Тема: Галицько – Волинське князівство.

Мета: Дослідити головні етапи існування Галицько – Волинського князівства. Розкрити роль галицько-волинських князів у боротьбі із монголо – татарським нашестям. Визначити місце Галицько – Волинської держави у загальноєвропейському та вітчизняному історичному розвитку.

План:

1. Утворення та піднесення Галицько – Волинського князівства.

2. Боротьба галицько – волинських князів із монголо – татарськими завойовниками.

3. Занепад Галицько – Волинського князівства.

4. Роль Галицько – Волинського князівства в історії української державності.

Основні поняття та терміни теми:

1. Іго – система владарювання іноземних феодалів над завойованими землями, що мала на меті регулярну експлуатацію завойованої країни шляхом різних поборів і грабіжницьких набігів.

2. Баскак – монголо-татарський воєначальник, урядовець і намісник золотоординського хана.

3. Етнічна самобутність –  несе у собі потужний духовно-моральний потенціал, який переймається індивідом у процесі етнізації.

4. Золота Орда –  держава кочівницького типу, що існувала між 1240 — 1502 роками у степахСхідної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру^[1]. Виникла на базі монгольських завоювань 1220 — 1240-х років^[1].

5. Експансія –  розширення сфери панування, впливу, поширення чого-небудь за початкові межі (територіальна, економічна і політична експансія).

6. Рабство – насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей..

7. Битва на річці Калці –  бій між русько-половецькими силами з одного боку і монгольським військом з іншого на річці Калка, на території сучасної Донецької області. Закінчився перемогою монголів, які вщент розгромили русько-половецькі загони.

8. Імперія –  історична форма державно-політичного утворення. Існують декілька як сучасних, так і застарілих визначень цього поняття.

9. Демографія –  наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його розвитку.

10. Ярлик –  грамота від сеньйора підлеглому, якою визнаються права підлеглого на володіння його підконтрольною територією.

11. Толерантність – у загальному значенні здатність приймати щось, не схвалюючи це. ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.

12. Васалітет – це середньовічна система особистої залежності васалів від сеньорів (феодалів).

13. Система підданства – Ця система почала активно впроваджуватися з приходом монголів на Русь.

14. Монархія –  форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю.

15. Деформація – зміна розмірів і форми твердого тіла під дією зовнішніх сил (навантажень) або якихось інших впливів

16. Етнічна диференціація – процес виділення, обособленния тієї чи іншої соціально-етнічної спільності, що відображає її прагнення до утвердження національної незалежності, суверенітету.

17. Галицько – Волинське князівство – східноєвропейська середньовічна руськадержава. Існувала в 1199 – 1349 роках.

18. Папа Римський – лава КатолицькоїЦеркви, єпископ Риму і голова держави Ватикан.

19. Католицизм –  найпоширеніший із напрямів християнства (близько 1 мільярда 196 мільйонів вірних у 2012 р.), який отримав свою назву від одного з атрибутів світової спільноти віруючих у Христа — її «кафолічність» (соборність); подібно ж інший напрям отримав назву від іншого атрибута — православ'я.

20. Майорат –  обов'язковість наслідування родового володіння старшим сином та найменування володіння на такому праві.

21. Воєнна окупація – тимчасове заняття збройними силами території супротивника. 

22. Тевтонський лицарський орден – чернечий лицарський орден Римо-Католицької Церкви заснований у 12 столітті, що складався переважно з вихідців з «тевтонських» (східно-німецьких) земель.

23. Анти ординська коаліція – союз, проти Золотої орди.

24. Унія –  об'єднання держав, часто під короною єдиного монарха (персональна унія); назва міжнародних адміністративних союзів.

25. Асиміляція –  дія за значенням робити когось, що-небудь подібним до себе, перетворювати на свій лад.

26. Дуумвірат – система управління державою чи спільнотою двома рівноправними особами.

