4.Функції цивільного права:

Функції цивільного права - це головні напрями його впливу на цивільні відносини з метою їх впорядкування.

Функції цивільного права визначаються специфікою предмету і методу цивільного права, а також завдань (цілей), які стоять перед ним.

До числа основних функцій цивільного права традиційно відносять регулятивну, охоронну і виховну функції. 

1.Інформаційно-орієнтаційна функція - виконує завдання ознайомлення суб'єктів цивільних відносин із концепцією прав людини, засадами визначення становища приватної особи та загальними тенденціями правового регулювання у цій галузі.

2. Виховна - полягає у вихованні поваги до права взагалі, цивільних прав інших осіб, правопорядку.

3.  Регулятивна - полягає у позитивному регулюванні цивільних відносин, наданні прав та обов'язків учасникам цих відносин, встановленні правил поведінки суб'єктів цивільного права.

4. Захисна функція - виконує завдання захисту цивільних прав та інтересів від порушень.

5. Система цивільного права:

Система цивільного права - це структура галузі як невід'ємний атрибут усіх реально існуючих соціальних систем. Цивільно-правова структура є будовою та внутрішньою формою організації системи цивільного права як єдність взаємозв'язків між її елементами.

Отже, система цивільного права являє собою структуру, елементами якої є цивільно-правові норми та інститути, розміщені в певній послідовності.

Структура системи цивільного права визначається особливостями суспільних відносин, які регулюються цією галуззю права.

Система сучасного цивільного права має наметі пізнання цивільно-правового матеріалу, тобто слугує потребам практики, поліпшує вияснення відповідності знов прийнятих цивільно-правових норм з нормами права, які були раніше прийняті або існували в певний період в іншій редакції чи були скасовані.

Загальна частина цивільного права включає:

Інститути, як суб’єкти і об’єкти цив. Правовідносин, довіреність, представництво, позовну давність.

Особлива частина включає:

Інститут купівлі і продажу;

- дарування;

- обміну;

- Оренди;

- переведення.

6. Поняття та особливості цивільних правовідносин:

Цивільні правовідносини - це урегульовані правом суспільні відносини. Причому, якщо норми цивільного права звернені до широкого кола осіб, то кожне правовідношення, навпаки, має конкретний характер, тому що виникає між чітко визначеними суб'єктами - його учасниками. У зв'язку з цим цивільні норми в кожному право відношенні знаходять свою безпосередню реалізацію.

Цивільні правовідносини мають загальні ознаки, які властиві й іншим видам правовідносин, а саме: вони є конкретним суспільним зв'язком, що виникає між його учасниками: учасники мають суб'єктивні права та обов'язки; здійснення суб'єктивних прав та обов'язків забезпечується можливістю застосування державного примусу тощо.

Отже, цивільне правовідношення - це особисте немайнове або майнове відношення, врегульоване нормами цивільного права, що виникає між автономними і рівноправними суб'єктами, які наділені суб'єктивними цивільними правами та суб'єктивними цивільними обов'язками.