3.12. Запобігання стресогенним ситуаціям на робочому місці

Усі ми багато чули про стрес. У найзагальніших рисах стрес можна визначити як скоординовану реакцію органів і систем організму на зміни, які вимагають фізичної, психічної або емоційної перебудови чи відповіді. Стрес буває позитивним (відбулася значна радісна подія) і негативним (коли сталася неприємність). Негативний стрес може бути викликаний широким спектром емоційних, фізичних, соціальних, економічних чи інших факторів. Він примушує відчувати розчарування, гнів, тривогу, змушує нервувати.

До певної межі інтенсивність стресогенних факторів, навіть негативних, може формувати конструктивний стрес, який сприяє підвищенню інтенсивності роботи та вдосконаленню рівня її вико­нання.

Але якщо інтенсивність прояву стресогенних факторів занадто висока, то формується так званий деструктивний стрес. Унаслідок цього показники якості та часу виконання роботи працівниками, їх фізичне та психологічне самопочуття значно погіршуються. Деструктивний стрес на робочому місці може бути викликаний низкою факторів, найбільш вивчені з них наведено в табл. 3.9.

Таблиця 3.9

Фактори, спроможні викликати деструктивний стрес на робочому місці

Категорія стресогенного фактора	Приклади
Фактори, притаманні конкретній роботі	Перевантаження/недовантаження роботою; вимоги до швидкості/різноманітності виконуваних робіт; рівень автономності у прийнятті рішень, важливих для виконання роботи; тривалість роботи; наявність на робочому місці та інтенсивність факторів, що негативно впливають на виконання посадових обов'язків; ізоляція (емоційна або за родом роботи)
Роль в організації	Конфлікти, викликані великою кількістю начальників, які можуть керувати працівником безпосередньо; рівень відповідальності за доручену справу;
Кар'єра	Стримування кар'єрного зростання/надмірно швидке просування по кар'єрних сходах; неналежна організація охорони праці на робочих місцях; відсутність кар'єрних перспектив; незадоволеність роботою
Міжособистісні відносини на роботі	3 керівництвом; співробітниками; підлеглими
Організаційна структура	Участь/неучасть у прийнятті рішень; стиль управління; стиль спілкування

Охорона праці в галузі. Для офісних працівників

На рис. 3.5 показано вплив інтенсивності стресу на результати індивідуальної діяльності людини.

Індивідуальний рівень виконання завдань

Рис. 3.5. Вплив стресу на індивідуальну діяльність

У разі виникнення деструктивного стресу слід ідентифікувати його джерело та вжити заходів (наприклад, зміни в організації роботи), які б мінімізували вплив факторів, що його викликали. Адже деструк­тивний стрес на робочому місці спроможний викликати зростання плинності кадрів, зниження продуктивності праці, загострення хро­нічних хвороб, збільшення кількості прогулів, прийняття непроду­маних рішень, розвиток байдужості та апатії до виконуваної роботи, відсутність мотивації до творчості і навіть передчасну смерть.

Стрес взагалі, і на робочому місці зокрема, може впливати на стан загального самопочуття людини. Адже в ході еволюції реакція організму на стрес (який у наших предків був відповіддю організму на небезпечну для життя ситуацію) проявляється підвищенням частоти серцебиття, зростанням тиску крові, викидом у кров'яне русло низки гормонів та цукру тощо. Отже, реакція на стрес є подібною до «вибуху» і призначена для приведення організму в стан «бойової» готовності. При цьому всі системи організму працюють на «максимальних обертах». У той же час на робочому місці, в офісі, таке приведення організму в стан «боєготовності» є фактично «холостим», а часте повторення стресогенних ситуацій на роботі доволі швидко може виснажити будь-яку людину.

Про те, що в організмі відбуваються патологічні зміни, пов'язані зі стресом, сигналізує низка ознак, зокрема:

• фізіологічні ознаки - головний біль, скреготіння зубами уві сні, стискання щелеп, біль у грудях, задишка, збільшення частоти серцевих скорочень, підвищення кров'яного тиску, біль у м'язах, порушення травлення, запор або розлади шлунково-кишкового тракту, збільшення частоти дихальних рухів, утома, безсоння, часті хвороби;

• нсихосоціальні ознаки - неспокій, дратівливість, хворобливо посилена реакція на слова та вчинки інших людей, злість, поганий настрій, апатія, депресія, уповільнення процесу мис­лення або так звані «галопуючі думки», почуття безпорадності та безвиході;

• зміни в поведінці - переїдання або втрата апетиту; нетер­пимість; швидке втягування в суперечки з будь-якого приводу; зволікання з виконанням роботи; збільшення частоти випад­ків уживання алкоголю, заспокійливих ліків та тютюнокурін­ня; відчуження та відокремлення від інших співробітників; нехтування обов'язками; незадовільна якість виконання робіт; неохайний зовнішній вигляд; зміна особистих уподобань; погіршення відносин із найближчими родичами.

Указані вище ознаки частіше за все проявляються не одночасно і не в повному обсязі. Симптоматика, яка свідчить про поглиблення стресу, наростає поступово. Отже, можна говорити, що стрес має певні фази (табл. 3.10).

