
- •Характеристика
- •Творча характеристика
- •І. Теоретично-методологічний аспект вивчення проблеми формування творчого освітньо - виховного середовища в оркестрі народних інструментів
- •1.1 Історико-теоретичні аспекти музично-естетичної культури.
- •Методологічні особливості виховання музично-естетичної культури засобами народно-інструментального виконавства
- •Іі. Методологічні особливості виховання музично-естетичної культури засобами народно-інструментального виконавства
- •2.1. Мета та основний зміст роботи колективу
- •2.2. Організація навчально-виховної роботи в дитячому оркестрі народних інструментів бтдю Ленінського району
- •Формування оркестрів народних інструментів
- •Вікові особливості психіки дітей – учасників оркестру
- •Проведення репетицій оркестру
- •Музична імпровізація як форма розвитку музичного сприйняття та творчого уявлення у початківців
- •Інструментальні форми імпровізації
- •Комплексна програма оркестру народних інструментів. (три рівні навчання)
- •Зміст програми (початковий рівень)
- •Прогнозований результат
- •Зведена репетиція оркестру (основний та вищий рівень)
- •Зміст програми
- •Прогнозований результат
- •Приблизний репертуарний план оркестру народних інструментів
- •Література
Методологічні особливості виховання музично-естетичної культури засобами народно-інструментального виконавства
Іі. Методологічні особливості виховання музично-естетичної культури засобами народно-інструментального виконавства
2.1. Мета та основний зміст роботи колективу
Модернізація національної системи освіти вимагає сьогодення створення нових освітньо-виховних моделей, перегляду змісту навчально-дидактичних матеріалів, форм і методів навчання і виховання молодого покоління. Розв’язання цієї проблеми особливо актуалізується у вихованні учнів у вільний від навчання в загальноосвітній школі та інших навчальних закладах час, зокрема у позашкільних навчальних закладах, зміст освіти і виховання в яких ґрунтується, насамперед, на особистісних інтересах і потребах дитини, та на засадах гуманізму і демократії, визначаючи, цінність людини як особистості.
Тенденції розвитку освіти в Україні на сучасному етапі передбачають утвердження її гуманістичних пріоритетів. Основу сучасної педагогіки складають ідеї самовизначення і самореалізації, які впливають на формування індивідуальної творчої особистості.
Закон України “Про позашкільну освіту ” передбачає естетичне виховання молоді, її збагачення досвідом творчості, особливостей формування духовності, світогляду, розвиток самостійного мислення, гуманістичного сприйняття сучасних реалій.
Естетична культура є важливим чинником гуманістичного спрямування виховного процесу, пріоритету в ньому загальнолюдських і культурно-національних цінностей. Провідну роль у формуванні естетичного виховання особистості відіграє мистецтво, зокрема музика, що виступає носієм високих духовних цінностей, засобом творчого розвитку дитини і сприяє розвитку емоційно-почуттєвої сфери, духовному збагаченню особистості.
Важлива роль музично-естетичного виховання належить навчанню та виконавству на народних інструментах. Воно, перш за все, спрямоване на збереження національного музичного фольклору, засвоєння і відтворення музичного досвіду людства й тим самим – на розвиток національної самосвідомості учнів. Завдяки тембровому багатству та виражальним можливостям народних інструментів, спроможності легко об’єднувати виконавців в ансамблі, цей вид музичної діяльності мобілізує творчі здібності і розвиває музичні смаки. І це зумовлено ще тим, що народно-інструментальне мистецтво, своєю високою ідейністю і духовністю здатне позитивно впливати на емоційно-ціннісне відношення дітей до своїх національних традицій. У цьому контексті особливої актуальності набуває формування у вихованців інтересу до народно-інструментального виконавства, що стимулює потребу учнів в самореалізації.
Випробуваним засобом музичного виховання, розвитку музичного і естетичного смаку учнів – є колективне навчання гри на народних інструментах.
Зміст програми, по якої працює гурток, спрямований на всебічний розвиток вихованців, тому у ньому передбачено:
отримання знань з теорії та практики музичного мистецтва з використанням Інтернет - ресурсів, відвідування мистецьких музичних заходів, концертів, музеїв тощо;
вивчення музичної грамоти;
ансамблева гра;
просвітницька та концертна діяльність;
профорієнтаційна діяльність.
У роботі оркестру народних інструментів припускається:
розкриття змісту і структури музично-естетичного виховання та народно - інструментального виконавства вихованців;
удосконалення форм і методів навчальної та виховної роботи;
використання у грі на інструментах різних видів діяльності та способів мислення;
проява гнучкості, оперативності, мобільності у педагогічному керівництві колективом;
визначення критеріїв, показників музично-естетичного виховання та народно-інструментального виконавства дітей.
Мета роботи дитячого оркестру народних інструментів полягає:
дати основні навички та прийоми гри на народних інструментах;
розвивати природні здібності та творчі можливості дитини для збереження та розвитку духовного потенціалу українського народу;
виховувати любов до інструментальної музики, народного інструменту;
розвивати естетичний смак, артистизм, культуру спілкування, взаємодопомогу.
Основні завдання в навчанні гри на інструментах:
оволодіння знаннями музичної теорії;
навчити гри на музичних інструментах в обсязі необхідному та достатньому для участі у фестивально-концертній діяльності колективу;
дати необхідні практичні навички гри в оркестрі;розвивати музичний слух, пам'ять, почуття ритму, слухової уваги;
залучати вихованців до кращих зразків української музичної культури та світової класики;
сприяти формуванню естетичного смаку та духовній культури особистості;
сприяти розвитку індивідуальних творчих здібностей;
формування здатності сприймати інструментальну музику та розрізняти її багатожанровість;
згуртувати вихованців у дружній творчий колектив.