Порядок захисту магістерських робіт проводиться відповідно до Рекомендацій про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України розроблених Управлінням вищих навчальних закладів.

1.4. Структура магістерської роботи

Магістерська робота повинна містити: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (у разі необхідності) вступ; основну частину; висновки; список використаних джерел і літератури; додатки (у разі необхідності).

2. Вимоги до змісту магістерської роботи

Титульний аркуш (додаток Г)

На ньому вказуються:

• назва вищого навчального закладу, де виконано магістерську роботу;

• прізвище, ім’я та по батькові автора;

• назва (тема) роботи;

• шифр та найменування спеціальності;

• науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника;

• місто, рік.

На титульному аркуші магістерської роботи обов’язково зазначається “На правах рукопису”.

Титульна сторінка магістерської роботи підписується студентом та науковим керівником.

Зміст (додаток Д) подають на початку магістерської роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають назву), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та ін.

Перелік умовних позначень (при необхідності). Якщо в магістерській роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їхній перелік може бути поданий у праці за окремим списком, що розміщують перед вступом.

Вступ до магістерської роботи повинен розкривати значення й актуальність обраної теми, містити коротку характеристику стану її розробки у літературі, мету роботи і задачі, які потрібно вирішити для досягнення поставленої мети. Також подається перелік методів, які використав студент для досягнення поставленої в роботі мети. Наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів при потребі ще й пунктів та підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюються висновки щодо поставленої проблеми та пропонуються рекомендації з практичної їх реалізації.

Виклад матеріалу підпорядковується одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

У висновках щодо усієї роботи подаються найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані під час наукового пошуку. Висновки мають містити авторську оцінку наукового питання, розкривати методи вирішення поставленої в магістерській роботі проблеми, їхній практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.

Список використаних джерел (додаток Є) пропонується складати за схемою: у першій частині систематично розташовуються нормативно-правові акти за юридичною силою; у другій – в алфавітному порядку монографії, підручники, довідники, статті з періодичних видань.

Додатки мають містити в собі графіки, ілюстрації, схеми, таблиці.

3. Правила оформлення магістерської роботи

Магістерську роботу друкують машинописним способом або за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через півтора міжрядкових інтервали 28-30 рядків на сторінці. Шрифт Times New Roman №14. Можна також використати папір форматів у межах від 203x288 до 210x297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату АЗ.

Робота повинна бути підшита, мати тверду обкладинку, на якій додатково вказується прізвище та ініціали автора, рік подання до захисту.

Обсяг основного тексту магістерської роботи (без списку літератури і додатків) має становити близько 100 сторінок.

Текст магістерської роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий - не менше 30 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.

Вписувати в текст магістерської роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання магістерської роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок магістерської роботи і розміщують, як правило, в додатках.

Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин магістерської роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу крапку в кінці за головка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину магістерської роботи (розділи) треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу магістерської роботи, визначеного Положенням, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та малюнки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів магістерської роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок магістерської роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини магістерської роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.«(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в магістерській роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках магістерської роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Мал.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Мал. 1.2 (другий малюнок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в магістерській роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в магістерській роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ... Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Ілюструють магістерські роботи, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підмалюнковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Мал. »;

порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Основними видами ілюстративного матеріалу в магістерських роботах є: креслення, технічний малюнок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(мал. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з мал. 3.1» або «... як це показано на мал. 3.1».

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

У магістерській роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації І оригінали фотознімків.

Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку магістерської роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють ЇЇ головку, в другому випадку – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять.

4. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні магістерської роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали чи окремі результати з яких наводяться в магістерській роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена магістерська робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання варто посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць з джерела, на яке дано посилання в магістерській роботі.

Посилання в тексті магістерської роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Посилання на ілюстрації магістерської роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "мал. 1.2".

На всі таблиці магістерської роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл.1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.3".

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора магістерської роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) якщо автор магістерської роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора магістерської роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розрядка моя. - М.Х.).

5. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Список використаних джерел доцільно складати за схемою : у першій частині систематично розташовуються нормативно-правові акти за юридичною силою; у другій –джерела в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования й правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования й правила."

Посилання на веб-сторінку в інтернеті: Библиографическое описание электронных ресурсов / сост. Бахтурина Т.А., Дудник И.С., Кулыгина И.Ю. – М.: 2001. – 38 с.

