
- •3.8. Електробезпека в офісі
- •3.9. Безпечне використання офісного обладнання
- •3.10. Сповіщення про небезпеку. Небезпека від транспорту
- •3.12. Запобігання стресогенним ситуаціям на робочому місці
- •Фактори, спроможні викликати деструктивний стрес на робочому місці
- •3.13. Запобігання конфліктним ситуаціям на роботі
- •3.14. Запобігання віл/сніду на роботі
- •Запитання для самоконтролю
- •Г) так, лише коли кількість офісних працівників становить понад 50 осіб.
- •4.1. Загальні вимоги у сфері збереження здоров'я офісного працівника
- •17 Алергійна висипка, що провокується нервовою перенапругою.
- •4.2. Перерви для відпочинку та виробнича гімнастика
- •1 Розділ 3. Безпека офісного працівника
3.13. Запобігання конфліктним ситуаціям на роботі
Конфлікти на роботі - звичайна справа. Вони можуть виникати через розбіжність думок і/або характерів співробітників. Однак поведінка, яка регулярно виявляється нетерпимим ставленням до окремих колег та їх приниженням, має знаходити адекватну оцінку та відсіч.
На жаль, у багатьох офісах частим є явище психологічного гноблення одного чи кількох співробітників рештою колективу. Це явище більше вивчене в середовищі дітей та підлітків. Його крайнім випадком є «дідівщина» в армії.
У західних країнах таке явище називається терміном булінг (Ьиіііщ), яким і будемо далі користуватися. Булінг, як правило, полягає у словесних коментарях, що принижують особу (групу осіб) та сприяють її (їх) ізоляції в колективі. Ці коментарі спрямовані на залякування, приниження честі, гідності та ділових якостей людини. Фактично булінг - один з агресивних способів боротьби за першість у колективі. Іноді булінг може провокувати фізичні сутички між опонентами. Про булінг на робочому місці пишуть мало.
Та пам'ятаймо, що забезпечення життя і здоров'я працівника є обов'язком роботодавця, а під поняттям «здоров'я» слід розуміти як фізичне, так і психологічне (психічне) здоров'я працівника.
Жертви булінгу щодня переживають низку негативних емоцій, а саме:
психологічний шок;
лють;
почуття фрустрації, безпорадності та підвищеної вразливості;
зниження рівня самоповаги;
фізіологічні розлади (погіршення сну та апетиту);
психофізичні розлади (шлунковий, головний біль);
небажання йти на роботу;
погіршення сімейних відносин;
неможливість концентруватися на виконанні роботи;
низький моральний дух і продуктивність.
Булінг підриває також «моральне здоров'я організації», що виявляється:
у зростанні кількості прогулів та плинності кадрів;
збільшенні витрат, спрямованих на пошук та наймання на роботу працівників на заміну тим, хто звільнився;
підвищення ризику нещасних випадків на робочому місці і поза ним;
зниження рівня мотивації та продуктивності праці;
погіршення морального клімату, корпоративного іміджу, зниження якості обслуговування клієнтів.
Розглянемо деякі з ознак, які можуть свідчити про те, що у відносинах між співробітниками присутній булінг. Отже, типовими ознаками булінгу є:
систематичне поширення неправдивих пліток, чуток, інсину- ацій щодо певної особи;
соціальна ізоляція особи;
залякування людини;
неявне перешкоджання виконанню співробітником його обов'язків або гальмування його роботи;
фізичне приниження людини або погроза фізичної розправи над нею;
невмотивоване звуження кола відповідальності;
часта зміна строків виконання роботи;
навмисне встановлення таких строків виконання завдань, які є нереальними;
навмисне ненадання або притримування необхідної для роботи співробітника інформації і/або надання йому неправильної інформації;
образливе жартування над людиною як в усній формі, так і з використанням електронної пошти;
порушення особистого психологічного простору людини шляхом нав'язливого приставання до неї, шпигування за нею і/або її «підколювання»;
примушування до частого виконання неприємних/надуманих обов'язків;
створення у співробітника враження про його непотрібність і незначущість;
підвищення голосу на співробітника або прокльони на його адресу;
повсякчасна критика діяльності працівника;
нехтування думки працівника;
невмотивоване покарання працівника;
блокування можливостей працівника до навчання, підвищення кваліфікації, просування по службі;
використання без дозволу працівника його особистих речей чи обладнання на його робочому місці.
Якщо працівник вважає себе жертвою булінгу або іншого виду дискримінації і приниження, то слід дотримуватися таких рекомендацій:
суворо сказати співробітникові, який ініціює булінг, що його /її поведінка є неприпустимою, та запропонувати припинити це. При цьому можна попросити бути присутнім керівника чи представника профспілки;
завести журнал, в який щоденно записувати: день і час, коли трапилася негативна подія, та якомога більшу кількість її подробиць; прізвища свідків; наслідки цієї події;
зберігати копії листів, записок, електронної пошти, факсів тощо, які надходять від людини (людей), що вас переслідує (переслідують);
повідомити про неналежну поведінку співробітника/співробітників свого безпосереднього керівника, якщо це не дало результатів, то звернутися до вищого за посадою керівника.
Недоцільним є намагання відповісти кривднику (кривдникам) так само, як це робить (роблять) він (вони).
Найкращим засобом проти булінгу є чітко сформульована, бажано в письмовій формі, позиція керівництва, яка б розглядала булінг як форму насильницьких дій на робочому місці.
Така позиція керівництва підприємства щодо булінгу передбачає, що на підприємстві, в установі, організації роботодавцем спільно з представниками колективу має бути розроблена політика протидії цьому явищу. Положення зазаначеної політики мають поширюватися на керівництво, працівників компанії, її клієнтів і контрагентів. У документі слід навести визначення поняття «булінг» та чіткі приклади неприйнятної поведінки; викласти заходи і визначити дії, які покликані запобігти булінгові; зазначити заходи, яких уживатиме адміністрація щодо осіб, які ініціюватимуть його; вказати, як постраждалий може поскаржитися керівництву та кому саме з керівників таку скаргу слід адресувати; надати гарантії того, що до працівників, які поскаржилися, не буде вжито заходів покарання; навести загальний опис процедури службового розслідування випадків булінгу тощо.
Разом з тим треба пам'ятати, що не завжди можна відразу визначити, чи наявний булінг у відносинах між співробітниками. Адже між жорстким стилем керівництва і булінгом межа дуже тонка, а об'єктивні зауваження, які висловлюються на адресу працівника, спрямовані не на його приниження, а на те, щоб допомогти йому краще виконати доручену роботу.
Якщо керівник не може чітко відділити жорстке керівництво від булінгу, то доцільно опитати працівників і встановити, яку поведінку, в разі її неодноразового повторення, вони сприймають як булінг та вважають неприпустимою.Охорона праці в галузі. Для офісних працівників