Основні вимоги до побудови анкети

Основні елементи анкети — питання, відповідь на яке дає необхідну для розв’язання завдань дослідження і яку не можна отримати іншими способами, крім анкетування.

Типи питань:

1. Функціонально-психологічні – призначені для локалізації напруженості на переході від однієї теми до наступної та запобігання виникнення небажаних установок в опитуваних.

2. Питання-фільтри – виявляють ступінь їх доцільності, перевіряючи рівень поінформованості опитуваних: якщо вони мають недостатні уявлення про предмет опитування (або взагалі не мають), то їх думки не враховуються. Наприклад, при визначенні думок про роботу шкільного гуртка слід виявити, наскільки обізнані учні щодо його призначення: «Які гуртки ви відвідуєтє? » та ін.

3. Контрольні – призначені для з’ясування достовірності отриманих даних. Визначають якість інформації. Можуть перевіряти відповіді з однієї теми та передбачати питання, відповіді на які попередньо відомі або невідомі. Якщо кількість конрольних питань більше 10, то їх доречно розмітити в шкалу «неправди». Однак здебільшого вони окремої шкали не утворюють, а розташовуються так, щоб між ними не було прямого зв’язку (наприклад – 1, 7, 14, 21 тощо).

4. Релевантні, або проблемні – призначені для виявлення позиції опитуваних і знаходяться, як правило, в кінці анкети.

Зміст питань:

1. про факти;

2. про точку зору;

3. про знання.

Композиція анкети:

1. Вступна частина – призначена для досягнення максимальної прихильності опитуваних. Її структура:

1. назва організації, яка проводить анкетування;

2. пояснення мети анкети, способів використання отриманих результатів;

3. роз’яснення важливості участі кожного опитуваного в анке­туванні;

4. гарантування анонімності відповідей;

5. демонстрування правил заповнення анкети та умов її повер­нення.

2. Демографічна частина – призначена для отримання інфор­мації про статус особи.

3. Основна частина – призначена для реалізації мети анкету­вання і як безпосередній процес роботи визначається систе­мою запитань та відповідей.

Структура анкети залежить від її виду, де відбувається чер­гування фільтруючих, контрольних, функціонально-психологічних питань, які необов’язково повинні бути логічно послідовни­ми, оскільки це сприятиме формуванню в учнів установки на мимовільне оцінювальне спотворення навколишньої дійсності. Правила формулювання питань:

1. забезпечення доступного та адекватного сприймання (мовний, концептуальний, семантичний зміст повинні бути зрозуміли­ми опитуваним й відповідати рівню їх знань та освіти);

2. створення в опитуваних мотивації до формування адекват­ної відповіді;

3. відсутність установок у дослідника, які впливають на ре­зультат опитування;

4. створення передумов для проявів позитивної реакції учнів і, як наслідок, виникнення в них бажання відповідати щиро й адекватно;

5. послідовність, яка повинна сприяти результативному отри­манню необхідної інформації.

Способи перевірки правил побудови анкети:

1. Як створити позитивну мотивацію під час знайомства з ау­диторією?

2. Наскільки зрозумілими є для неї питання і варіанти відпо­відей?

3. Яка ймовірність стереотипних відповідей?

4. Наскільки оптимальною є кількість питань та відповідей на них?

5. Чи викликають питання недовіру або цепи нині емоції, тоб­то наскільки вони є тактовними?

6. Чи є емоційно «завантажені» слова у формулюваннях питань і відповідей?

7. Як впливає послідовність питань на зміст відповідей?

8. Наскільки правильно анкета оформлена графічно?

9. Чи вдало розташовані функціонально-психологічні, контрольні, фільтруючі питання?

10. Чи є сформульовані питання лаконічними?

Типові індикатори помилок у побудові анкети:

1. Відсутність чіткості у відповідях. Причина – неоднозначність змісту питань.

2. Недостатнє врахування рівня культури, освіти, професійної спрямованості опитуваних. Причина – відсутність пізнавальної орієнтації в особливостях аудиторії.

3. Переважають відповіді типу «все» або «нічого». Причини неоднозначність змісту питань, у яких відсутня спрямованість на отримання конкретного результату, некоректність, узагальнені формулювання.

4. Багато недоречних коментарів та зауважень у відповідях. Причини – неоднозначність змісту питань, неякісне прове­дення інструктажу.

5. Питання без відповідей. Причини – некоректність змісту питань, неякісне проведення інструктажу.

6. Питання, які спонукають до вияву негативних емоцій. Причини – некоректність змісту питань, наявність у них слів, які мають «негативне» емоційне навантаження.

Помилки в побудові анкети призводять до отримання недо­стовірної інформації. Основним превентивним засобом їх попе­редження є проведення пробного анкетування.

Значна кількість відповідей «не знаю» або «не зрозуміло» у цілому свідчить про невдалий підбір й формулювання питань, недосконалість її конструкції.

Для учнів молодшого шкільного віку рекомендується скла­дати анкету в обсязі 7–13 питань, середнього шкільного віку – 13–21, старшокласників – до 30 питань. Порушення цих вимог призводить до перевтоми, а отже, додатково зростає ймовірність отримання недостовірних результатів.

Примітка: ”Хід дослідження”, ”Інструкція”, ”Обробка результатів”, студенти створюють самостійно.