27. Ментальність –  спосіб мислення, загальна духовна налаштованість, установка індивіда або соціальної групи (наприклад етнії, професійного або соціального прошарку) до навколишнього світу^[1].

28. Правова система –  це комплекс взаємозалежних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регулювання

І міні – модуль

Державний розвиток Галицько – Волинського князівства включав кілька етапів:

І етап (1199-1205) – утворення та становлення держави.

ІІ етап (1205-1238) – тимчасовий розпад єдиної держави.

ІІІ етап (1238-1264) – об’єднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським ігом.

ІV етап (1264-1323) – стабільність та піднесення князівства.

V етап (1323-1340) – поступовий занепад князівства.

Завдання:

1. Спираючись на додатки та текст підручника складіть таблицю «Держаний розвиток Галицько – Волинського князівства».

2. Надайте психолого – історичний портрет князів Романа Мстиславовича та Данила Галицького [Див. додаток 1-3].

«Державний розвиток Галицько – Волинського князівства»

Етап	Характеристика державотворчих процесів
	Внутрішньополітична діяльність	Зовнішньополітична діяльність
1 етап. (119901205р.) 2 етап (1205-1238рр.) 3 етап (1238-1264рр.) 4 етап (1264-1323рр.) 5 етап (1323-1340 рр.)	утворення та становлення. Князь Роман у 1199 р. придушує опір бояр і об'єднує Галицьке та Волинське князівство, веде активну зовнішню політику.  В 1201 р. Роман оволодіває Києвом. Тимчасовий розпад. Боротьба за галицький стіл. Характерними рисами державного життя були: свавілля бояр енергійна боротьба Данила Галицького за відновлення державної єдності, яка успішно закінчилась у 1238 році. об'єднання та піднесення Данило Галицький відвойовує втрачені позиції, розгромлює тевтонських лицарів Добжинського родену, поширює свій вплив на Київ, зводить низку міст-замків, одержує в 1245 р. перемогу в битві під галицким містом Ярославом над військами Ростислава і відновлює єдність Галицько-волинського князівства стабільність та піднесення. поступовий занепад. У середині 14 століття польські феодали захопили Галичину і частину західної Волині. Іншу частину Волині після отруєння боярами в 1340р. останнього правителя Галицько-волинської держави Юрія ІІ успадкована князем литовським династії Рідеміновичів. Під владою Угорщини, а пізніше Молдави і Туреччини опинилась Північна Буковина. Так припинила своє існування Галцицько-волинська держава.	Переможні походи проти Литви та Польщі підняли його авторитет та посилили вплив на Русі. Роман стає помітною фігурою на європейській історичній сцені, проте йому не вдалось об'єднати Русь. У 1205 р. він трагічно загинув безперервне втручання Угорщини та Польщі у внутрішні справи держави зростаюча монгольська загроза активна боротьба з золотоординським ігом. підтримує контакти з папою римським Інокентієм ІV, приймає від нього королівську корону і в 1253 році стає першим українським королем. Данило Галицький активно проводив західну політику, підтримував західні культурні впливи, запроваджує європейське самоврядування в містах. Галицько-волинське князівство проводить незалежну політику на міжнародній арені. Воно досягло успіхів у боротьбі з Золотою Ордою, підтримувало міцні зв'язки з німецьким орденом та Литвою і таким чином відстоювало свою незалежність від агресивних зазіхань Польщі та Угорщини, контактувало за Австрією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Римом. Його дипломатичні відносини свідчать про широке міжнародне візнання Галицько-волинської держави. Значним досягнення Юрія І Львовича, онука Данила Галицького, було утвердження константинопольським патріархом Галицької митрополії (1303-1437рр.).

Отже, будучи безпосереднім спадкоємцем Київської Русі, Галицько-волинське князівство відіграло надзвичайно важливу роль в історії українського народу:

• у роки найвищого піднесення охоплювало близько 90% українських земель

• зберегло від завоювання та асиміляції південну частину східнослов'янських земель

• стало новим після занепаду Києва центром політичного і економічного життя