Квасоля
Біологічні особливості. Серед багатьох видів квасолі у нашій країні найпоширеніша квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris l.). Це однорічна самозапильна бобова культура, яка має кущові, напіввиткі та витки форми. Серед зернобобових — одна з найбільш теплолюбних культур. Насіння починає проростати при температурі не нижче плюс 10°С, при температурі нижче плюс 8°С насіння сходить повільно й загниває. Менш вибагливе до тепла темнозабарвлене насіння, антоціан якого є антибіотиком, що підвищує холодостійкість клітин і вбиває гнилі, захищає насіння від загнивання. Сходи квасолі гинуть при зниженні температури до мінус 0,5°С. Рослини, які підросли, витримують короткочасні заморозки до мінус 2°С. Дуже чутлива квасоля до тепла в період цвітіння. За недостатньої кількості його й сирій погоді у цей період спостерігаються обпадання квіток і як наслідок — зниження врожайності. Квасоля нормально росте і розвивається при середньодобовій температурі повітря не нижче 15°С. Досить шкідливе для неї різке коливання температур протягом доби.
Квасоля — сонцелюбна рослина. Особливо вибаглива до світла в молодому віці. При сильному затіненні рослини витягуються, стають слабкими і помітно знижують урожайність. Але при вирощуванні в сумісних посівах із кукурудзою, картоплею у міжряддях садів вона витримує затінення і формує добрий урожай. Листки квасолі здатні підніматися й опускатися, таким чином регулюється використання світла і не допускається їх перегрівання, коли жарко. В північних широтах листки квасолі розміщуються так, щоб максимально використовувати світло, у південних, навпаки, — вдень опущені.
Квасоля більш посухостійка культура, ніж горох і сочевиця. Особливо вибаглива до вологи в період проростання (100-120% води від маси насіння потрібно для його набубнявіння), а також у фазах цвітіння й зав’язування бобів. У цей період вологість ґрунту повинна бути 70-75% найменшої вологоємкості. При перезволожені під час наливання зерна ріст квасолі припиняється, затримується дозрівання, що є причиною поширення, грибних хвороб і зниження врожайності. Засуха в період цвітіння й дозрівання призводить до обпадання квіток та молодих бобів, насіння формується цупким.
Квасоля більш вибаглива до родючості ґрунту, ніж інші зернобобові культури. Вона добре родить на слабокислих і формує вищі врожаї на ґрунтах близьких до нейтральних. Оптимальна величина рН — 6,5-7,5. Найціннішими для неї є структурні, середньозв’язані, не дуже вологі ґрунти, достатньо забезпечені гумусом. На важких ґрунтах, кислих, заболочених та піщаних росте погано. Зовсім не придатні для квасолі ґрунти з високим (менше 1 м) рівнем залягання ґрунтових вод.
Сорти. За тривалістю вегетаційного періоду сорти квасолі поділяють на ранньостиглі (75-85 днів), середньостиглі (85-100) та пізньостиглі (100-120 днів і більше). В Україні районовані в основному середньостиглі сорти: Докучаєвська 1, Красноградська 5, Мавка, Первомайська, Подільська кущова, Синельниківська 6, Синельниківська 8, Харківська 8, Харківська штамбова, Ювілейна 250.
Технологія вирощування.
Місце в сівозміні. Квасоля — типова просапна культура, тому в сівозміні її слід висівати тільки у просапному полі після озимих, цукрових буряків, картоплі та інших культур. На попереднє місце повертають не раніше як через 4-5 років, щоб запобігти ураженню рослин грибними хворобами. Слід також уникати посівів квасолі поряд з багаторічними бобовими культурами, які мають з нею спільних шкідників. Небажано висівати квасолю після соняшнику, тому що вона пошкоджується склеротинією.
Обробіток ґрунту. В зв’язку з пізніми строками сівби квасолі всі заходи щодо підготовки ґрунту повинні бути спрямовані не лише на нагромадження і збереження вологи, поживних речовин, створення сприятливих умов для життєдіяльності бульбочкових бактерій, але й на максимальне знищення бур’янів. Як правило, основний обробіток ґрунту під квасолю складається з лущення стерні та зяблевої оранки плугами з передплужниками на глибину 20-22 см. Залежно від забур’яненості поля під квасолею впроваджують різні системи основного обробітку. Ділянки, забур’янені осотом та іншими коренепаростковими бур’янами, спочатку обробляють дисковими лущильниками в 2-3 сліди на глибину 6-8 см, потім, після відростання розеток осоту, — лемішними лущильниками на глибину 10-12 см і тільки після цього орють. Для зниження засміченості посівів малорічними бур’янами після стерньових попередників застосовують напівпаровий обробіток ґрунту. Навесні, від початку польових робіт до сівби, площу потрібно утримувати в розпушеному стані та чистою від бур’янів, для чого проводять 2-3 культивації та боронування.