6. Додатки

Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті магістерської роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках магістерської роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ___» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: мал. Д,1.2 - другий малюнок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) - перша формула.

7. Захист магістерських робіт

До захисту допускаються магістерські роботи, які повинні відповідати одночасно таким умовам:

1) подані до захисту у строки, визначені цим Посібником;

Роботи подані після встановленого строку, можуть захищатися у наступному навчальному році;

2) позитивно оцінені науковим керівником і рекомендовані ним до захисту.

При відсутності позитивного письмового відгуку наукового керівника (у завданні на роботу) робота до захисту не допускається;

3) рекомендовані до захисту відповідною кафедрою, що підтверджено підписом завідувача (начальника) кафедри на титульному листку магістерської роботи;

4) пройшли рецензування кандидата або доктора юридичних наук - спеціаліста з проблеми, яка досліджується в магістерській роботі.

Негативна оцінка рецензента не позбавляє студента захищати підготовлену ним роботу

Захист магістерської роботи відбувається публічно. Оголошення про роботи, які захищаються на черговому засіданні Державної екзаменаційної комісії вивішуються напередодні і містять дані про автора роботи, її тему, наукового керівника і рецензента, місце і час захисту.

На захисті можуть бути присутні всі бажаючі.

Закритий захист може бути здійснений щодо магістерських робіт, містять гриф таємності, про що виноситься окреме рішення Державної екзаменаційної комісії. На закритому захисті можуть бути присутні особи, які мають допуск до відомостей відповідного рівня таємності. Про захист магістерських робіт на закритому засіданні робиться відмітка в оголошенні про захист.

Захист кожної магістерської роботи включає у себе:

1) оголошення голови Державної екзаменаційної комісії про захист певної роботи;

Після цього студент та рецензент повинні зайняти відведені їм місця;

2) виступ студента з викладенням основних положень та висновків магістерської роботи. Тривалість виступу не повинна перевищувати 10 хв. Голова Державної екзаменаційної комісії має право зупинити студента, якщо той виступає не по суті теми, викладає загальновідомі положення тощо;

3) постановлення запитань до студента. Питання можуть задавати:

- рецензент;

- члени Державної екзаменаційної комісії;

- будь - хто з присутніх на засіданні.

Кількість запитань не обмежується. Голова може зняти запитання, якщо воно не стосується суті магістерської роботи чи з етичних міркувань.

Наступне запитання може бути поставлене тільки після завершення відповіді на попереднє запитання. Не допускається одночасно ставити два чи більше запитань.

Поставлені запитання заносяться до протоколу засідання Державної екзаменаційної комісії;

4) відповідь студента на отримані запитання. Перед відповіддю студент має право уточнити суть запитання у того, хто його поставив.

Студент може відмовитися від відповіді на запитання, яке не стосується суті його роботи чи з етичних міркувань.

Відповідь на кожне запитання може бути перервана головуючим, якщо вона не стосується суті запитання, у разі повторень, коли вона визнана достатньою тощо;

5) виступ наукового керівника (за його бажанням);

6) виступ рецензента. Якщо рецензент через виняткові обставини відсутній, то допускається оголошення змісту рецензії секретарем чи одним із членів Державної екзаменаційної комісії. За згодою комісії рецензент може обмежитися критичними зауваженнями та загальним висновком щодо магістерської роботи.

Рецензент повинен висловити свої пропозиції щодо оцінки магістерської роботи;

7) відповідь студента на зауваження рецензента.

Оцінки за магістерські роботи виставляються і оголошуються наприкінці засідання Державної екзаменаційної комісії.

Апеляції щодо виставлених оцінок не приймаються.

8. Критерії оцінювання

Оцінка “відмінно” виставляється за магістерську роботу, в якій повністю розв’язано такі завдання:

1. З належною повнотою узагальнено наукову літературу з предмету дослідження, проаналізовано існуючі у ній погляди та на основі порівняльної їх оцінки, висловлено особисте ставлення студента до кожного з них.

2. Узагальнена практика вітчизняного (а у разі потреби, також зарубіжного та міжнародного правового регулювання – відповідна правотворча, правотлумачна та правозастосувальна діяльність; виявлено проблеми, що існують у цій практиці, та дана особиста оцінка запропонованих у літературі пропозицій стосовно шляхів вирішення таких проблем.

