4. Лабораторна робота № 4 Дослідження роботи залізобетонної балки при руйнуванні по похилому перерізі

4.1. Мета роботи: Встановити характер утворення та розвитку в балці похилих тріщин, виявити причину руйнування балки по похилому перерізі, виконати порівняння дослідної та теоретичної руйнуючої поперечної сили.

4.2. Характеристика дослідної балки та схема її випробування.

Балка прямокутного перерізу виготовлена з бетону, механічні характеристики якого визначаються дослідним шляхом (див. лабораторну роботу № 1) або задаються залежно від класу бетону. До таких характеристик відносяться: середня призмова міцність f_cm,prism; характеристичне значення призмової міцності бетону f_cк,prism. Поперечна арматура виготовляється з стержнів класу А240С, яка має розрахунковий опір текучості згідно з [4], рівний f_ywd = 170 МПа, та характеристичний опір текучості, рівний f_ywk = f_ywd×γ_s = 170×1,05 = 178,5 МПа, де γ_s = 1,05 – коефіцієнт надійності арматури.

Геометричні характеристики балки наводяться в табл.4.1, а конструкція балки наведена на рис. 4.1.

Таблиця 4.1

Геометричні характеристики балки

Розрахунковий проліт, l0, см	Шир-ина, bw, см	Висо-та, h, см	Відстань від сили до опори, а, см	Поздовжня робоча арматура			Поперечна робоча арматура
				ds, мм	Клас	as, см		dsw, мм	Кл ас	s, см

Навантаження балки здійснюється ступенями, величина яких повинна складати приблизно 10 % від очікуваного руйнівного. На кожній ступені навантаження робиться витримка, під час якої знімаються відліки з приладів, фіксуються виникнення та розвиток тріщин. Всі відліки заносяться в табл. 4.2, в якій також обчислюються деформації матеріалів та прогини балки.

4.3. Результати випробування балки

Таблиця 4.2

№ ступеня

Наван-таження, F, кН

Тензометр Т-1

Індикатор І-1

Індикатор І-2

Прогиномір П-1

Тi

Δls, мм

εs ×105

Іі

Δlb, мм

εb ×105

Іі

Δlb, мм

εb ×105

Пі

f, мм

Руйнівне зусилля F_u = кН.

Характер руйнування балки