Г) так, лише коли кількість офісних працівників становить понад 50 осіб.

РОЗДІЛ 4

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я ОФІСНИХ ПРАЦІВНИКІВ

• Загальні вимоги у сфері збереження здоров'я офісного працівника

• Перерви для відпочинку та виробнича гімнастика

• Вправи для зняття втоми очей

Аптечка першої допомогиСьогодні все більша кількість людей працюють в офісах, інтенсивність офісної роботи повсякчас зростає, а це сприяє проявам раніше не типових патологічних станів. Наприклад, дуже складно визначити, чи можна вважати виробничою травмою психічну перевтому, нервові зриви співробітника, які часом можуть призводити до тимчасової сліпоти, заїкуватості, нейродермітів'⁷ тощо.

Оскільки згідно з українським законодавством роботодавець несе повну відповідальність за збереження життя і здоров'я працівників, то питання запровадження, регулярного використання й оновлення засобів і заходів, спрямованих на забезпечення цього його обов'язку, були, є і залишатимуться актуальними.

4.1. Загальні вимоги у сфері збереження здоров'я офісного працівника

Збереження здоров'я офісних працівників залежить від великої кількості різноманітних складових та вимагає врахування унікальності кожного робочого місця і працівника. У той же час най­вища ефективність та економічна доцільність заходів, спрямованих на збереження здоров'я офісних працівників, забезпечується завдяки застосуванню комплексного підходу до їх запровадження та в разі активного залучення офісних працівників до їх виконання.

Програма таких заходів має включати:

• аеронопрофілактику приміщень у поєднанні зі зволоженням та регулярним прибиранням;

• регулярну перевірку гостроти зору;

17 Алергійна висипка, що провокується нервовою перенапругою.

• постійну роботу в спеціальних комп'ютерних окулярах;

• регулярне проходження медичних ОГЛЯДІВ за ШКІДЛИВОС'ГЯМИ, притаманними робочому місцю;

• підтримання здорового способу життя (забезпечення та сти­мулювання здорового харчування, стимулювання активного відпочинку, заохочення відмови від тютюнокуріння, змен­шення рівня заорганізованості робіт і стресу);

• установлення правильного співвідношення робота/вільний час (тайм-менеджмент, оптимальний графік роботи);

• можливість переведення співробітників на гнучкий графік роботи;

• належне влаштування робочого середовища (забезпечення безпеки робочих місць; максимальне зменшення психофізіо­логічних факторів ризику; формування політики, спрямованої на забезпечення дружньої атмосфери серед співробітників; заохочення чесної змагальності між співробітниками тощо);

• дружній стиль управління (спілкування з персоналом щодо його самопочуття; навчання працівників навичок розв'язання конфліктних ситуацій, тайм-менеджменту, правильної орга­нізації праці; участь співробітників у прийнятті рішень; за­охочення персоналу за досягнення в роботі; підтримка і кон­сультування працівників у ході виконання роботи тощо);

• можливість отримання співробітником фінансової допомоги (кредит; оплата - часткова чи повна - за співробітника вар­тості відпочинку, медичних оглядів, лікування тощо).

Треба пам'ятати, що стан здоров'я працівника багато в чому залежить від нього самого, від його бажання бути здоровим, а отже, й успішним. У зв'язку з цим велике значення має те, чи веде працівник активний спосіб життя.

Активний спосіб життя - це такий спосіб життя, який передбачає достатній для підтримання систем організму в оптимальному стані повсякденний рівень фізичної активності. Однак активний спосіб життя не є синонімом спеціальних тренувань, він полягає у тренуванні свого тіла під час виконання щоденної роботи, наприклад: підйом на поверх східцями, а не ліфтом; особисте відвідування для вирішення виробничих питань сусіднього поверху чи корпусу, а не спілкування з колегами за допомогою телефону чи комп'ютера; щоденна прогулянка з членами сім'ї чи домашніми тваринами; виконання вправ виробничої гімнастики тощо. Достатньою для підтримання належного фізичного стану вважається щоденна фізична активність упродовж 60 хвилин. Вище вже йшлося про те, що в кінці кожної години робочого часу доцільно зробити перерву та пройтися з метою вирішення виробни­чих завдань. Такі прогулянки дозволяють підтримувати в належному стані серце, легені, кровоносну систему, сприяють забезпеченню функ­ціонального стану суглобів, зміцненню кісток. Для прогулянки бажано визначити маршрут у межах адміністративних будівель чи поза ними.

Переважна більшість людей стверджують, що на роботі немає жодної можливості для впровадження елементів активного способу життя, та часто людям просто треба допомогти розпочати такий спосіб життя. Адже праця на будь-якому робочому місці відкриває великі можливості для тренування тіла. Рішення стосовно того, чи запроваджувати елементи активного способу життя на роботі, чи ні залежить тільки від самого працівника.

Як і будь-яка діяльність, упровадження в повсякденну практику елементів активного способу життя вимагає планування. Доцільним є запровадження гнучкого графіка роботи, дозвіл на короткочасні запізнення на роботу та раніше її закінчення. За кордоном практику­ють також дозволи працівникам двічі на тиждень після обіду витра­чати 0,5-1 годину на прогулянки чи виконання фізичних вправ.

Роботу на початку дня чи після обідньої перерви слід починати після виконання спеціальних вправ (їх детальний опис подано в підрозділі 4.4).

Для поїздок на роботу/з роботи, в разі можливості, бажано корис­туватися велосипедом. В офісній будівлі, крім кімнат психологічного розвантаження, доцільно мати залу для виконання фізичних вправ. Якщо це неможливо, то, як варіант, можна домовитися про знижку для співробітників з розташованими поряд тренувальними залами. До­цільним є також пропонування працівникам програм компанії, які пе­редбачають заняття фізкультурою впродовж 10-хвилинних перерв, та забезпечення їх інформацією про переваги активного способу життя.

Якщо працівників офісу вдалося переконати в корисності й доціль­ності ведення активного способу життя та запровадити його елементи в щоденну практику їхньої роботи, то це неодмінно приведе до під­вищення продуктивності праці, обмежить плинність кадрів, зробит

ьОхорона праці в галузі. Для офісних працівників

працівників більш позитивно налаштованими, зменшить витрати на лікарняні, поліпшить взаємовідносини в колективі, а також загальне самопочуття та самооцінку працівників, знизить рівень стресу.

Водночас слід зауважити, що витрати, спрямовані на впровадження здорового способу в практику життя офісних працівників, приносять додатковий дохід не відразу, а лише через певний час.