3. На основі вивчення теоретичних і практичних аспектів предмета дослідження особисто сформульоване й успішно захищене нове наукове положення теоретичного або практично-прикладного характеру.

Оцінка “Добре” виставляється за магістерську роботу, в якій повністю розв’язано перші два завдання з тих, що зазначалися вище.

Оцінка “Задовільно виставляється за магістерську роботу, в якій повністю розв’язане лише одне з перших двох завдань, що зазначені вище.

Оцінка “Незадовільно” виставляється за магістерську роботу, в якій не розв’язано повністю або частково жодне з двох завдань, що зазначені вище.

Студенту, який одержав незадовільну оцінку при захисті магістерської роботи, видається замість диплому довідка про закінчення теоретичного курсу і практичного навчання без присудження відповідної кваліфікації. Через рік йому надається право повторного захисту магістерської роботи. В цьому випадку ДЕК виносить рішення про допуск студента до повторного захисту цієї ж магістерської роботи чи про необхідність виконання нової та визначає термін повторного захисту. Після успішного повторного захисту студенту відповідно до рішення ДЕК видається диплом встановленого зразка.

9. Типові помилки у виконанні та оформленні магістерської роботи

1. Зміст роботи не відповідає плану магістерської роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині.

2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об’єкта.

3. Мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об’єкта і предмета дослідження.

4. Автор не виявив самостійності, робота являє собою компіляцію або плагіат.

5. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 5 — 10 років) з теми дослідження.

6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівня досліджуваності проблеми.

7. Не розкрито зміст та організацію особистого експериментального дослідження (його суть, тривалість, місце проведення, кількість обстежуваних, їхні характеристики), поверхово висвітлено стан практики.

8. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням.

9. У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.

10. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без додержання вимог державного стандарту.

11. Як ілюстративний матеріал використано таблиці, діаграми, схеми, запозичені не з першоджерел, а з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті.

12. Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, і вона виконана неохайно, з помилками.

10. Додаток А

Декану юридичного факультету ТНУ ім. В.І. Вернадського

проф. Тимощуку О.В.

студента, який навчається за освітньо-професійною програмою для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

____________________________

Прізвище, ім’я, по батькові

Заява

Прошу закріпити за мною тему ____________________________________

назва теми

для написання магістерської роботи на кафедрі ___________________________.

назва кафедри

Науковим керівником прошу призначити ________________________________.

прізвище, ім’я, по батькові професора або доцента

дата

підпис

11. Додаток Б

Пропозиції кафедри ____________________________

назва кафедри

щодо закріплення тем магістерських робіт та наукових керівників

студентів ____________ форми навчання

Затверджено на засіданні кафедри _____ _________ 200_ року протокол №____

Завідувач кафедри

___________________________ підпис

прізвище, ініціали

Примітка:

1. Прізвища студентів вказувати у алфавітному порядку.

2. Пропозиції подавати окремо щодо денної і заочної форми навчання.

3. Подавати на папері і в електронному варіанті.

4. Розміри таблиці: Клітинка №1 - 0,7 см., №2 - 5 см., №3 - 7 см., №4 - 5 см.

5. Шрифт Times New Roman розміром 12 pt.

12. Додаток В

Завдання для виконання магістерської роботи

___________________________________- студенту денної/заочної

прізвище, ініціали студента

форми навчання юридичного факультету ТНУ ім. В.І. Вернадського

Тема роботи _________________________________________________________

_________________________________________________________ затверджена

розпорядженням декана факультету

№ ___ від _____ _______________ 200_ року

Науковий керівник ___________________________________________________

наукова ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали.

13. Додаток Г

Міністерство освіти і науки України

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського

На правах рукопису

Назва кафедри

Прізвище, ім’я, по батькові

Тема магістерської роботи

8.060101 правознавство

Науковий керівник

____________________________

(Прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

Сімферополь

2005

14. Додаток Д

ЗМІСТ

Вступ ...................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. .............................................................................................................. 8

1.1. ПІДРОЗДІЛ ............................................................................................... 8

1.1.1. .............................................................................................................. 8

1.1.2. .............................................................................................................. 10

...

1.2. ПІДРОЗДІЛ ................................................................................................ 15

...

РОЗДІЛ 2. .............................................................................................................. 30

2.1. ПІДРОЗДІЛ ............................................................................................... 30

...

...

Висновки ............................................................................................................... 70

Список використаних джерел ........................................................................... 74

Додатки ................................................................................................................. 80

15. Додаток Є

Список використаних джерел

1. Нормативно-правові акти

1. Конституція України: прийнята 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст.41.

2. Архівні матеріали

Центральний державний архів вищих органів влади і управління України

1. Ф. 1061. – Головне управління Генерального штабу.

2. Ф. 1063. – Рада Народних Міністрів УНР.

Центральний державний історичний архів України у м. Львові

1. Ф. 146. – Галицьке намісництво.

2. Ф. 165. – Крайовий комітет, м. Львів.

Державний архів при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим

1. Ф. 211. – Таврійське губернське акцизне управління 1867 – 1917.

2. Ф. 220. – Ялтинська портова митниця 1875 – 1920.

3. Газети

1. Вісник Державних законів УНР.

2. Вісник Міністерства земельних справ.

4. Збірки опублікованих документів

1. Галицько-Волинський літопис. – Львів, 1994. – 252 с.

2. Закони о прямих налогах в Австрии. - СПб.: Типография кн. В.И.

5. Мемуари, листи та спогади

1. Винниченко В.К. Відродження нації: В 3 ч. – К., 1990.

2. Гольденвейзер А.А. Гетман и Директория. Из киевских воспоминаний //Революция на Украине по мемуарах белых. – М., Л., 1930. – С.38 – 53.

6. Енциклопедії, довідники, словники та хроніки

1. Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної ради. Біографічний довідник. – К.: Нотна фабрика, 1998. – 254 с.

2. Воротіна Н.В. Акцизи //Юридична енциклопедія. – К.: „Українська енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1998. – Т. 1. – С. 89.

7. Підручники та посібники

1. Бельский К. С. Финансовое право. Наука, история, библиография. – М.: Юрист, 1995. – 208 с.

2. Бойко І.Й. Держава і право Гетьманщини. Навчальний посібник. – Львів: „Світ”, 2000. – 118 с.

8. Монографії та наукові статті

1. Алексеенко М.М. О подушной подати в России. – Х.: Тип. Университета, 1870. – 29 с.

1. Тимощук О.В. Імперія як форма устрою багатоетнічної держави в історії України // Етнонаціональні чинники в історії державно-правового будівництва. Матеріали XII Міжнародної історико-правової конференції 10-13 вересня 2004 року, м. Бахчисарай / За ред. О.В. Тимощука. – Сімферополь: ДіАйПі, 2005. – С. 37-45.

16. Додаток Ж

План підготовки та виконання магістерської роботи

17. Додаток З

Положення про магістратуру

I. Загальні положення

1.1. Підготовка спеціалістів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 65 від 20 січня 1998 року (із змінами і доповненнями) і наказу Міністра освіти України № 86 від 4 березня 1998 року про ступеневу систему освіти.

1.2. Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який передбачає отримання особою повного вищого кваліфікаційного рівня "бакалавр" (базова вища освіта) або освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" (повна вища освіта), а також вищої освіти, одержаної до затвердження в Україні ступеневої вищої освіти.

1.3. Освітньо-професійна підготовка магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну і науково-практичну підготовку по одному з функціональних напрямів діяльності: науково-дослідному, науково-педагогічному, управлінському.

1.4. Особа, що одержала освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр", повинна володіти поглибленими знаннями по вибраній спеціальності, уміннями інноваційного характеру, науково-дослідної (творчої), або науково-педагогічної, або управлінської діяльності, набути відповідного досвіду використовування одержаних знань і уміти створювати нові знання для вирішення задач у відповідній сфері професійної діяльності.

1.5. Підготовка магістрів здійснюється по денній та заочній (дистанційній) формах навчання.

1.6. Особи, які навчаються за освітньо-професійною програмою "магістр", є студентами університету, і на них розповсюджуються всі права і обов'язки, які визначені чинним законодавством України, Статутом університету і іншими нормативно-правовими документами.

1.7. Навчатися по освітньо-кваліфікаційному рівню "магістр" можуть громадяни України, іноземці і особи без громадянства, що мають відповідну освіту, проявляють схильність до науково-дослідної, або науково-педагогічної роботи, або управлінської діяльності, що підтверджується рекомендацією вченої ради відповідного факультету вузу.

1.8. Для попереднього відбору обдарованої молоді в університеті організовуються і проводяться предметні олімпіади, наукові, науково-методичні семінари і конференції із участю в них на добровільних засадах студентів 3-4-х курсів.

II. Умови вступу до магістратури

2.1. Прийом до магістратури студентів, що навчаються на поточному навчальному році за рахунок держбюджету, після отримання диплому освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" здійснюється на конкурсній основі за їх заявою при умові:

2.1.1. Середній бал оцінок додатку до диплома бакалавра, необхідний для надходження в магістратуру, визначається рішенням вченої ради відповідного факультету.

2.1.2. Захисту кваліфікаційної роботи бакалавра та/або здачі передбачених навчальним планом державних іспитів на "відмінно".

2.1.3. Активної участі в НДРС.

2.1.4. Особи, що не виконали умови п.п. 2.1.1. – 2.1.3., можуть бути прийняті на навчання по освітньо-кваліфікаційного рівню "магістр" на конкурсній основі на форму навчання, що фінансується за рахунок засобів фізичних і юридичних осіб.

2.2. Випускаюча кафедра:

2.2.1. До 10.10 п.р. аналізує успішність спеціалізантів згідно відомостей, що є в навчальних картах студентів, участь спеціалізантів в НДРС, наявність публікацій, інші матеріали.

2.2.2.Вносить в деканат відповідного факультету попередні пропозиції про кандидатури претендентів на навчання в магістратурі по встановленій у вузі формі (додаток 1).

2.3. Деканат до 20.10 п.р. вносить пропозиції ректорату про кількість місць, необхідних для підготовки магістрів, в т.ч. іноземних студентів.

2.4. Ректорат університету до 15.11 п.р. направляє в Міністерство освіти і науки України пропозиції до плану прийому в магістратуру.

2.5. Вчена рада факультету до 1 липня п.р. після захисту бакалаврами кваліфікаційних робіт, остаточно розглядає кандидатури претендентів на навчання в магістратурі, що представляються випускаючими кафедрами, і дає відповідні пропозиції ректорату.

2.6. Після затвердження вченими радами факультетів кандидатур студентів для навчання по освітньо-кваліфікаційному рівню "магістр" ректор видає наказ про їх зарахування.

2.7. Ректор, за пропозицією деканатів, визначає також кількість місць в магістратурі для студентів, що навчаються за рахунок фізичних і юридичних осіб. На них розповсюджуються всі визначені дійсним Положенням прав, обов'язків і правил прийому в магістратуру, передбачені для бюджетної магістратури.

2.8. Університет може здійснювати цільову підготовку магістрів для вузів, наукових установ, підприємств, організацій і ін. на умовах залучення до навчального процесу їх наукових і науково-педагогічних кадрів, використовування наукової і матеріально-технічної бази.

2.9. Підготовка магістрів може здійснюватися на базі наукових установ Національної і галузевих академій наук за окремими угодами між університетом і вказаними установами.

2.10. Особи, що мають документ встановленого зразка про отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», у тому числі і ті, хто закінчив вищі навчальні заклади до введення в дію положення «Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневій освіті)», навчаються по освітньо-кваліфікаційному рівню "магістр" на умовах післядипломної освіти по індивідуальних планах, які враховують всі загальні дисципліни програм спеціаліста і магістра.

У разі виконання всіх вимог навчального плану і захисту магістерської роботи, вони одержують диплом "магістра" встановленого зразка.

2.11. Іноземні студенти, що навчаються за рахунок фінансування фізичних і юридичних осіб, що мають оцінки "добре" і "відмінно", ті, що проявили схильність до науково-дослідної, науково-педагогічної і управлінської діяльності, після отримання диплома освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", можуть бути зараховані до магістратури по відповідній спеціальності по рекомендації випускаючої кафедри.

III. Порядок і терміни навчання в магістратурі

3.1. Термін навчання в магістратурі визначається навчальними планами, затвердженими в установленому порядку в Міністерстві освіти і науки України.

3.2. Навчальний процес для осіб, що навчаються по освітньо-кваліфікаційному рівню "магістр", організовується відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вузах, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161 з урахуванням наступних особливостей:

3.2.1. Навчання організовується по індивідуальному навчальному плану.

3.2.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи, повинен складати не менше 1/2 і не більш 2/3 загального об'єму часу, визначеного планом підготовки магістра.

