8.3. Визначення складу виконавців, і розрахунок тривалості робіт

Тривалість етапу (роботи) пов'язані з трудомісткістю і пишатися кількістю виконавців, зайнятих його виконанням:

Результати підрахунків заносимо в таблицю № 6.

Таблиця № 6

Склад виконавців робіт

Код виконавця	Посада	>Оклад, грн.
		місячний	денний
01	Ведучий інженер	1700	71
02	Інженер 1-ї категорії	1250	52
03	>Маркетолог	1200	50
04	Економіст	1350	56
05	КонструкторРЭА	1150	48
06	Інженер 2-ї категорії	1100	46
07	>Радист	800	33
08	>Радист	800	33
09	>Радист	800	33
10	Технік 1-ї категорії	1150	48
11	Технік 2-ї категорії	990	41
12	>Инженер-економист 1-ї категорії	1200	50
13	>Радист	800	33
14	>Радист	800	33
15	Службовець	600	25
16	Конструктор	1150	48
17	Службовець	650	27
18	Конструктор оснастки	1150	48
19	Технолог	1000	42
20	Технолог	1000	42
21	Робочий	600	25
22	Робочий	600	25

8.4. Розробка мережного графіка ходу робіт і розрахунок всіх параметрів

При управлінні НДДКР широко використовують різноманітні графіки ходу робіт і завантаження виконавців. Графіки дозволяють наочно уявити склад, послідовність і взаємозв'язку робіт, їх виконавців, тривалості, терміни виконання окремих робіт і всієї розробки загалом.

Як інформаційної моделі, що відбиває виконання комплексу робіт та її кінцеві мети, у системі СПУ використовується мережна модель.

Мережевий модель – це формалізоване опис комплексу робіт у їх технічною відсталістю та логічного послідовності. Мережевий модель відображається як орієнтованого графа, званого мережним графіком чи мережею.

Орієнтований граф – це сукупність безлічі крапок і орієнтованих дуг, що з'єднують ці точки. У цьому орієнтація дуг графа ввозяться відповідність до технологією зображуваного процесу.

Мережні графіки складаються із двох основних елементів: робіт і подій.

Термін «робота» в СПУ використовують у широкому значенні слова може мати різні значення:

- справжня (реальна) робота – трудовий процес, вимагає витрат часу й ресурсів;

- очікування – процес, який вимагає витрат праці, але котрий обіймає час;

- фіктивна робота – логічна зв'язок між двома чи декількома роботами (подіями), яка потребує витрат праці, матеріальних ресурсів немає і часу. Вона зазначає, можливість початку праці безпосередньо залежить від результату інший.

Подія – це початок чи завершення будь-якого процесу.

Отже, мережевий графік висловлює логічний послідовність подій та виконання робіт. Для мережевих графіків характерно поняття «шлях» - будь-яка послідовність робіт, у якій кінцеве подія кожної роботи є підставою початковим подією наступної роботи. Тривалість будь-якого шляху дорівнює суміпродолжительностей складових його найкращих робіт. Шлях мережного графіка, має найбільшу довжину, називається критичним (L_>кр). У графіці може бути кілька критичних шляхів. Критичний шлях має особливе значення. У системі СПУ, т. до. цього шляху визначають загальний цикл завершення відновлення всього комплексу робіт, планованих з допомогою мережного графіка.

Порядок побудови мережного графіка розробці нової моделі обігрівача:

1) запланований процесрасчленяем деякі роботи з урахуванням необхідної ступеня деталізації, складаємо перелік робіт, продумуючи логічні зв'язку (з технології) і послідовність, визначаємо виконавців (таблиця № 5);

2) оцінюємо трудомісткість і тривалість кожної роботи;

3) складаємо мережевий графік (рис. 1);

4) розраховуємо параметри подій і зростання, визначаємо резерви часу й критичний шлях;

5) за даними прийнятого мережного графіка визначаються планове завдання виконавцям – склад, трудомісткість, терміни початку будівництва і закінчення виконуваних робіт.

Розрахунок параметрів подій та виконання робіт.

Терміни скоєння події

1. Ранній термін звершення події – це найбільш ранній можливий його звершення щодо моменту звершення вихідного події даного мережного графіка; визначається ранній датою виконання попередніх робіт, починаючи із вихідноюt_j^>P =(t_і^>P + T_>ij)max.

2. Пізній термін звершення події – це максимально припустимий його звершення щодо вихідного події за умови, що термін завершального події мережного графіка не змінитися, т. е. довга критичного шляху не збільшитисяt_іⁿ =(t_jⁿ + T_>ij)max_j.

