Контрольні питання і завдання

1. Який зміст вкладають у поняття «митна статистика»у сучасному розумінні цього терміну?

2. Перелічіть і охарактеризуйте основні історичні етапи становлення статистичного обліку зовнішньої торгівлі в Україні.

3. Підготуйте реферат на тему: «Основи для переходу до митної статистики в Україні».

4.Тест. Підберіть відповідні визначення окремих складових основ переходу до митного обліку зовнішньої торгівлі, вкажіть кодові комбінації вірних відповідей.

Код	Основа для переходу до митної статистики	Код	Визначення
А	Правова	1	Вантажні митні декларації і комерційні супровідні документи, що додаються до ВМД
Б	Документальна	2	Форми таблиць щоквартальних і річних публікацій Держкомстату України про зовнішню торгівлю товарами
В	Методологічна	3	Діючий у рамках ДМС України порядок автоматизованого збирання, зберігання, передачі і обробки інформації та підготовки офіційних публікацій про зовнішню торгівлю товарами
Г	Технологічна	4	Митний кодекс України
Д	Конструкційна	5	Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі товарами

1.2. Об’єкт, предмет і метод

Для ефективного управління зовнішньоекономічними зв’язками, виявлення їх закономірностей і прийняття правильних торгово-політичних рішень необхідна інформація про показники, що комплексно характеризують розвиток зовнішньої торгівлі у розрізі регіонів, за видами товарів та послуг. Збирання, обробка і надання такої інформації органам державного управління та іншим зацікавленим споживачам є функцією статистики зовнішньоекономічних зв’язків.

Статистика зовнішньоекономічних зв’язків – це одна з галузей економічної статистики. Об’єктом її обліку виступають товари та послуги, що становлять експорт чи імпорт, а також інші операції, пов’язані із зовнішньоекономічними відносинами резидентів країни.

Статистика зовнішньої торгівлі товарами є більш вузьким поняттям. Вона, на відміну від статистики зовнішньоекономічних зв’язків, не охоплює послуг щодо ремонту, реклами, оренди, страхування, обміну інформацією, туристами, виставками культурних цінностей, транзитних, транспортних послуг тощо. Статистика зовнішньої торгівлі товарами в ринкових умовах спирається, в основному, на митний облік, але повинна доповнюватися даними статистичної звітності про експорт (імпорт) товарів та послуг, що не проходять митного декларування.

Митна статистика – це складова статистики зовнішньоекономічних зв’язків, яка враховує товари, що переміщуються через митний кордон країни та підлягають митному оформленню, веде облік кількості країн - торговельних партнерів України, кількості підприємств та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють зовнішню торгівлю товарами, облік оборудок з давальницькою сировиною та за бартерними угодами, облік валют контрактів. Крім того митниці ведуть облік та аналіз в спеціальних галузях власної діяльності, пов’язаних з нарахуванням та фактичною сплатою митних платежів, виявленими випадками контрабанди та порушень митних правил, неторговим оборотом тощо. Тому митна статистика поділяється на митну статистику зовнішньої торгівлі товарами та спеціальну митну статистику (рис.1.1).

Об’єктом спостереження і вивчення митної статистики зовнішньої торгівлі товарами є сукупність окремих партій однорідних товарів, що перетинають митний кордон України. Окрема партія товару розглядається як одиниця сукупності, що має певні властивості, статистичним еквівалентом яких виступають ознаки партій товарів.

Митний облік фіксує наступні кількісні ознаки: статистичну вартість та кількість товару, обсяг митних платежів. Більшість же ознак, що досліджуються митною статистикою є атрибутивними, тобто мають словесне описання. Це назва товару, напрям товаропотоку, країна контрагент, валюта контракту, транспортний засіб, яким перевозиться товар, характер угоди тощо.

Рис. 1.1. Місце митної статистики в системі підгалузей статистичної науки, що вивчають зовнішньоекономічні зв’язки країни

Характерною рисою митної статистики є те, що в ній враховуються за вагою та вартістю всі товари, що перетинають митний кордон на комерційній і некомерційній основі, якщо має місце зміна власника. Тобто, наприклад, вся отримана Україною гуманітарна допомога вважається імпортом, а передана іншим країнам гуманітарна допомога – експортом.

