Педагогічні умови формування

творчого освітньо-виховного

середовища в оркестрі

народних інструментів

Управління освіти Миколаївської міської ради

Будинок творчості дітей та юнацтва Ленінського району

Педагогічні умови формування

творчого освітньо-виховного

середовища в оркестрі

народних інструментів

Миколаїв, 2013

Узагальнення досвіду роботи

Сироєжко Ольги В’ячеславівни

керівника оркестру народних інструментів

Будинку творчості дітей та юнацтва

Ленінського району м. Миколаєва

Надані матеріали з досвіду роботи Сироєжко Ольги В’ячеславівни, керівника оркестру народних інструментів Будинку творчості дітей та юнацтва Ленінського району, містять комплекс методів і прийомів, що дозволяють здійснювати цілеспрямовану, системну роботу по навчанню й удосконаленню навичок гри вихованців на інструментах, розвитку їх творчого потенціалу, креативності, формуванню музично-естетичної культури.

Автором детально описується досвід роботи з дитячим колективом, окремо, рекомендації щодо навчанні гри на інструментах оркестру.

Даний досвід може бути використаний керівниками дитячих оркестрів народних інструментів, творчих колективів позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів.

Анкета

Керівника оркестру народних інструментів Будинку творчості дітей та нацтва

Ленінського району м. Миколаєва Сироєжко Ольги В’ячеславівни

1. П. І. Б. Сироєжко Ольга В’ячеславівна

2. Дата народження 27 жовтня 1971р.

3. Педагогічний стаж: 16 років

4. Стаж в закладі: 13 років

5. Які навчальні заклади закінчила: Миколаївська філія Київського національного університету культури

6. Кваліфікаційна категорія: артист ансамблю та оркестру, викладач фахових дисциплін, диригент оркестру українських народних інструментів

7. Нагороди: управління освіти і науки обласної .державної. адміністрації,

наказ № 388-к, від 04.05.2012р.

8. Місце роботи, телефон: Будинок творчості дітей та юнацтва

Ленінського району м. Миколаєва тел.: 23-61-67

Характеристика

Сироєжко Ольги В’ячеславівни

1971 р. народження, освіта вища,

керівника оркестру народних інструментів

Будинку творчості дітей та юнацтва Ленінського району

м. Миколаєва

Сироєжко Ольга В’ячеславівна, випускниця Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв, за спеціальністю: керівник оркестру українських народних інструментів, була призначена керівником оркестру народних інструментів БТДЮ Ленінського району у 2000р.

Ольга В’ячеславівна має добру фахову підготовку, педагог за покликанням серця. За роки сумлінної праці її вихованці досягли певних результатів став лауреатами Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, постійно беруть участь у мистецьких конкурсах, фестивалях, акціях.

Заняття в гуртку, Ольга В’ячеславівна, будує на демократичній основі. Сюди може прийти кожен, хто любить музику, готовий до навчання гри на народних інструментах. Сироєжко Ольга В’ячеславівна вивчає індивідуальні особливості кожного вихованця, його сім’ю і на основі цих знань регулює психологічний клімат та стосунки між гуртківцями. Вміло створює атмосферу світла, добра, творчості на заняттях, дає можливість кожному вихованцю розвиватися у своєму темпі, за своїми можливостями, на своєму рівні. Великого значення надає роботі з обдарованими дітьми.

Ольга В’ячеславівна постійно займається самоосвітою, підвищує свій кваліфікаційний рівень, вдосконалює методику викладання, відвідує семінари. Працює за власною програмою. Підтримує тісний зв’язок з батьківським комітетом колективу. Принципова, відповідальна, працьовита, наполеглива у досягненні своєї мети, користується авторитетом серед колег, дітей та батьків.

Директор БТДЮ Ленінського району О.І. Бурдинська

Творча характеристика

оркестру народних інструментів

Будинку творчості дітей та юнацтва

Ленінського району м. Миколаєва

Важлива роль музично-естетичного виховання належить навчанню та виконавству на народних інструментах. Воно, перш за все, спрямоване на збереження національного музичного фольклору, засвоєння і відтворення музичного досвіду людства й тим самим – на розвиток національної самосвідомості учнів.

