4. Передумови формування й вдосконалення педагогічної

творчості та майстерності

На сьогодні не припиняються дискусії науковців та освітян-практиків

щодо можливості р03ви'п<у готовності вчителів до педагогічної творчості,

набуття педагогічної майстерності і, особливо. цілеспрямованої підготовки

майбутніх вчителів до їх оволодіння, спеціального навчання основам

педагогічної творчості та майстерності. Нагадаємо, що з цього приводу

А.С.Макаренко наголошував, що вчитель - професія масова. майстерність

вихователя не є якимось особливим мистецтвом, що вимагає таланту, але це

спеціальність, якої треба навчатись.

На думку С.О.Сисоєвої підготовку вчителя до педагогічної творчості слід

розглядати як об'єктивний творчий процес, що ґрунтується на таких

закономірностях:

І, зумовленісгь потребами соціально-економічного і культурного

розвитку суспільства, стратегічними завданнями реформування освіти

в Україні;

2. відповідність змісту і форм підготовки сучасному рівню розвитку

психолого-педагогічної науки і педагогічної практики;

3. зумовленість специфікою та закономірностями творчого процесу і

процесу формування творчої особистості;

4. залежність від особистісних якостей учителя та рівня його творчої

педагогічної діяльності.

Безумовно, для плідної творчої роботи вчителя-виховвтепя необхідно

створювати відповідні умови, які сприятимуть вияву ініціативи педагогічних

працівників, спрямовують їх творчі пошуки, допомвтатоть у здійсненні творчих

планів та досягненні творчих успіхів.

В цілісній системі таких умов можна виокремити зовнішні (об'єктивні) та

внутрішні (суб'єктивні) передумови. до найсуттевіших зовнішніх умов, які є

безпосереднім джерелом творчих, новаторських рішень та ідей

Візатвязинський відносить:

1. соціальне замовлення школі. що відображає сучасну соціокультурну

ситуацію та перспективи суспільного та науково-технічного прогресу:

2. досягнення науки, перш за все про людину, ії виховання та розвиток.

тобто педагогіки, психології, методики;

3. стан масової шкільної практики та професійної підготовки вчителів.

передовий педагогічний досвід та особистісний досвід, вироблені на

цій основі мислення та інтуїція;

4. методичні настанови в програмах, посібники, підручниках,

інструкгивних матеріалах, у яких викладаються вимоги до вчителів:

Разом з тим жодне з цих джерел не можна абсолютизувати, як і

розглядати ізольовано від інших.

Ознвчені зовнішні умови роботи педагога втшнвають на формування

внутрішніх (суб'єктивних) умов педагогічної творчості, які необхідно

формувати ще у педагогічному вузі. До найбільш важливих з них слід віднести:

1. досить високий рівень наукової та педагогічної компетентності

вчителя;

розвинене педагогічне мислення;

. прагнення до творчого пошуку;

володіння педагогічною технікою; певний педагогічний досвід;

достатній рівень інтелектуальних умінь, уяви та інтуїції (бачення

проблем, гнучкість, самостійність, критичність мислення,

антикомформізм тощо.

До того ж В.І.3агвязинський наголошує. що існує ще група умов,

внутрішніх для педагогічного процесу, суб'єктивних за своїм характером, які

набувають об'єктивного смислу при плануванні та здійсненні певного етапу

навчального процесу. Це г рівень розвитку учнівського колективу, його

інтелектуальний потенціал та емоційний тонус, а також підгогговленість до

творчого процесу кожного з учнів.

М.М.Погац1ник порушує проблему створення умов для творчості

вчителів. які він вважає складовою педагогічного менеджменту. Серед них:

По-перше, - організація вільного часу педагога. що перешкоджає його

перевантаженню, фізичному та пснхічному виснаженню, та забезпечується

науковою організацією праці освітян, оптимізацією їх професійної діяльності. 3

цього приводу висловлювався В.О.Сухомлинський. Він зазначав. що ". вільний

час вчителя - це... коріння, яке живить гілки педагогічної творчости. Слід

МРддР

зрозуміти. що чим менше у вчителя вільного часу, чим більше він завантажений

різними планами, звітами, засідаинями, тим більше спусгошуетъся його

духовний світ, тим швидше наблизиться той період його жтггтя, коли вчителю

не буде що віддавати вихованими”.

По-друге, _ створення морально-психологічних умов успішного розвитку

педагогічної творчості в цтколі. Творча атмосфера у педагогічному колективі в

школі виникає лише при морально-психологічному благополуччі, відсутності

склок, конфліктів та інших негативних явищ. Поряд із конструктивною

критикою необхідно уважно ставитись до життя кожного педагога,

підтримувати прояви ініціативи. помічати та розвивати у кожною різноманітні

творчі здобутки. 3 цього приводу К.С.Сганіславський писав: будьгяка

помилка, негарне слово, ттлітка отруюють... Лише в атмосфері любові і дружби,

справедливої критики можуть розквітати таланти”

По-третє, нормальне матеріальне забезпечення роботи вчителя, сучасне

обладнання робочого місця, технічне оснащення праці, створення методичних

та рекреаційних приміщень, моишивості збирання домашньої бібліотеки.

підтримання здорового способу життя, збереження професійного здоровія та

творчою довголіття.

Зрозуміло, що наявність зазначених умов ще не гарантує автоматичної

появи педагогічної творчості, а лише підвищує вірогідність ії виникнення.

Педагогічна творчість - це таке складне, багатопланове та багатофакторне

системне явище. яке здебільшого виникає при блатополучних обставинах. При

цьому слід дбати, щоб воно не затухло, його не можна пускати на самоплив.

залишати без уваги та підтримки. Розвиток педагогічної творчості вчителів

потребує науково обґрунтованою управлінців за допомогою планування.

стимулювання, організації, контролю. регулювання, індивідуалізації роботи.

Для продуктивного вирішення дискусійної проблеми щодо можливості

навчання майбутніх педагогів основам професійної творчості та майстерності

важливим є методологічне положення, сформульоване Л.С.Виготським. Він

підкреслював, що навчити творчому акту мистецтва неможливо, але це не

означає, шо вихователю не можна сприяти його творенню і прояву, бо крізь

свідомість ми проникаємо у підсвідоме, відомими способами ми можемо так

організувати свідомі процеси, щоб через них викликати процеси несвідомід.

На сучасному етапі розвитку педагогічної освіти можна стверджувати, що

виправдовукуться сподівання П.П.Блонського, С.Т.Шацькото, Т.Г.Маркар'яна.

А.С.Ма.квренка, В.О.Сухомлинського та ін. Сьогошті навчання студентів ПНЗ

основам педагогічної творчості та майстерності органічно включається у

систему загальнопедатогічної підготовки. Успішність такого "навчання"

творчості й майстерності як розвитку творчих можливостей та умілості

майбутніх педагогів у загальному плані, на думку Візагвязинського, пов'язане