Терміни початку будівництва і закінчення робіт:

1. Ранні терміни початку будівництва і закінчення робіт. Кожне подія мережного графіка є одночасно кінцевим подією кого робіт і початковим й інших. Наступні роботи не виключені до того часу, доки здійснитися їх початкова подія. Тому ранній термін початку збігаються з раннім терміном звершення початкового (попереднього) події, т. е.t_>ij^>рн =t_і^ін, тоді раннє закінчення роботи:

2. T_>ij^>po =t_>ij^>p+1 + T_>ij.

3. Пізні терміни початку будівництва і закінчення робіт. Пізні терміни закінчення робіт пов'язані з пізніми термінами звершення наступних по них (кінцевих) подій. Робота неспроможна закінчитися пізніше припустимого строку звершення кінцевого події. Термін пізнього закінчення роботиt_>ij^по =t_j^п. Пізніше початок великої роботи:

>t_>ij^пн =t_>ij^по - T_>ij.

Резерви часу

Розрізняють резерви часу подій, колій та окремих робіт. Резерв часу події і визначаємо як різницю між пізніми і ранніми термінами його звершення:

R_і =t_і^п -t_і^р.

Резерв часу події показує, який гранично припустимий період можна затримати його здійснення, не викликаючи у своїй збільшення загального терміну виконання комплексу робіт.

Роботи, належать критичного шляху (як і), мають нульові резерви.

Усі некритичні шляху мають резерви часу. Їх визначаємо як різницю між довгою критичного і аналізованого шляхів:

R (L_до)=>T(L_>кр) -T(L_до)

Повний резерв шляху показує, наскільки у сумі може бути збільшено тривалості усіх необхідних робіт, що належать цьому шляху.

У мережному плануванні розрізняють такі резерви часу робіт: повний, приватний першого виду, приватний другого виду, вільний.

Повний резерв показує, наскільки можна збільшити час виконання даної роботи за умови, що термін звершення завершального події мережі не змінитися. Повний резерв часу роботи R_>ij^п дорівнює резерву часу максимального із шляхів,походящих через цю роботу. Його визначаємо за такою формулою: R_>ij^п =t_j^п -t_і^р - T_>ij =t_j^п -t_>ij^>ро =t_>ij^по -t_>ij^>ро . Отже, повний резерв роботи – запас часу, яких можна розташовувати і під час даної роботи, коли його початкова подія здійснитися саме у ранній термін і можна припустити здійснення наступного події у його найпізніший термін.

Інші резерви робіт є приватними повного резерву.

Приватний резерв першого виду – це частина повного резерву часу, яку можна збільшити тривалість роботи, не змінивши у своїй пізнього терміну її початкового події; т. е. це запас часу, яких можна розташовувати і під час даної роботи у продовженні, що її початкова й кінцеве подія здійснюються до своєї самі пізні терміни:

R_>ij¹ =t_j^п -t_і^п - T_>ij =t_>ij^пн -t_і^п чи R_>ij¹ = R_>ij^п - R_і

Приватний резерв другого виду – це частина повного резерву часу, яку можна збільшити тривалість роботи, не змінюючи у своїй раннього терміну й кінцевого події, чи як це запас часу, яких можна розташовувати і під час даної роботи у припущенні, що її початкова й кінцеве події здійснюються до своєї найбільш ранні строки:

R_>ij² =t_j^п -t_і^р - T_>ij =t_j^р -t_>ij^>ро чи R_>ij² = R_>ij^п - R_j .

Вільний резерв – це запас часу у разі, коли всі попередні роботи закінчуються до своєї пізні терміни, проте наступні починаються вранці терміни:

R_>ij^св =t_j^р -t_і^п - T_>ij чи R_>ij^св = R_>ij^п - R_і .

При аналізі мережевих графіків доцільно, ромі резервів часу, використовувати коефіцієнти напруженості робіт некритичного шляху.

Коефіцієнти напруженості робіт – цей показник тривалості незбіжних (ув'язненими між собою одними й тими самими подіями) відрізків шляху, однією із є шлях максимальної тривалості, проходить через цю роботу, іншим – критичний шлях.

де коефіцієнт напруженості роботиij;

T (L_>max) – тривалість максимального шляху, який струменіє цю роботу;

>T’(L_>кр) – тривалість відрізка аналізованого шляху, збігається з критичним шляхом;

T (L_>кр) – тривалість критичного шляху.