Таблиця 3.10

Ознаки розвитку фаз стресу, способи протидії стресу [63] Фаза розвитку стресового стану	Характерні ознаки, симптоми	Можливі способи компенсації
Фаза 1 Перші ознаки, які викликають стурбованість, мають швидше емоційне, ніж фізіологічне підґрунтя	Відчуття безпричинного занепокоєння; депресія; нудьга; апатія; емоційна втома	Поговорити про власний стан; узяти відгул чи відпустку; змінити звичний ритм життя; приділяти більше уваги собі
Фаза 2 Загрозливі симптоми прогресують і посилюються	Розлади сну; часті випадки головного болю і застуд; біль у м'язах; сильна емоційна і фізична втома; уникання контактів із близьким оточенням; дратівливість; глибока депресія	Радикально змінити стиль життя; проконсультуватися з фахівцями

Закінчення табл. 3.10 Фаза розвитку стресового стану	Характерні ознаки, симптоми	Можливі способи компенсації
Фаза 3 Стрес стає хронічним, його прояви посилюються. Як правило, перехід у цю фазу відбувається тоді, коли під час перших двох фаз не вжито заходів запобігання розвиткові стресу. Стрес починає суттєво впливати на кар'єру, сімейне життя і самопочуття людини	Підвищене вживання алкоголю; інтенсивне куріння та вживання заспокійливих ліків; стійка депресія; фізична та емоційна стомленість; втрата статевого потягу; розвиток виразок шлунково-кишкового тракту; часті сварки в сім'ї; спілкування з колегами на підвищених тонах; підвищений рівень тривожності; прямолінійне мислення; неохайний зовнішній вигляд; безсоння	Рекомендується звернутися по допомогу до медиків та професійних психологів
Фаза 4 Тяжкий стрес. Ця фаза може бути охарактеризована як фаза саморуйнування. Вона настає після 5-10 років стресового навантаження	Передчасне завершення кар'єри; астма; серцеві розлади; важка депресія; занижена самооцінка; неспроможність до виконання функціональних обов'язків; нездатність керувати власним життям; неохайний зовнішній вигляд; неконтрольовані спалахи люті; думки про самогубство та вбивство людей; нервовий тик; сильна хронічна втома; неадекватно сильна реакція на невеликі події; часті проблеми зі здоров'ям; безпорадність і забудькуватість; параноя	Обов'язкове звернення по допомогу до професіоналів

У силу напруженості та інтенсивності праці офісні працівники схильні компенсувати стрес за допомогою куріння, частого вживання напоїв, їжі, медичних засобів, які містять кофеїн або його аналоги (кава, чай, тонізуючі наної на зразок «холодний чай», шоколад, пігулки від головного болю), а також до надмірного споживання солодкої їжі. Це дійсно дозволяє зменшити стрес на короткий час, але в довгостроковій перспективі людина наражається на ризик ушкодження скелетно- м'язової системи, наприклад, через збільшення ваги.

Частим джерелом стресу, характерним для українських реалій, є велика кількість співробітників, які перебувають в обмеженому просторі офісу. При цьому нерідко буває, що столи співробітників стоять не лише в ряд чи по периметру приміщення, а й упритул один до одного, унаслідок чого співробітники мусять весь робочий день бачити один одного, чути телефонні переговори тощо. При цьому може виявлятися ефект замкнутого кола. З одного боку, чим гіршим є психофізіологічний стан людини (втома м'язів, очей, розпорошення уваги через неправильно влаштоване робоче місце), тим більшою є її дратівливість та агресивність, а з другого боку, чим більшою є кількість конфліктів з колегами, тим сильнішою стає втома, порушується увага, зростає агресивність.

Отже, спектр причин, що викликають стрес, доволі широкий. Саме тому для запобігання і протидії стресові слід використовувати доволі різноманітні методи.

Так, якщо причиною стресу є фізичний чинник (шум, вібрація, нестача світла тощо), то для запобігання йому найкраще контролю­вати прояв конкретного фізичного чинника. Якщо працівник відчуває біль унаслідок роботи з персональним комп'ютером, то його робоче місце треба організувати так, щоб максимально зменшити кількість повторюваних та вимушених рухів.

Запобігти розвиткові стресу допомагає планування роботи. Пра­вильне планування керівництвом зайнятості офісного працівника дозволяє повною мірою розкрити його розумові і фізичні здібності та зменшити стресогенність обстановки на робочому місці. Основні принципи правильного планування зайнятості працівників адміні­страцією такі:

• тривалість та інтенсивність роботи працівників мають бути розумними, при цьому необхідно мінімізувати перелік зав­дань, що відрізняються підходами до виконання;

• працівники повинні мати можливість повсякчас вчитися вико­нувати іншу роботу в міру кар'єрного зростання та приймати рішення в межах їхньої компетенції;

• працівники мають знати, що сумлінна робота обов'язково принесе бажані результати в найближчому майбутньому;

• у колективі має панувати здоровий психологічний клімат.

Однак, як свідчить практика, навіть обопільне бажання керів­ництва і працівників уникати стресогенних ситуацій не означає, що джерела стресу на роботі назавжди будуть усунені. Саме тому бажано володіти методами збереження психічної рівноваги у стресових си­туаціях.Є багато методів, спрямованих на запобігання негативним проявам стресу.

Один з наборів таких методів пропонує Канадська асоціація психічного здоров'я

(Сапасііап Мепіаі НеакН А$$осіаІіоп) [64], а саме:

• сміх - один із найкращих способів зменшення та подолання стресу. Жартуйте зі співробітниками, дивіться комедії, читайте гумористичну літературу та намагайтеся бачити смішне в неприємних ситуаціях;

• вчіться розслаблятися, кілька разів на день подихайте глибоко або регулярно робіть потягування;

• привчіть себе виділяти 10 перших хвилин робочого дня для того, щоб планувати свій робочий час та визначити пріоритети в роботі;

• будьте чесними зі своїми колегами, однак при цьому налаштовуйтесь на співробітництво та практичну допомогу їм;

• будьте реалістом у тому, що ви здатні змінити, а що ні.

Отже, робота офісних працівників характеризується підвищеною стресогенністю. У зв'язку з цим у 2.17 ДСанПіН 3.3.2.007-98 вказу­ється, що при приміщеннях з комп'ютерною технікою мають бути об­ладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи та кімната психологічного розвантаження.