Удобрення. На утворення 1 ц зерна і відповідної кількості вегетативної маси квасоля використовує з ґрунту 5-6 кг N, 4,5 — К2О, 1,5-2 кг Р2О5 і характеризується інтенсивним споживанням мінеральних речовин. За перші 50-60 днів вона засвоює 90-95 % необхідного їй фосфору, калію та кальцію.
Добрива суттєво підвищують урожайність квасолі, особливо органічні. Проте гній доцільніше вносити під попередню культуру. Високий ефект виявляють фосфорно-калійні добрива, але найвищі врожаї збирають при застосуванні повного мінерального добрива. Залежно від типу ґрунту і попередника під квасолю вносять по 45-60 кг/ га фосфору і калію та 20-30 кг азоту. Ця культура позитивно реагує на нейтралізацію вапном навіть слабокислих ґрунтів, що значно підвищує ефективність нітрагіну. Позитивно впливають на врожайність і якість зерна квасолі мікроелементи (молібден, бор, мідь, цинк та ін.), якими, звичайно, обробляють насіння перед сівбою, поєднуючи таку обробку з протруюванням.
Сівба. Високі врожаї квасолі можна одержати тільки при сівбі добре відсортованим, чистим, вирівняним за величиною насінням із високою схожістю та енергією проростання. За 1-2 місяці до сівби, але не пізніше як за два тижні його протруюють проти бактеріальних і грибних хвороб 0,1%-м розчином калію перманганату, який також стимулює проростання, або іншими препаратами (фентіурам — 3-4 кг/ т; 80%-й ТМТД — 1,5-2 кг/ т). Одночасно з протруюванням насіння обробляють мікроелементами. У день сівби проводять інокуляцію квасолевим нітрагіном.
Строки сівби квасолі визначаються природнокліматичними умовами року, станом ґрунту та особливостями сорту. Квасолю як культуру, чутливу до низьких температур, слід висівати, коли мине загроза холодів і заморозків, а ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до плюс 12-14 °С. При сівбі у більш ранні строки знижується польова схожість насіння внаслідок його загнивання, більш пізні посіви терплять від нестачі вологи внаслідок через пересихання ґрунту, а також недовикористання енергії сонячної радіації весною.
Кращий спосіб сівби квасолі — широкорядний із міжряддями 45 см, при якому рядки змикаються в період цвітіння, рослини краще протистоять бур’янам і дають вищі врожаї. Крім того, така ширина міжрядь дає змогу механізувати догляд і збирання, що значно знижує витрати на вирощування.
За оптимальної норми висіву квасолі на час збирання повинно зберегтися не менше 26-28 рослин на 1 м2, тому норму висіву визначають із розрахунку 300-350 тис/га схожих насінин, що на 10-15% більше від розрахункової густоти стояння, залежно від крупності насіння це 200 кг на гектар. При встановленні норми висіву слід враховувати, що зріджені посіви погано протистоять бур’янам, тому на забур’янених полях норму висіву необхідно збільшувати на 15-20%. На загущених посівах вище прикріплюються нижні боби, що полегшує механізоване збирання.
Глибина загортання насіння квасолі менша, ніж інших зернобобових культур, оскільки при проростанні виносяться сім’ядолі на поверхню ґрунту. В умовах України оптимальною є глибина загортання насіння квасолі на 4-5 см. за недостатньої вологості ґрунту її збільшують до 6-7 см.
Догляд за посівами. Пізній строк сівби і мілке загортання насіння зумовлюють необхідність прикотковування ґрунту, що поліпшує умови проростання й сприяє появі дружних сходів. Ґрунтову кірку на посівах квасолі руйнують легкими боронами. Боронують посіви по діагоналі 3-4 дні після сівби. Дальший догляд полягає в розпушуванні міжрядь і знищенні бур’янів. Перший обробіток міжрядь проводять через 5-7 днів після появи сходів, а наступні — залежно від стану забур’яненості й ущільнення ґрунту.
Практично виключається ручна праця на прополювання квасолі при застосуванні гербіцидів. Досить ефективні такі досходові ґрунтові гербіциди, як рамрод, дактал, прометрин, мезораніл, дуал, лассо, гезагард та ін. Ними обробляють плантації квасолі через 3-4 дні після сівби. По сходах квасолі використовують фюзілад, базагран, таргу та ін. Посіви обробляють, коли однорічні бур’яни знаходяться в фазі 2-4 листків, а багаторічні досягнуть висоти 10-12 см.