3.2.3. На проведення індивідуальних занять може використовуватися до 20% загального об'єму навчального часу, передбаченого програмою.

3.2.4. Зміст освіти магістрів визначається нормативною і вибірковою частинами навчального плану.

Нормативна частина повинна містити не менше 40% і не більш 60% загального об'єму часу, передбаченого на підготовку магістра.

Вибіркова частина плану визначається вузом з урахуванням свого наукового потенціалу, потреб замовника у спеціалістах і наукових інтересів магістра.

3.2.5. Термін навчання іноземних студентів в магістратурі складає від одного до двох років по рекомендації випускаючої кафедри і рішенню ректора, що оформляється відповідним наказом.

3.3. Відповідальність за виконання індивідуального навчального плану покладається на студента. У разі невчасного виконання індивідуального навчального плану студент відраховується з вузу із видачею академічної довідки встановленого зразка.

3.4. Магістерська робота, яка виконується на завершальному етапі навчання, повинна передбачати проведення наукових досліджень (творчих розробок) по проблемах відповідної галузі.

3.5. Атестація здійснюється державною атестаційною комісією і проводиться у формі захисту магістерської роботи і здачі державних іспитів, передбачених навчальним планом.

Державній комісії обов'язково представляються матеріали, які характеризують наукову (творчу) і практичну цінність виконаної роботи – опубліковані статті, методичні розробки і т.д.

3.6. Студенту, який виконав всі вимоги навчального плану підготовки магістра і захистив магістерську роботу, рішенням Державної екзаменаційної комісії присвоюється кваліфікація згідно вибраної спеціальності і видається державний документ про отримання освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" і повній вищій освіті.

3.7. Для отримання студентом, що навчається по освітньо-кваліфікаційному рівню «магістр» диплому із відзнакою, необхідне виконання наступних умов:

- наявність диплома бакалавра із відзнакою;

- наявність оцінок "відмінно" по не менше 75% всіх навчальних дисциплін навчального плану, а по іншим навчальним дисциплінам – наявність оцінок "добре"; – захист магістерської роботи та/або здача державних іспитів з оцінкою "відмінно".

3.8. Студент, що одержав документ встановленого зразка про освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр" і повній вищій освіті, працевлаштується відповідно до чинного законодавства. Йому може бути надана можливість наукового стажування (наукової роботи) за кордоном.

3.9. Враховуючи наукові (творчі) заслуги, магістр може бути рекомендований вченою радою факультету (відділення, інституту) на навчання в аспірантурі.

3.10. Керівник підготовки магістра призначається наказом ректора за поданням декана факультету і завідувача кафедрою з числа провідних учених у відповідній області знань. Керівник один раз в семестр звітує на засіданні кафедри про виконання індивідуального плану кожним студентом, який навчається за програмою "магістр".

3.11. У разі виконання студентом індивідуального плану підготовки магістра на стику різних областей наук, допускається призначення, окрім наукового керівника, одного і більше консультантів.

3.12. Для осіб, що навчаються по освітньо-кваліфікаційному рівню "магістр", розробляється і затверджується індивідуальний навчальний план може бути передбачена підготовка по навчальних дисциплінах, які є вступними іспитами в аспірантуру по певній спеціальності або складають перелік дисциплін кандидатського мінімуму.

3.13. За час навчання осіб по освітньо-кваліфікаційному рівню "магістр" їм може бути надане право здачі кандидатських іспитів, що визначається рішенням кафедри при черговому звіті наукового керівника.

3.14. В цілях якісної підготовки осіб, що навчаються по освітньо-кваліфікаційному рівню "магістр", університет:

3.14.1. Надає студентам можливість публікацій наукових (науково-методичних) статей в журналах і збірниках.

3.14.2. Сприяє виданню кращих магістерських робіт як наукових монографій, науково-методичних і навчальних посібників.

3.14.3. Забезпечує доступ до інформаційних мереж, у тому числі і Інтернету.

3.14.4. Сприяє участі студентів в конференціях різних рівнів і т.д.

IV. Фінансування навчання в магістратурі

4.1. Фінансування підготовки магістрів може здійснюватися:

4.1.1. За рахунок засобів державного бюджету України, бюджету АРК і місцевих бюджетів – по державному замовленню.

4.1.2. За рахунок цільових довгострокових кредитів, що виділяються з держбюджету України, що оформляється в установленому порядку.

За рахунок засобів юридичних і фізичних осіб, що оформляється відповідним договором.

