5. Сюжет і проблематика п’єси «Чайка».

Сюжет:

Основні дії п’єси розгортаються на території маєтку Соріна.

Тут розгортається справжній любовний трикутник. Медведенко закоханий у Машу, яка кохає Констянтина Треплєва, але він має роман з Ніною. Аркадина має відносини з письменником Тригоріним. Дружина керуючого Шамраєва закохана у доктора Дорна. Та навіть сам Сорін зізнається у тому, що колись симпатизував Ніні. У фіналі твору Констянтин Гаврилович застрелився.

Проблематика:

У п’єсі «Чайка» автор порушує багато проблем, а саме:

• Проблема людських взаємовідносин, це можемо спостерігати на протязі усієї п’єси.

• Проблема батьків і дітей ( І. М. Аркадіна та Трепєлєв).

• Проблема боротьби з консервативністю.

• Проблема життєвої мети та творчого успіху ( найяскравіше розкривається через образ головної героїні – Ніни Зарєчної.

6. Символіка назви твору.

Головний символ п’єси — образ чайки. Цей образ пов’язаний і з тінню Трепльова, який передрікає, що вб’є себе, як оцю чайку, і з долею Ніни, і Тригоріним, який побачив у чайці сюжет для оповідання про долю дівчини, і рештою образ чайки перетворюється на багатозначний символ чогось безглуздо й бездушно забутого. Цей символ стає домінуючим для оцінки всього життя, змальованого у п’єсі. Символічного характеру набуває й озеро — своєрідна діюча особа у п’єсі Трепльова та й самого Чехова: «О, колдовское озеро!» й театральна естрада, збудована для вистави Трепльова. На ній тривається монолог про світову душу, тут звучали слова про кохання, а потім звідси чує Медведенко чийсь плач. То плакала Ніна за втраченими надіями. Таким чином, (символ життя) закінчений, і фінал її сумний. Діалоги відбуваються на високому етапі емоційного напруження.

У заключній сцені розмови Трепльова з Ніною кілька разів говорить про коней: «Коні мої стоять поблизу хвіртки»; «Коні мої близько». І хоч ми розуміємо, що йдеться про побутові деталі (не треба проводжати Ніну), образ коней набуває іншого змісту: коні — це символ дороги, не пройденого шляху. «Чайка» не дає відповіді, що чекає в кінці шляху, бо у самій п’єсі життя – це як процес, який не має кінця у п’єсі. Він десь за її межами.

Цікавим символом стає умисна літературність п’єси, яка виявляється, зокрема, у діалогах, побудованих на численних ремінісценціях, наприклад з творці Шекспіра. Так Аркадій неодноразово читає синові монологи королеви з Гамлета, а він їй відповідає ніби жартома репліками Гамлета. ”Мовлення Ніни, віршоване, уривчасте ніби ілюструє забудькуватість не стільки її самої, скільки їх героїв. Це символ таких самих напружених пошуків сенсу життя, як для героїні, що саме треба згадати у сцені останньої розмови з Трепльовим.

З плутаних уривчастих речень випливає один символ — хреста й обов’язку, який має нести кожен. Але Ніна й на цьому не зупиняється. Вона у пошуку, як і усі герої п’єси «Чайка», — символу надії, волі, польоту.

7. Висновки.

Останнім часом помітно виріс інтерес до творчості Чехова. Вс важливіше стає значення цього чудового художника слова в розвитку нашої культури, у формуванні високих моральних відносин між людьми. Письменник допомагає знайти відповіді на питання, які не перестають хвилювати нас. Його книги - не тільки джерело естетичної насолоди, це уроки ідейного й морального виховання, тому що вони одухотворені високою ідеєю боротьби за збереження краси у світі, за вільну й щасливу людину. Це питання загальнолюдські, але разом з тим і політичні, соціальні, зовсім конкретні, пов’язані з насущними завданнями, які коштують перед нашою сучасністю.

Сьогодні особливо важливо почути його заклик — берегти красу, дорогоцінні скарби людської культури, думати про долі Землі. Самі заповітні думки й надії великого російського письменника, його нагадування про відповідальність людини за минуле, сьогодення й майбутнє, за культуру, за своє життя, за білі берези, що цвітуть вишневі сади — все це стало однієї з найважливіших традицій літератури. Безсумнівно, Чехов зіграв значну роль у розвитку росіянці й згодом літератури. У нього вчилися молодий Горький (особливо в області драматургії), Бунін, Купрін, Леонід Андрєєв. Ряд письменників і драматургів уважали себе учнями Чехова.

В усьому світі росте інтерес до загальнолюдської проблематики чеховської творчості. Ще при житті письменника з’явилися перші переклади його добутків на іноземні мови. Популярність його оповідань і повістей, вплив драматургії па розвиток театрального мистецтва зростають протягом XX в. Багато діячів літератури Європи, Азії, Америки з повагою говорили про видатну роль Чехова в культурному житті різних країн миру. В 99 р. Бернард Шоу опублікував п’єсу «Будинок, де розбиваються серця», написану, як указував сам англійський драматург, під прямим впливом Чехова. Інші англійські письменники (Дж. Ґолсуорсі, Дж. Пристли) також відзначали доброчинний вплив великого російського художника на світову літературу. Висловлення французьких (А. Вюрмсер, Ф. Мориак), німецьких (Т. Манн) і багатьох інших видатних представників світового мистецтва також свідчать про значення Чехова - письменника й драматурга для розвитку художньої культури XX століття.