О. Л. Проценко

Крім того, в літературі наведено й інші вправи, рекомендовані до виконання офісними працівниками. Зокрема, вправи, описані на рис. 4.1, 4.2, слід виконувати до початку роботи та після закінчення обідньої перерви. Найбільшою користь від цих вправ буде в разі їх нефорсованого виконання і фіксації крайніх положень на час близько 30секунд.

3. ВПРАВИ ДЛЯ ЗНЯТТЯ ВТОМИ ОЧЕЙ

Вище зазначалося, що офісна робота негативно впливає на зір. Зменшити такий негативний вплив допомагають спеціальні вправи для розвантаження зору. Зокрема, у ДСанПіН 3.3.2.007-98 наведено рекомендований комплекс вправ для очей, які описано нижче.

Вправи виконують, відвернувшись від екрана монітора.

Варіант 1

1. В. п. - сидячи, руки на колінах. На рахунок «раз-шість» заплющити очі, сильно напруживши очні м’язи, на рахунок «сім-вісім» розплющити очі, на рахунок «дев’ять-десять» поди­витися вгору. Повторити 5 разів.

2. В. п. - те саме. Робити колові рухи очима, фіксуючи погляд у таких положеннях: додолу-вліво-вгору-вправо-додолу. Повторити 5 разів. Потім те саме повторити 5 разів у зворотному напрямку.

3. В. п. - те саме. На рахунок «раз-два» заплющити очі, на рахунок «три-чотири» розплющити очі і подивитися на кінчик носа. Повторити 5 разів.

Варіант 2

1. В. п. - сидячи. Швидко моргати очима протягом 15 секунд.

2. В. п. - сидячи на відстані 30-35 см од вікна обличчям до нього. Дивитися на позначку на шибці протягом 5 секунд, потім перевести погляд на більш віддалений об’єкт за вікном і дивитися ще протягом 5 секунд. Повторити 10 разів.

3. В. п. - сидячи. Швидко перевести погляд по діагоналі: праворуч вгору - ліворуч униз. Потім дивитися прямо в далечінь про­тягом 6 секунд. Швидко перевести погляд по діагоналі: ліворуч угору - праворуч униз. Потім дивитися прямо у далечінь про­тягом 6 секунд. Повторити 4-5 разів.

Варіант З

1. В. п. - сидячи. Швидко кліпати очима, напруживши очні м’язи, протягом 15 секунд.

2. В. п. - сидячи, очі заплющені. На рахунок «раз-чотири» не розплющуючи очей, начебто подивитись ліворуч, повернутися у в. п. На рахунок «п’ять-вісім» так само подивитися праворуч, повернутись у в. п. Повторити 5 разів.

3. В. п. те саме. На рахунок «раз-три» не розплющуючи очей, начебто подивитися ліворуч, потім на рахунок «чотири-шість»

• праворуч. Повернутись у в. п. Повторити 5-6 разів. Так само подивитися вгору на рахунок «один-три», потім - додолу на рахунок «чотири-шість». Повернутись у в. п. Повторити 5-6 разів.

4. Спокійно посидіти у розслабленій позі зі заплющеними очима впродовж 12 секунд.

Крім наведених варіантів вправ, ефективно знімати напругу та стомлення очей дозволяє така вправа: без натискання накласти на очі долоні рук, зробити вісім - десять глибоких вдихів/видихів.

4. АПТЕЧКА ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

У житті, на жаль, трапляються ситуації, в яких необ­хідно подати людині, що отримала травму або погано почувається, першу допомогу. Згідно з 2.16 ДСанПіН 3.3.2.007-98 приміщення з комп’ютерною технікою мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги. Приблизний склад аптечки першої допомоги для офісу тип - АО-2 ТУ у 23382040.001-98 наведено далi:

1. Бинт марлевий стерильний 5x10-1 шт.

2. Бинт марлевий нестерильний 5x10-1 шт.

3. Вата 50 г - 1 шт.

4. Ватні тампони № 100 - 1 шт.

5. Лейкопластир бактерицидний 1,9 х 7,2 - 5 шт.

6. Лейкопластир 5 х 500 - 1 шт.

7. Джґут для зупинки кровотечі - 1 шт.

8. Медичний «маячок» - 1 шт.

9. Серветка для проведення штучного дихання - 1 шт.

10. Розчин аміаку 10% - 40 мл 1 шт.

11. Розчин перекису 3% - 1 шт.