4.2. Вартість навчання в магістраті щорічно, до 1.05 п.р., розраховується з ВНЗ, виходячи з реальних витрат на навчання.

18. Додаток К

Положення про порядок підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня

Про порядок підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня

1. Прийом на навчання для підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня в Таврійському національному університеті здійснюється відповідно до Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року №65.

2. Вступники, що здобули освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра у Таврійському національному університеті, які навчались за рахунок коштів держбюджету та фізичних та юридичних осіб, можуть бути зарахованими на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст" відповідного напряму підготовки за рахунок коштів держбюджету за умов наявності необхідного середнього балу оцінок в додатку до диплому бакалавра, який визначається рішенням вченої ради відповідного факультету.

2.1. Особи, які не виконали умови п.2, можуть бути зараховані на вакантні місця для підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня на конкурсній основі на форму навчання, що фінансується за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб.

2.2. Умовами для отримання диплома бакалавра з відзнакою є такі:

- наявність оцінок "відмінно" по не менш 75 % з усіх навчальних дисциплін навчального плану, а з інших навчальних дисциплін – наявність оцінок "добре";

- захист випускної роботи бакалавра та/або здача державних іспитів з оцінкою "відмінно";

- перескладання екзамену на більш високу оцінку допускається під час поточної екзаменаційної сесії за особистою заявою студента, погодженою з екзаменатором і за дозволом декана факультету до початку наступного семестру.

3. Громадяни України та особи, що прирівнюються до них, які здобули базову вищу освіту, отримали базову вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст" та одержали диплом державного зразка, приймаються до університету для навчання за скороченими термінами на 2 курс денної або 3 курс заочної форми навчання за напрямом, який відповідає здобутому кваліфікаційному рівню при наявності вакантних місць ліцензованого обсягу.

4. Громадяни України та особи, що прирівнюються до них, які отримали базову вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" та одержали диплом державного зразка, приймаються до університету для підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня за програмою підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" ("магістр") на 5 курс денної (6 курс заочної) форми навчання згідно отриманої спеціальності при наявності вакантних місць ліцензованого обсягу.

5. Умови прийому, які вказані у п.п. 2, 3, розповсюджуються на осіб, що навчалися за навчальними планами, які не мають суттєвих розходжень з навчальними програмами підготовки на відповідної спеціальності у Таврійському національному університеті.

6. Особи, які поступають до університету для навчання за скороченими термінами або для підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня, надають до приймальної комісії такі документи:

- заяву на ім’я ректора про прийом до університету;

- диплом державного зразка і додаток до диплома про здобутий відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень за особистим вибором оригінал або його завірену ксерокопію (ксерокопія завіряється за оригіналом в університеті);

- медичну довідку (форма 086-У);

- 6 фотокарток розміром 3х4 см;

- витяг із трудової книжки (для осіб, які мають стаж роботи);

- копію ідентифікаційного номера;

- паспорт, військовий квиток або інший документ, що засвідчує особистість, подаються особисто.

7. Заяви про прийом до університету на навчання за скороченими термінами або на підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня для осіб, які закінчили інші вищі навчальні заклади, приймаються приймальною комісією з 5 липня до 22 липня.

8. Вступники, що закінчили інші вищі навчальні заклади, зараховуються до Таврійського національного університету на навчання за скороченими термінами або на підвищення кваліфікаційного рівня за результатами співбесіди при наявності вакантних місць відповідного курсу та форми навчання, підготовка на яких фінансується за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб. Співбесіда проводиться атестаційними комісіями; програма та строки співбесіди з зазначеними категоріями осіб затверджуються головою приймальної комісії.

9. Курс, на який зараховується вступник для навчання за скороченим терміном, визначається протокольним рішенням атестаційної комісії.

Особи, які мають диплом освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст" і які подали заяву на навчання за скороченим терміном навчання для отримання диплому освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" і витримали співбесіду, зараховуються наказом ректора (директора інституту) до 30 серпня відповідного року.

10. Зарахування до складу студентів здійснюється на конкурсній основі наказом ректора за поданням декана відповідного факультету при наявності сплати за навчання. Особові справи зарахованих студентів формуються деканатами відповідних факультетів за участю приймальної комісії та фінансово-економічної служби університету.

