Методичні рекомендації до написання соціально-психологічної характеристики на групу і особистість.

1. Доказовість інформації. Уникайте загальних формулювань типу ”група організована” (з чого це видно?), ”має високий рівень розвитку” (якщо так, то які критерії такого рівня?), ”гарна пам’ять” тощо.

2. Не обмежуйтесь описами фактів. Пояснюйте їх (кожний пункт розглядається крізь призму питань ”Чому?”, ”Чого?”, ”Як?”).

3. Здійснюйте причинно-наслідкові зв’язки, цінність яких полягає у з’ясуванні першопричин життєвих криз.

4. Уникайте деклараційних фраз, висловлювань, які ні до чого не зобов’язують (”значний вчинок”, ”високий рівень” тощо).

5. Ілюструйте текст прикладами, які справді привертають увагу, є значущими.

6. Додатками до характеристики є інформаційний матеріал (дитячі відповіді, записи власних спостережень тощо), з допомогою якого вона виконувалася.

7. Висновки – це узагальнене формулювання найбільш проблемних особливостей групи, або особистості, її життєдіяльності, а також виокремлення її перспективних напрямків розвитку (3 – 4 висновки).

8. Рекомендації – це демонстрування способів співпраці вчителя із учнем, які (способи) дозволяють передусім у прикладному аспекті реалізувати сформульовані висновки (10 – 15 рекомендацій, які зіставляються з висновками).

Орієнтовна схема соціально-психологічної характеристики учнівського класу

1. Віковий та статевий склад групи

2. Чи є група одним цілим (навести аргументи)? Якщо вона складається з окремих угруповань, то вказати її кількісний і статевий склад. Охарактеризувати взаємини.

3. Системи «група - мікрогрупи», «мікрогрупа - мікрогрупи»: Наявність референтних мікрогруп і окремих учнів та їх вплив на стиль міжособистісних стосунків. Наявність у класі мікрогруп, налаштованих проти педагогічних вимог. Чи виріз­няється група (мікрогрупа) згуртованістю, взаємодією, взає­морозумінням своїх членів (описати дві-три ситуації). Хара­ктеристика групових соціометричних показників (емоційна експансивність, психологічна сумісність

4. Стосунки в системах «хлопчики - хлопчики», «дівчата — дівчата», «хлопчики - дівчата». Показники взаємин за шка­лою: любов, дружба, приязнь, симпатія, байдужість, анти­патія, ворожнеча, ненависть. Рівні усвідомлення (раціональ­ний) та переживання (емоціональний) дітьми характеру міжособистісних стосунків. Навести аргументи доказовості сво­єї пізнавальної позиції. Способи взаємооцінки в групі (опо­середковані, неопосередковані). Уміння знаходити спільні позиції в різних обставинах (прояви доброзичливості, напо­легливості, взаємної відповідальності тощо).

5. Наявність дітей, які потребують особливої уваги (зарозумі лість, елітаризм, егоїзм, лихослів’я, конфлікти, бійки, бойкот; брехливість, підлабузництво, непослух, жорстокість тощо). їх вплив на рівень групового соціально-психологічного клімату.

6. Особливості спілкування. Спілкування в групі (класі) і мікрогрупах. Зміст і засоби спілкування. Види спілкування (міжособистісне, особистісно-групове, міжгрупове тощо). Рівні спілкування. Стиль зворотних зв’язків у спілкуванні. Фази комунікативності в групі (взаємоспрямованість, взаємовідображення, взаємоінформування, взаємовідключення). Способи психологічного впливу в процесі спілкування («ефект очікування», «ефект ореолу» тощо).

7. Особливості групової взаємодії. Загальні властивості групи. Особливості групового та інформаційного тиску. Лідери гру­пи (мікрогрупи). Механізми групового впливу (зараження, навіювання, наслідування, чутки, паніка, плітки, мода то­що). «Ізольовані» в групі. їх місце в системі міжособистісних стосунків класу, мікрогруп. Рівень розвитку групи (за Л.І. Уманським, А.М. Лутошкіним): номінальна група, асо­ціація, кооперація, ієрархія, автономія, колектив. Зв’язки в групі (фронтальні, радіальні, ієрархічні, ланцюжкові, кру­гові, повні). Групові норми та їх функції. Рівень групового тиску на окремих членів групи (мікрогрупи). Особливості функціонування реального та виборного активу. Наявність групових конфліктів (описати дві-три ситуації).

8. Інтереси групи. Ціннісні орієнтації групи (мікрогруп). Кри­терії організованого учнівського класу.

9. Основні види групової діяльності. Мотиви навчальної та трудової діяльності. Мотиви участі в суспільно-корисній діяльності.

10. Рівень вихованості учнів. Вплив успішності на зміст міжособистісних стосунків.

11. Сім’я і учнівський клас. Показники їх взаємодії.

12. Співробітництво та конкуренція в групі.

13. Особливості стосунків між педагогами та групою (мікрогрупами).

14. Стиль педагогічного керівництва класом. Соціально-психо­логічна позиція класного керівника.

15. Зв’язок групи з іншими групами.

16. Рекомендації класному керівнику для гуртування учнівської групи (10 – 15 пропозицій).