Часткова цивільна дієздатність

Згідно із ст. 31 ЦК малолітня особа, тобто особа, яка не досягла 14 років, володіє частковою цивільною дієздатністю і може самостійно здійснювати такі юридичні дії:

1) вчиняти дрібні побутові правочини. Щоб правочин вважався дрібним побутовим і, відповідно, правомірним та таким, що тягне виникнення певних правових наслідків, необхідно, щоб виконувалися три умови у сукупності: а) такий правочин повинен задовольняти дрібні побутові потреби малолітнього; б) відповідати Його фізичному, духовному чи соціальному розвитку; в) стосуватися предмета, який має невисоку вартість. Наприклад, купівля хліба, молока, інших харчових продуктів, що придбаються практично постійно, зошитів, інших предметів, необхідних малолітньому щодня тощо;

2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Зокрема, вимагати визнання себе творцем об'єкта права інтелектуальної власності, зазначення свого імені чи псевдоніма у зв'язку з використанням твору тощо.

Усі інші правочини та юридичні дії від імені малолітньої особи вчиняють її законні представники, якими можуть бути батьки, усиновителі або опікуни.

Правочини щодо майна малолітньої дитини можуть бути вчинені одним із батьків, з яким постійно проживає дитина, за наявності згоди другого з батьків, підпис якого має бути засвідчений нотаріально. У разі неможливості отримання згоди другого з батьків (батько дитини записаний зі слів матері; у разі смерті другого з батьків, що підтверджується свідоцтвом про смерть чи довідкою органу реєстрації цивільного стану; у разі визнання другого з батьків безвісно відсутнім чи померлим) правочини щодо майна малолітньої дитини вчиняються тим із батьків, з ким дитина проживає. У разі якщо другий з батьків заперечує проти укладення правочину щодо майна малолітньої дитини, спір може бути вирішений органом опіки та піклування або судом.

Відповідальність за завдану ними шкоду несуть їх батьки (усиновлювачі), опікуни, інші фізичні особи, які на правових підставах здійснюють їх виховання, а також у певних випадках навчальні заклади, заклали охорони здоров'я чи інші заклади або особи, що здійснюють нагляд над малолітнім у порядку та на підставах, передбачених статтями 1178 та 1181 ЦК.

Неповна цивільна дієздатність

Згідно із ст. 32 ЦК неповнолітня особа, тобто особа у віці від 14 до 18 років, володіє неповною цивільною дієздатністю. Така особа самостійно може здійснювати зазначені нижче юридичні дії:

1) вчиняти дрібні побутові правочини, що повинні відповідати критеріям, передбаченим ст. 31 ЦК для малолітньої особи з урахуванням порівняно більшої фізичної і психічної зрілості неповнолітнього;

2) здійснювати особисті немайнові та майнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

3) одноразово розпорядитися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (відсотками за банківськими вкладами, доходами від акцій тощо). Так, неповнолітній за отриману стипендію на власний розсуд може придбати будь-яку річ. Проте розпорядитися цією річчю, наприклад, подарувати товаришу на день народження, він може лише за згодою батьків чи прирівняних до них осіб.

4) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.

5) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним неповнолітнім на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). якщо вона сама вносила кошти на рахунок та уклала договір банківського вкладу

Щодо решти правочинів, то особи віком від 14 до 18 років обмежені у можливості їх укладення і повинні отримувати відповідні дозволи і погодження. За загальним правилом достатньо лише отримати згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Така згода надається тим із батьків (усиновлювачів), з ким неповнолітня дитина постійно проживає. Згода другого з батьків презюмується.

Правочин, що вчинений неповнолітнім без попередньої згоди чи подальшого схвалення батьків чи осіб, що їх заміняють за межами її цивільної дієздатності, згідно із ст. 222 ЦК може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

Особи у віці від 14 до 18 років самостійно несуть відповідальність за шкоду, заподіяну іншій особі або її майну, в порядку, передбаченому статтями 1179 та 1182 ЦК