19. Додаток Л

Положення про порядок переведення і відновлення

Про порядок переведення і відновлення

1. Переведення і відновлення до числа студентів Таврійського національного університету здійснюється відповідно до «Положення і порядку переведення, відрахування і відновлення студентів вищих навчальних закладів», затвердженим наказом Міністерства освіти України №245 від 15.07.96 р. та іншими нормативними документами.

2. Правом переведення або відновлення до числа студентів ТНУ користуються особи, що навчаються або навчалися у вузах ІІІ або IV рівня акредитації.

3. При переведеннях і відновленнях не допускаються:

- переведення і відновлення до числа студентів І курсу;

- переведення і відновлення із недержавних вищих начальних закладів, не атестованих в установленому порядку;

- переведення із однієї спеціальності на іншу студентів, що навчаються за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" ("магістр").

4. Переведення і відновлення виконуються із згодою ректора (першого проректора) університету на конкурсній основі на вакантні місця ліцензованого об'єму державного або комерційного навчання відповідної спеціальності і форми навчання.

5. Переведення студентів із інших вузів, а також відновлення до числа студентів університету (інституту) проводяться, як правило, в період літніх канікул згідно графіку роботи приймальної комісії і зимових канікул відповідно до графіку роботи відповідних факультетів (інститутів), у разі переведення зі згодою ректорів обох вузів.

6. До заяви про переведення додаються:

- дозвіл (згода) на переведення, підписане ректором того вузу, із якого переводиться студент;

- залікова книжка (або завірена деканатом копія залікової книжки) із того вузу, де навчається студент, для визначення академічної різниці в навчальних планах.

7. До заяви про відновлення додаються:

- заява на ім'я ректора ТНУ;

- академічна довідка і її ксерокопія;

- оригінал документу про повну загальну середню освіту і додатки до нього, а також їхні ксерокопії;

- медична довідка (форма 086 – У);

- 4 фотографії розміром 3 х 4;

- контракт на навчання;

- довідка-дозвіл (для військовослужбовців);

- паспорт або інший документ, що засвідчує особу, надається особисто.

8. Заява про переведення або відновлення розглядається деканом факультету (директором інституту) в двотижневий термін. При позитивному рішенні питання про переведення або відновлення деканом факультету (директором інституту) визначаються умови переведення або відновлення (встановлюються форма навчання, спеціальність, курс, порядок і терміни ліквідації академічної заборгованості і інші умови зарахування) і видається запит на особисту справу.

9. Наказом ректора студент допускається до навчальних занять і ліквідації різниці в навчальних планах. Терміни ліквідації академічної різниці встановлюються, як правило, до початку навчальних занять на відповідному курсі, але не пізніше 25 вересня поточного року. Інакше студент наказом ректора відсторонюється від відання навчальних занять і втрачає право на переведення або відновлення в поточному навчальному році.

10. Наказ про зарахування до числа студентів університету (інституту) відповідно до порядку переведення або відновлення видається ректором після ліквідації різниці в навчальних планах у встановлені терміни і оплати навчання і за наявності особистої справи студента. Ксерокопія квитанції про оплату навчання додається до документів і до контракту на навчання.

11. У разі відмови вузу, в якому навчався студент, видати по запиту ТНУ його особисту справу, студент при відновленні надає додатково виписки із наказів про зарахування на перший курс з вказівкою спеціальності і форми навчання, переведеннях із курсу на курс і відрахування із вузу (або "Навчальну картку студента" з вказівкою номерів наказів про переведення на старші курси і відрахування).

12. При формуванні особистої справи студента, що переводиться в інший вуз, у вузі залишаються:

- копія академічної довідки;

- копія "Навчальної картки студента";

- залікова книжка;

- студентський квиток;

- виписка із наказу про відрахування;

- опис особистої справи.

Література:

1. Ковальчук В.В., Моїсеев Л.М. Основи наукових досліджень. – Навчальний посібник. – К., 2004. – 215 с.

2. Шейко В.М., Кушкаренко Н.М. Організація та методика наукових досліджень. – К., Знання, 2004. – 307 с.

3. Савченко Л.А., Цимбалюк А.В. Методичні вказівки та вимоги щодо підготовки магістерських робіт. – Ірпінь, 2003. – 33 с.

4. Тимощук А.В. Как правильно виполнить и успешно защитить курсовую работу: Учебно-методические рекомендации для первокурсников. – Симферополь, 1997. – 8 с.

48