Предмет митної статистики можна сформулювати наступним чином: митна статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ, що відбуваються в сфері зовнішньої торгівлі країни, у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною, досліджує кількісні прояви закономірностей розвитку зовнішньої торгівлі в конкретних умовах місця і часу.

У наведеному визначенні можна виділити три основні риси предмета митної статистики: об’єкт дослідження – сфера зовнішньої торгівлі; масовість, тобто не одиничність і не випадковість досліджуваних явищ; вивчення кількісної сторони явищ у сфері зовнішньої торгівлі, тобто вираження конкретної міри цих явищ через числові статистичні показники.

Розглядаючи суспільні явища в сфері зовнішньоторговельного обороту країни як масові і спираючись на облік всієї сукупності фактів, статистика з допомогою чисел показує ступінь розвитку зовнішньої торгівлі, напрям та швидкість змін, що відбуваються в ній, взаємозв’язки та взаємозалежності між окремими явищами в цій сфері.

Предмет статистики зовнішньої торгівлі товарами і послугами додатково включає дослідження світової міжнародної торгівлі. Дані про світову міжнародну торгівлю збирає, узагальнює та публікує Статистичне бюро Секретаріату ООН. Всі країни, що є членами ООН, надають до нього статистичну інформацію про зовнішню торгівлю товарами та послугами.

Статистичні дані показують, що основними учасниками міжнародної торгівлі продовжують залишатися держави, що входять до групи промислово-розвинених капіталістичних країн. У 2004 році до першої десятки за обсягами експорту, імпорту та загального зовнішньоторговельного обороту входили США, Германія, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Нідерланди, Канада та Бельгія. Однак за останні роки на третє місце в світі за обсяговими показниками зовнішньої торгівлі вийшов Китай. Україна в 2004 році знаходиться на 44 місці за обсягами експорту, на 46 місці за обсягами імпорту та на 43 місці за обсягами загального зовнішньоторговельного обороту.

Значення зовнішньоторговельної діяльності в економіці України постійно зростає, особливо з огляду на те, що Україна не має в достатній кількості власних енергетичних ресурсів. Імпорт в Україну мінерального палива та паливно-мастильних матеріалів у 2005 році становив 10661,4 млн. дол. США, або 29,5 відсотків усього українського імпорту товарів. У 2006 році ця стаття імпорту різко зросла через подорожчання імпортної ціни на туркменський газ на 33,3 %, а на російський - у два рази. Щоб «заробити» валюту на придбання енергоносіїв і забезпечити позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу, Україна повинна збільшувати обсяги експорту. Тому вона підтримує торговельно-економічні зв’язки близько зі 180 країнами світу. Частка експорту товарів і послуг у ВВП країни в 2004 році становила 61,3 відсотка, якщо оцінювати відповідні показники у гривнях та біля 58,4 відсотка, якщо зіставлення обсягів ВВП та експорту провести у доларах США. У 2005 році цей показник знизився до 48,6 відсотка в доларовій оцінці. При цьому у 2005 році дещо знижується і частка експорту лише товарів у ВВП України (таб.1.1.).

Таблиця 1.1. Частка експорту товарів у ВВП України за 2001 – 2005 роки

Показник	Р і к
	2001	2002	2003	2004	2005
ВВП, млрд. дол. США (розрахункові дані Статистичного департаменту ООН)	38,0	42,3	50,2	65,1	84,0
Експорт товарів, млрд. дол. США	16,3	18,0	23,1	32,7	34,2
Частка експорту товарів у ВВП, %	42,9	42,6	46,0	50,2	40,7

Отже, Україна має досить високу експортну квоту. У США частка експорту товарів у ВВП в останні роки становить близько 7 %, у Японії – біля 10 %, у Франції – 22%, у РФ та Німеччини – приблизно 30 %. З одного боку, висока експортна квота свідчить про лібералізацію зовнішньої торгівлі та значне розширення зовнішньоторговельних зв’язків України, про визнання українських товарів на світовому ринку. Зовнішньоторговельна діяльність дозволяє підтримувати розвиток багатьох галузей харчової промисловості, легкої та важкої індустрії, якщо обсяги виробництва і збуту продукції підприємств цих галузей значно перевищують місткість внутрішнього українського ринку. Успішна економічна та фінансова діяльність підприємств, збереження їх персоналу та створення нових робочих місць значною мірою залежать від розвитку зовнішньої торгівлі. Насамкінець успішний розвиток зовнішньої торгівлі підвищує добробут населення регіонів і зменшує соціальну напругу у суспільстві.

