окремого регіону і т. ін.).

Як правило, під час оцінювання кредитоспроможності виділяють дві групи показників: загальні та фінансові. Загальні показники — це показники, які слугують для оцінювання позичальника з точки зору його позиції в суспільному чи економічному житті. Фінансові показники — це показники, які дозволяють оцінити фінансовий стан позичальника і розраховуються на підставі фінансової звітності, податкових декларацій тощо.

До найбільш важливих чинників, які формують кредитоспроможність домогосподарств, зараховують: