Тема№7 «Література рідного краю(представники)»

Сьогодні кожен з нас хоче якомога більше знати про той край, в якому він живе. З цією метою в школах введено спеціальні курси, факультативи.

В навчальних програмах з літератури є розділ “ Література рідного краю”, на уроках та в позаурочний час проводяться різноманітні заходи краєзнавчого характеру. Але, на жаль, ми маємо обмаль літератури, яка б давала багатий фактичний матеріал з історії краю, відповідала б методиці середньої школи.

На особисту думку, уроки літератури рідного краю вважаю надзвичайно важливими, бо вони пробуджують в учнях, майбутньому України, гордість за рідну землю і її талановитий народ.

Чарівний світ літератури допомагає зовсім по- іншому, через призму бачення письменника, глянути на світ, замилуватися ним і відчути гордість за те, що ти народився саме на цій землі, живеш тут і будуть жити твої нащадки.

Донеччина багата іменами визнаних одразу або з великим запізненням письменників: Борис Грінченко, Спиридон Черкасенко, Степан Васильченко, Володимир Сосюра, Микола Руденко, Леонід Талалай, Василь Стус, Галина Гордасевич та багато інших.

Одні з них приділяли увагу шахтарській тематиці, інші – історії рідного краю, а треті – пейзажній та інтимній ліриці. Однією з найактуальніших тем, яка посіла чільне місце в творчості письменників рідного краю, займає інтимна лірика. Майже жодний письменник не обминув цієї теми. Одними з таких, наприклад, є Дмитро Луценко та Микола Руденко. Урок літератури рідного краю доречно буде проведений у формі уроку – подорожі. Краще за все, якщо ця подорож відбудеться на узагальнюючому уроці. Тоді учні можуть отримати змогу закріпити знання, які вони набули протягом усіх уроків з літератури рідного краю.