Особисті немайнові права фізичної особи

Цивільне право регулює особисті немайнові права фізичної особи, що поділяються на два види:

1) особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи, якими фізична особа володіє довічно:

- невід'ємне право на життя; - право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю; - право на охорону здоров'я; - право на медичну допомогу; - право на інформацію про стан свого здоров'я та ЇЇ таємницю; - право на свободу та особисту недоторканість; - право на донорство; - право на опіку або піклування; - право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 281-293 ЦКУ);

2) особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи:

- право на ім'я, його зміну та використання; - право на повагу до гідності і честі; - право на повагу до людини, яка померла; - право на недоторканність ділової репутації; - право на індивідуальність; - право на особисте життя та його таємницю; - право на інформацію;- право на особисті папери та розпорядження ними; право на ознайомлення з особистими паперами, які передані до фонду бібліотек або архівів; - право на таємницю кореспонденції;- право на захист інтересів фізичної особи при проведенні фото -, кіно -, теле- та відео зйомок;

Фізична особа має можливість вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя, вона здійснює вказані права самостійно. В окремих випадках, визначених законом, в інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники.

5….

Держава та територіальні громади як суб'єкти цивільних правовідносин

Серед суб'єктів цивільного права особливе місце посідає держава, яка також може виступати стороною у певних цивільних правовідносинах. Держава - це особливий суб'єкт цивільного права, проте не юридична особа, тому на цього учасника цивільних правовідносин не поширюються загальні положення, що є характерними для юридичних осіб.

Держава сама визначає свій правовий режим. На відміну від інших суб'єктів права вона не може припинити свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації.

Слід назвати такі форми участі держави у цивільному обороті:

o створення юридичних осіб (державні унітарні підприємства та організації);

o здійснення своїх повноважень у відносинах власності через Фонд державного майна;

o у спадкових відносинах, як спадкоємець за заповітом;

o безпосередня участь держави у внутрішньому обороті."Зокрема, від імені держави виступають як представниці, так і виконавчі органи влади (Президент України, Уряд України а в передбачених законом випадках - органи місцевого самоврядування та інші особи).

Держава виступає суб'єктом у таких зобов'язальних правовідносинах:

- у відносинах позики (при випуску облігацій та інших цінних паперів);

- у відносинах з поставки продукції для державних потреб;

- у відносинах підряду для державних потреб;

- у відносинах дарування.

Саме на державу покладено обов'язок з відшкодування шкоди:

- завданої власникові прийняттям закону, що припиняє право власності на певне майно;

- заподіяної незаконним діями правоохоронних органів;

- фізичній особі, яка потерпіла від злочину, якщо не встановлена особа, яка його вчинила, або якщо вона є неплатоспроможною (ст. 1177 ЦК).

Крім держави, у цивільних правовідносинах можуть брати участь Автономна Республіка Крим і територіальні громади.