Однак, значна орієнтація промислового виробництва на зовнішній ринок містить ризик потрапляння країни в економічну і, навіть, політичну залежність від країн, що є основними покупцями вітчизняних товарів. Так, у 2005 та 2006 роках уряд РФ різко обмежив імпорт з України м’ясної та молочної продукції і одночасно підняв ціни на енергоносії, що постачалися в Україну. Активний зовнішньоторговельний баланс України з продажу товарів та послуг перетворився у 2005 році, практично, на чистий. В результаті частка позитивного сальдо торгового балансу у формуванні ВВП знизилася від 7,5% у 2003 році до, приблизно, 1,5% у 2005 році. А за рахунок негативного сальдо по торгівлі лише товарами, без врахування продажу послуг, маємо зменшення ВВП на 1,9 млрд. дол. США. За прогнозами фахівців у 2006 році Україна матиме пасивний зовнішньоторговельний баланс на значну суму.

Результати зовнішньої торгівлі знаходять своє відображення у статистичному обліку та статистичному аналізі інформації про неї.

У митній статистиці в основному використовуються універсальні статистичні методи, тому її метод носить комплексний характер. Це означає, що на кожній стадії дослідження, статистика використовує відповідний набір методів.

Першим етапом будь-якого статистичного дослідження є статистичне спостереження. На даному етапі митна статистика використовує методи масового спостереження, які методично забезпечують збирання первинної статистичної інформації шляхом безпосередньої реєстрації і статистичного обліку фактів, пов’язаних з перетином товарами митного кордону України. За повнотою охоплення зовнішньоторговельних оборудок митна статистика застосовує в основному суцільне спостереження. Однак статистична сукупність, що підлягає спостереженню, обмежена певним цензом, який називається порогом статистичного обліку ( див. розділ 3).

Статистичне спостереження в митній статистиці проводять переважно документальним способом, для цього використовуються документи та відомості, що подаються до митних органів юридичними та фізичними особами, згідно з встановленим порядком митного контролю та митного оформлення. При підготовці тематичної аналітичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами використовуються також методи вибіркового спостереження. Методологічною основою вибіркового спостереження є закон великих чисел, основні принципи якого – масовість та причинна зумовленість явищ. Врахування вимог закону великих чисел вимагає достатньо великої кількості спостережень, щоб статистичні характеристики були типовими і вільними від впливу випадкових факторів.

Другим етапом статистичного дослідження є узагальнення зібраної інформації шляхом її зведення і групування за істотними ознаками. Оскільки дані митної статистики України повинні бути порівнянними з узагальненими показниками зовнішньоторговельного обороту інших країн, то методологія митної статистики передбачає традиційний набір групувальних ознак для утворення статистичних рядів розподілу. В митній статистиці групувальні ознаки є в основному атрибутивними (такими, що мають словесне описання), рекомендується також типовий перелік значень таких ознак, тобто точна назва кожної групи.

Якщо дані упорядковуються за періодами часу – то утворюються статистичні ряди динаміки.

Особливістю застосування методів зведення є те, що вони комп’ютеризовані на основі кодування, розробленого в системі класифікаторів товарів, країн світу, валют тощо.

На третьому етапі статистичного дослідження проводиться статистичний аналіз зведеної інформації, під час якого застосовуються методи визначення узагальнюючих зведених синтетичних показників: відносних величин динаміки, структури, порівняння, інтенсивності, середніх величин, показників варіації, регресійні та індексні методи, вивчення сезонності, аналітичне вирівнювання рядів динаміки. Для наглядного подання результатів статистичного дослідження у митній статистиці широко використовуються табличний та графічний методи.