З метою виховання любові до народного інструменту, збереження та розвитку духовного потенціалу дитини, в Будинку творчості дітей та юнацтва Ленінського району (м. Миколаїв) було створено в 2000 році оркестр народних інструментів, керівник: Ольга В’ячеславівна Сироєжко. В гуртку займається 35 дітей віком від 7 до 17 років.

Репертуар оркестру різноманітний: від народної до сучасної музики, включаючи обробки не тільки української музики, але і кращі зразки творчості інших народів. Завдяки тембровому багатству та виражальним можливостям народних інструментів, спроможності легко об’єднувати виконавців у ансамблі, цей вид музичної діяльності мобілізує творчі здібності вихованців гуртка та розвиває їхні музичні смаки. Технічна робота над комплексом інструментальної техніки виконання, підпорядкована вихованню розуміння прекрасного, потреби в ньому. І це зумовлено ще тим, що народно-інструментальне мистецтво, своєю високою ідейністю і духовністю, здатне позитивно впливати на емоційно-ціннісне відношення підлітків до своїх національних традицій. У цьому контексті особливої актуальності набуває формування у дітей інтересу до народно-інструментального виконавства, що стимулює потребу учнів в самореалізації.

В оркестрі навчальний процес охоплює гру на різних інструментах, це: баян, акордеон, домра, гітара, ударні, скрипка, сопілка. Діти вчаться долати труднощі та перешкоди у досягненні творчої та професійної мети, підтримувати один одного, радіти успіхам.

Репертуар підбирається дуже ретельно, з високою вимогливістю до творів. Ураховуються при цьому захоплення і уподобання вихованців, їх індивідуальні особливості та здібності. У репертуар включено кращі зразки народної музики, популярних творів та творів зарубіжних композиторів.

Ансамбль народних інструментів є лауреатом багатьох Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів та фестивалів. Це: «Золота нотка» - м. Дніпропетровськ, «Чумацький шлях» - м. Нова Каховка, «Perpetto mobile» - м. Дрогобич, «Південний експрес» - М. Ялта, «Самородки» - м. Севастополь та багато інших.

Крім концертів та конкурсів, дітей об’єднує атмосфера внутрішніх свят: це дні іменинника, екскурсії тощо.

Оркестр народних інструментів – це дружня сім'я з великим серцем, невичерпною енергією, теплими стосунками та творчими ідеями.

Зміст

ВСТУП

Духовний потенціал нації визначається кількістю осіб із високим ступенем особистісної зрілості. Сприяння самовдосконаленню, створення умов для особистісного зростання своїх громадян, є завданням цивілізованого суспільства. Тому, важливість пошуку шляхів формування духовності людини в ході її становлення як особистості, важко переоцінити. Соціально-економічна криза сьогодення спричинила в нашій країні своєрідні потрясіння, характерними ознаками якого є – відчуженість від культури, пріоритет набуття матеріальних цінностей понад духовними, прагнення до реалізації потворних соціально-культурних потреб, некритичний перегляд народних традицій, заниження моральних норм поведінки молоді в суспільстві – все це становить зміщення загальнолюдських цінностей. Молоде покоління, у зв’язку з недостатньою сформованістю поглядів, піддається насильному впливу асоціальних умов, втраті естетичних ідеалів. Тому, одним із завдань естетичного виховання є необхідність у створенні цілеспрямованої системи духовного виховання підростаючого покоління, важливою складовою якого є мистецтво.

Серед інших різновидів мистецтва музика займає особливе місце. Вона відіграє провідну роль у формуванні духовності людини, виступає носієм високих цінностей і сприяє розвитку емоційно-почуттєвої сфери дитини та її духовному збагаченню. Музика займає особливе місце серед інших різновидів мистецтв тому, що спроможна розкривати складні духовні процеси свого часу, виконуючи роль найтоншого емоційно-психологічного барометра суспільства. Музичні образи, позбавлені зображальної предметності й словесної конкретності, приваблюють і захоплюють своєю щирістю, емоційністю, ідеальністю. Без музики неможливо повноцінне виховання людини. “Мелодія передає найтонші відтінки почуттів, недоступні слову. Музика починається там, де кінчається слово” – казав В.Сухомлинський. Отож не дивно, що вплив музики на становлення особистості, перш за все підліткової молоді, величезний. Вона займає значне місце в системі загальної та музично-професійної освіти, єдиною метою яких є

виховання особистості, що володіє не тільки знаннями та навичками, а й багатим внутрішнім світом.