Захист рослин від шкідників. В умовах України квасолю пошкоджує незначна кількість шкідників. Домашні тварини, птахи і миші її не поїдають. У період сходів квасоля може пошкоджуватися ростковою мухою, під час вегетації — бобовою попелицею, а при порушенні агротехніки і зберігання насіння — квасолевою зернівкою. Росткова муха з’являється весною при середньодобовій температурі вище 10-12°С. Зимує в стадії личинки у верхній частині орного шару на посівах овочевих, зернових, конюшини. Весною дорослі мухи відкладають яйця під грудочки ґрунту, переважно там, де погано приораний гній. Личинки, що з’являються через 5-10 днів, пошкоджують насіння і сходи квасолі. Заходи боротьби — сівба в оптимальні строки, ретельне приорювання гною, протруювання насіння.
Попелиці висмоктують сік із листків, квіток, плодів і стебел квасолі. Їх заселення попелиць у фазі бутонізації. Для знищення попелиць застосовують ті ж самі препарати, що й на посівах гороху.
Квасолева зернівка — небезпечний польовий і комірний шкідник квасолі. Самки дорослих жуків відкладають яйця в тріщини бобів у період дозрівання. Личинки з’являються через тиждень і пошкоджують насіння. У зерносховищах, де є квасоля, самка відкладає на зерно, мішки, стіни до 80 яєць, личинки з яких проникають у середину насіння, де ростуть, проходять стадію лялечки і перетворюються в жуків. При температурі 25-28°С жуки із місця зимівлі перелітають на поля й відкладають яйця на боби квасолі. Квасолева зернівка гине при мінус 10°С протягом 12 год., а при мінус 12-18°С незалежно від стадії розвитку — протягом 2-3 год. Це потрібно враховувати у процесі зберігання насіння. В польових умовах посіви обробляють інсектицидами, перший раз — на початку цвітіння, другий — через 8-10 днів, у сховищах проводять фумігацію насіння. Препарати ті ж самі, що і на посівах гороху.
Хвороби квасолі. На посівах квасолі найбільш шкодочинні в умовах України антракноз, бактеріоз, кореневі гнилі, звичайна і жовта мозаїки. Антракноз — грибне захворювання. Гриб пошкоджує надземні органи протягом усієї вегетації. Ознаки хвороби проявляються на сходах, сім’ядолях. Хвороба може призводити до загибелі сходів. Спори гриба пошкоджують також стебла, боби і навіть насіння. Хвороба передається через насіння, ґрунт, післяжнивні рештки. Заходи боротьби — здорове насіння, правильне чергування в сівозміні. дворазове обприскування насінних посівів у період вегетації 1%-ю бордоською рідиною (перший раз по сходах, другий — при утворенні бобів).
Бактеріоз пошкоджує листки, стебла і боби, знижує врожайність до 40-50%, погіршує товарну якість насіння, яке стає щуплим, недорозвинутим. Проти хвороби слід протруювати насіння, обприскувати рослини 1%-ю бордоською рідиною або 0,5%-м розчином цинебу.
Кореневі гнилі викликаються комплексом збудників. У фазі сходів уражують прикореневу частину стебла і коріння, рослини відстають у рості, в’януть, настає повне або часткове безпліддя. Проти кореневих гнилей обов’язково треба протруювати насіння.
Звичайна і жовта мозаїки — вірусні хвороби. Ознаками захворювання є скручування і деформація листків, карликовість рослин, плями на листках. На стеблах та бобах симптоми хвороби відсутні. Поширюються вірусні хвороби попелицями, тому потрібно боротися з переносниками вірусів. Важливе значення має просторова ізоляція з іншими бобовими культурами.
Збирання врожаю. Врожай збирають роздільним способом: спочатку скошують або висмикують рослини й формують із них валки, потім їх підсушують, підбирають і обмолочують комбайнами. Збирання починають, коли дозріє 60-80% бобів, розміщених у середній і нижній частинах рослини. Щоб запобігти втратам, збирати врожай краще вранці або у вечірні години, коли боби вологі від роси і менше розтріскуються.
Скошують квасолю переобладнаними на низький зріз жатками, а також збирають квасолезбиральною машиною ФА-4М. При обмолоті насіння легко розбивається, тому потрібно зменшити швидкість обертання барабана до 300-400 об./хв., опустити підбарабанник і замінити стальні била на дерев’яні або гумові. Зразу після обмолоту зерно очищають і сортують, досушують до вологості 14-15%. Зберігають його у добре вентильованих приміщеннях на дерев’яній підлозі шаром не більше 1-1,2 м. При зберіганні в мішках їх штабелюють на дощатих стелажах завширшки у 2-3 мішки і заввишки не більше шести рядів.