7. Зміст цивільних правовідносин:

зміст цивільних правовідносин становлять суб'єктивні права і обов'язки їх суб'єктів, а матеріальний - ті суспільні відносини, які через відповідні правовідносини одержують своє юридичне закріплення.

Найбільш істотною рисою цивільних правовідносин є їх рівність сторін, їх юридична незалежність одна від одної. Жодна зі сторін у цивільному правовідношенні не може керувати іншою стороною і диктувати їй свої умови тільки в силу займаного нею положення. Якщо управнена в цивільному правовідношенні сторона має право вимагати певної поведінки від зобов'язаної особи, то тільки в силу існуючого між ними договору або прямої вказівки закону.

8. Види цивільно – правових відносин:

Цивільно-правові відносини досить різноманітні за суб'єктним складом, змістом та підставами виникнення. Наукою і практикою розроблено певні критерії, за якими всі цивільно-правові відносини поділяються на види. Розглянемо їх.

Регулятивні та охоронні відносини. В основу розмежування зазначених видів правовідносин покладено такий критерій, як підстави виникнення.

Регулятивні відносини — це правовідносини, через які здійснюється регулювання нормальних економічних відносин (власності, товарно-грошових) та особистих немайнових відносин. Тобто за допомогою регулятивних відносин відбувається правомірна діяльність громадян та організацій. 

До них належать: цивільно-правові відносини, які виникають з факту витребування власником свого майна з чужого незаконного, а також цивільно-правові відносини, що виникають на підставі таких юридичних фактів: заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.

Охоронні відносини є цивільно-правовою формою усунення наслідків правопорушень, поновлення нормального правового й економічного або особистого становища. Отже, охоронні відносини виникають із правопорушень, тобто порушень правових норм, суб'єктивних прав і заподіяння шкоди потерпілим.

Абсолютні, загально-регулятивні та відносні правовідносини - До таких цивільних правовідносин слід віднести: відносини власності, немайнові авторські і винахідницькі відносини, що пов'язані з майновими, особисті немайнові відносини, не пов'язані з майновими, з приводу таких духовних благ, як житія, здоров'я, честь, гідність, недоторканність особистого життя.

Отже, в абсолютних правовідносинах визначено лише одну сторону, яка має право, тобто уповноважену сторону. Зобов'язана сторона — це кожен, чий обов'язок полягає в утриманні від порушення суб'єктивних прав, тобто невизначене коло осіб — кожен і всі.

9.Об’єкти цивільних правовідносин:

Об'єктами цивільних прав є все те, із приводу чого складаються цивільні правовідносини і на що спрямовані цивільні права та цивільні обов'язки їх суб'єктів.

До об'єктів цивільних прав належать:

1) речі, у тому числі гроші та цінні папери;

2) інше майно, майнові права;

3) результати робіт;

4) послуги;

б) результати інтелектуальної, творчої діяльності;

6) інформація;

7) інші матеріальні і нематеріальні блага, зокрема особисті немайнові блага.

Вказані об'єкти можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони:

1) не вилучені з цивільного обороту;

2) не обмежені в обороті;

3) не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Найпоширенішими об'єктами цивільних прав є речі – предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки. - рухомі речі, якими є речі, які можна вільно переміщувати в просторі (книга, стілець, іграшка тощо);

Законом передбачено таку класифікацію речей: 1) залежно від можливості переміщення в просторі є: - нерухомі речі 

Нерухомі речі овітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

2) залежно від подільності виокремлюють:

- подільні речі, тобто ті, що можна поділити без втрати їх цільового призначення (зокрема, вода, цукор);

- неподільні речі - речі, які не можна поділити без втрати їх цільового призначення (стіл, вентилятор тощо);

4) залежно від чввввввву можливості багаторазового використання виділяють:

- споживні речі - речі, що внаслідок одноразового їх використання знищуються або припиняють існувати в первісному вигляді

- неспоживні речі - речі, призначені для неодноразового використання,

5) залежно від призначення є:

- головна річ, якою є річ, що має самостійне призначення (наприклад, гітара);

- приналежність, тобто річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі

б) залежно від кількості речей, що складають річ як об'єкт цивільного права:

- прості речі, тобто такі, що складаються з однієї речі. Хоча в них можуть бути складові частини, якими є все те, що ие може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення

- складні речі, які утворюють кілька речей, що дає змогу використовувати таку річ за призначенням як єдине ціле

Гроші є особливою категорією об'єктів цивільного права, оскільки виконують роль загального еквіваленту, визначають міру вартості речей, результатів робіт, послуг тощо.

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу.

Цінні папери - це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам (акції, облігації, ощадні (депозитні) сертифікати, інвестиційні сертифікати, казначейські зобов'язання України, векселі тощо).

Ве́ксель (нім. Wechsel) — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).