Сучасна музична педагогіка приділяє питанням естетичного виховання, як сукупності духовності, велику увагу. Воно будується на принципі єдності навчання та виховання, і ставить задачу розвитку в особистості багатства творчих сил та художніх здібностей. “Уміння слухати і розуміти музику – один з елементарних ознак естетичної культури, без чого неможливо уявити повноцінного виховання” – писав В.О.Сухомлинський. Музичне мистецтво здатне впливати на різні сфери психічної діяльності, формувати в людині почуття і розум, волю і поведінку, моральні принципи й естетичні ідеали, творче мислення і науковий світогляд; воно стимулює духовний розвиток особистості, викликаючи інтерес людини до пізнання моральної істини, повідомляючи їй необхідні знання про світ і своє “Я”.

Мистецтво виконавства на народних інструментах явище складне і многогранне. У нинішній час вже визначилося декілька основних направлень у розвитку оркестрів та ансамблів у залежності від состава, репертуару і манери виконавства.

Оркестри і ансамблі фольклорно-етнографічного направлення засновуються на відродженні у наші дні інтересом до самобутньої музичної культури народу. Велике значення при цьому мають не тільки інструмент та репертуар, але й манера виконавства у традиціях дійсно народного музикознавства.

Сьогодення це направлення розвивається дуже інтенсивно та цікаво: обрядова та святкова музика, музика повсякденного побуту та праці, високохудожні зразки старовинних та сучасних пісень і танців. Інструментальні колективи фольклорного направлення зберігають та вивчають творчість народу, традиційні форми і жанри національної музичної культури. Для багатьох колективів фольклорно-етнографічного направлення характерно з’єднання інструментальної музики зі співом, сценічними рухами.

Народно-інструментальне мистецтво служить своєрідним зв'язком між минулим і сучасним, воно виховує здатність не тільки до сприйняття нових творів, але й до сприйняття та усвідомлення історичного минулого свого народу, його звичаїв, традицій тощо. Виступаючи основою духовного життя суспільства, національне мистецтво є виразником потреби духовного виробництва, політики, науки, релігії цього суспільства. Воно входить до таких виховних та навчальних завдань:

• виховання історичної пам’яті;

• знання про культуру народу, побут, народну педагогіку;

• формування національних ідеалів та ідей;

• патріотизму й любові до України;

• любові й пошани до батьків, роду, народу;

• людяності, працьовитості.

Формування творчої особистості засобами інноваційних технологій, диференційований підхід – все це включає до себе позашкільна виховна діяльність із залученням музичного мистецтва, що відкриває перед учнем можливості для творчості, розвиває сприйняття, формує ціннісні орієнтації.

Позашкільна освіта і виховання здійснюється диференційовано відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців з урахуванням їхнього віку, психофізичних особливостей, стану здоров’я у різноманітних організаційних формах: гурткових та індивідуальних занять. Здобуття позашкільної освіти і виховання ґрунтується на принципі добровільності вибору діяльності.

Проблеми формування інтересу до народно-інструментального мистецтва є частиною більш загальної проблеми розвитку духовності особистості й суспільства. Посилення культурної домінанти серед підлітків сприятиме розвитку їхнього мислення, підвищенню загального духовного рівня суспільства Саме багатогранність музично-естетичної діяльності підлітків та різноманітні форми роботи у гуртках виступають домінантою в музично-виховному процесі і стимулюють розвиток творчої особистості. Свобода вибору діяльності та форм спілкування під час занять у гуртках забезпечують сприятливі можливості для задоволення інтересів, потреб, нахилів вихованців, виявлення індивідуальності. Тому при педагогічно доцільній організації та оптимальному доборі методів впливу, заняття у гуртку може стати дійовим чинником формування музично - естетичної культури підлітків.

Теоретично-методологічний аспект вивчення проблеми формування творчого освітньо-виховного середовища в оркестрі народних інструментів