12. Розчин йоду спиртовий 5% - 10 мл - 1 шт.

13. Калій перманганат 5 г - 1 шт.

14. Валідол № 10 - 1 шт.

15. Нітрогліцерин у таблетках № 40 - 1 шт.

16. Сульфацил натрію 20% № 2 - 1 шт.

17. Натрію гідрокарбонат 50 г - 1 шт.

18. Кетанов № 10 - 1 шт.

19. Но-шпа № 10 - 1 шт.

20. Стрепсилс у таблетках № 8 - 1 шт.

21. Аспірин № 10 - 1 шт.

22. Корвалол флакон 25 мл - 1 фл.

23. Зубні краплі - 1 фл.

24. Мазь стрептоцидна 5% - 1 шт.

25. Діазолін 0,1 № 10 - 1 шт.

26. Пантенол аерозоль - 1 шт.

27. Термометр медичний - 1 шт.

28. Ножиці - 1 шт.

29. Мензурка - 1 шт.

Розділ 5

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ОФІСНОГО ПРАЦІВНИКА

• Законодавчі й нормативні акти у сфері охорони та гігієни праці

• Державний і громадський контроль у сфері охорони праці

• Теоретичні засади управління охороною праці на підприємствах, в установах та організаціях

• Організація системи управління охороною праці на підприємстві, в установі, організації

*> Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

• Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру

• Навчання і перевірка знань з питань охорони праці

• Законодавство та нормативні акти в галузі пожежної безпеки. Навчання і перевірка знань з пожежної безпеки

• Відповідальність за порушення вимог охорони праці і пожежної безпеки

Законодавчі нормативні акти у сфері охорони та гігієни праці

Україна - визнаний член міжнародної спільноти. Наша держава є членом Міжнародної організації праці (МОП). Вер­ховна Рада України ратифікувала низку конвенцій та інших доку­ментів МОП, а з часів Радянського Союзу в спадок Україні дісталося розвинуте трудове законодавство. У той же час трудове законодавство і законодавство в галузі охорони праці, яке є частиною трудового законодавства, зазнають постійних змін, у тому числі й у питаннях трактування прав і обов’язків роботодавців, найманих працівників та третіх осіб.

Розглянемо систему українського законодавства у сфері охорони та гігієни праці.

Основними законодавчими актами України з охорони праці є:

• Закон України «Про охорону праці»;

• Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та про­фесійного захворювання, які спричинили втрату працездат­ності»;

• Кодекс законів про працю України.

Крім того, до законодавства у сфері охорони та гігієни праці мають пряме відношення: Закон України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення», Закон України «Про пожежну безпеку»; Закон України «Про використання ядерної енергії та радіа­ційну безпеку».

Будь-який законодавчий чи нормативний акт у сфері охорони і гігієни праці має узгоджуватися з державною політикою в цій сфері. Відповідно до Конституції України державну політику в галузі охорони праці визначає Верховна Рада України. Ця політика спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням і базується на таких принципах:

• пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідаль­ність роботодавця за створення належних, безпечних і здоро­вих умов праці;

• підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, тех­нологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних і нешкідливих умов праці;

• комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і со­ціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охо­рони довкілля;

• соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• установлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підпри­ємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності і видів діяльності;

• адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану;

• використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення на ці цілі добровільних внесків та інших над­ходжень, отримання яких не суперечить законодавству;

• інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

• забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодав­цями та працівниками (їх представниками), між усіма соціаль­ними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому і державному рівнях;

• використання світового досвіду організації роботи щодо по­ліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі між народного співробітництва.

На підставі законодавства України про охорону та гігієну праці уповноваженими органами виконавчої влади прийнято низку норма тивних документів, які регулюють конкретні питання охорони та гігієни праці.

Говорячи про прийняття, перегляд та скасування законодавчих і нормативних актів щодо охорони праці в Україні, маємо відзначити, що відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці»: «Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці провадяться централь ним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального

страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охоро ною праці».

На законодавчому рівні визначено відповідальні установи й орга­нізації, до прямих обов’язків яких належить законодавчо-нормативне забезпечення сфери охорони праці на державному рівні. Питаннями розробки, перегляду та скасування санітарних правил і норм, тобто питаннями законодавчо-нормативного регулювання сфери гігієни праці, займається спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.

Перегляд нормативно-правових актів з охорони праці здійсню­ється в міру впровадження досягнень науки і техніки, які сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше ніж раз на десять років.

Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси мають включати вимоги щодо охорони праці та погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

Зазначимо, що в Україні передбачена така категорія нормативних актів з охорони і гігієни праці, які мають державний рівень. Розроб­ляють такі нормативні акти відповідні уповноважені органи на під ставі Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасу вання державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 16.03.1994 № 19).

І також додамо, що в Україні запроваджено Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці (Реєстр НПАОП). І положення про ведення Реєстру НПАОП затверджено наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 8 червня Л004 року№ 151.

І цей Реєстр є банком даних, який складається і ведеться з метою скупчення єдиного обліку та формування відповідного інформацій­ною фонду цих актів. Включенню до Реєстру НПАОП підлягають нор­мативно-правові акти з охорони праці, які затверджує Держгірпром-нагляд України, та нормативно-правові акти колишнього СРСР з питань охорони праці, які діють на території України

відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP».

Державні міжгалузеві та галузеві стандарти з питань охорони праці інтегруються в порядку, встановленому Держстандартом України. Нормативні документи цього виду можуть бути включені до Реєстру 1111ЛОП зі збереженням позначень (шифрів), які їм були надані при інтеграції в Держстандарті України.

Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 7 липня 2009 року № 109 затверджено Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці. У цьому покажчику нормативні акти згруповано иі галузями економічної діяльності згідно з Класифікатором видів економічноїічної діяльності (КВЕД). Станом на 1 жовтня 2009 року цей покажчик містив певну кількість назв зареєстрованих документів з питань охорони і гігієни праці, а саме:

Говорячи про правила охорони праці під час експлуатації ком­п'ютерної техніки, маємо наголосити, що 26 березня 2010 року Держ- і Ірмромнагляд наказом № 65 затвердив Правила охорони праці під чиї експлуатації електронно-обчислювальних машин. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм И/ІИСНОСТІ, які у своїй діяльності здійснюють роботу, пов’язану з комп’ютерами та ВДТ, у тому числі на тих, які мають робочі місця, обладнані комп’ютерами та ВДТ і периферійними пристроями. Пра- нн/іа встановлюють вимоги безпеки до обладнання робочих місць операторів комп’ютерної техніки з ВДТ та периферійними пристроями. Правила є обов’язковими для роботодавців, операторів електронно- о(>числювальних машин, операторів комп’ютерного набору, опера- іоріи комп’ютерної верстки та працівників інших професій, які у своїй роботі застосовують комп’ютери з ВДТ і периферійні пристрої.

Отже, питання охорони праці, утому числі й офісних працівників, в Україні є питанням державної ваги. У сенсі законодавчо-нормативного убезпечення охорони і гігієни праці здійснено величезну роботу зі і гнорення, модифікації, упровадження та контролю за виконанням нормативно-правових актів у цій сфері.

Те, що питаннями охорони праці опікуються найвищі посадовці України, підтверджується і тим фактом, що 18 серпня 2006 року 111 >езидент України з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на ви­робництві та професійним захворюванням, ушанування пам’яті осіб, н к і загинули на виробництві, своїм Указом установив в Україні День

о корони праці, який відзначається щорічно 28 квітня у Всесвітній день охорони праці.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері госпо­дарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (кон­тролю), їхніх посадових осіб, права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (кон­тролю) визначено Законом України «Про основні засади держав­ного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-У.

Згідно із Законом України «Про охорону праці» Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють кілька органів державної влади, а саме:

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці - Державна служба гір­ничого нагляду та промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду - Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України¹⁸;

• спеціально уповноважений державний орган із питань радіа­ційної безпеки - Державна інспекція з ядерного регулювання України;

• спеціально уповноважений державний орган із питань пожеж­ної безпеки - Державний департамент пожежної безпеки - Держпожбезпеки;

• спеціально уповноважений державний орган із питань гігієни праці - Міністерство охорони здоров’я України.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, не підзвітні і не підконтрольні їм.

Згідно з Указом Президента від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 Державний

_{18 Держгірпромнагляд є правонаступником Державного комітету з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці), який було утворено, як центральний орган виконавчої влади, на базі Державного департаменту з нагляду за охороною праці, який діяв у складі Міністерства праці та соціальної політики України на підставі Указу Президента України «Про Державний комітет з нагляду за охороною праці» від 18 вересня 2002 року № 834/2002.}