1.4. Первинний, аналітичний та синтетичний облік основних засобів.

Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби".

Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

За дебетом рахунка 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю; сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Рахунок 10 "Основні засоби" має такі субрахунки:

· 101 "Земельні ділянки"

· 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель"

· 103 "Будинки та споруди"

· 104 "Машини та обладнання"

· 105 "Транспортні засоби"

· 106 "Інструменти, прилади та інвентар"

· 107 "Робоча і продуктивна худоба"

· 108 "Багаторічні насадження"

· 109 "Інші основні засоби"

Всі об'єкти, зараховані до складу необоротних активів, приймаються на відповідальне зберігання відповідною матеріально відповідальною особою, призначеним наказом керівника бюджетної організації. При цьому з посадовими особами, що відповідають за збереження необхідний договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Перелік посадовців з якими можуть заключатись договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність і форма договору затверджені ухвалою Державного комітету Ради Міністрів СРСР по праці і соціальним питанням і Секретаріату ВЦСПС від 28.12.77г № 447/124 «Про затвердження переліку посад і робіт, що заміщаються або виконувані працівниками з якими підприємства, установи, організаціі можуть заключати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей переданих або для зберігання, обробки, продажі (відпустки) перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність».

Зарахування основних засобів організації, що поступили, оформляють актом приймання-передачі основних засобів форми №03-1 (бюджет). Типова форма акту затверджена Інструкцією №125/70 .(Додаток 1)

Акт складається на кожний окремий об'єкт активів, що надходять до установи шляхом придбанням або безкоштовної передачі від інших організацій.

В акті указується: найменування об'єкту, рік випуску (споруди) коротка характеристика об'єкту, первинна вартість, привласнений інвентарний номер, місцезнаходження об'єкту, і інші відомості, необхідні для аналітичного обліку необоротних активів.

Складання загального акту на декілька об’єктів, що приймаються, допускається лише по відношенню до господарського інвентаря, інструмента, обладнання, білизни ,якщо ці об’єкти однотипові, мають однакову вартість і несе відповідальність одна й та сама особа.

При прийнятті об'єкту необоротних активів на відповідальне зберігання матеріально-відповідальна особа розписується в акті. Після оформлення акт затверджується керівником установи і потім разом з технічною документацією, що стосується даного об'єкту (паспорт, креслення і т.д.)передається в бухгалтерію організації.

Облік основних засобів по місцях їх зберігання (місцезнаходження) ведеться по інвентарних об'єктах.

Згідно Інструкції №64 окремим інвентарним об'єктом вважається конструктивно закінчений пристрій зі всіма пристосуваннями і пристроям, що відносяться до нього, конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання певних функцій, чи певний комплекс конструктивно об’єднаних предметів, що складають одне ціле і сумісно виконують певну роботу.

Інструкцією №64 передбачені деякі особливості обліку будинків виробничо–господарського значення, занятих органами управління, соціально –культурними та іншими установами; будинків та інших споруд, облік яких ведеться на субрахунку 103 «Будівлі і споруди». Такі окремі будови враховуються як самостійні об'єкти основних засобів, в його склад входять всі необхідні для експлуатації і розміщення усередині нього комунікації, тобто система опалювання приміщення, внутрішня сіть водопроводу і каналізації зі всіма пристроями, внутрішня сіть силової і освітлювальною електропроводки зі всією арматурою, внутрішні телефони, сіті сигналізацій і вентиляційні пристрої загальносанітарного значення, під’ємники (ліфти). Якщо будинки находяться разом та мають загальну стіну, але кожен з них самостійне конструктивне ціле, вони враховуються як окремі інвентарні об’єкти основних засобів .

Земля та споруди, розташовані на ній, є окремими основними засобами і в бухгалтерському обліку відображаються окремо. Якщо вартість землі неможливо відокремлити від вартості споруд, то всі видатки на їх придбання та утримання повинні повністю відноситись на головний об’єкт .

Надворні приміщення, огорожі і інші надворні споруди, що обслуговують будинки (сарай, огорожа, колодязь) складають разом з ним один інвентарний об’єкт. Якщо ці будинки та споруди обслуговують два чи більше приміщення, вони вважаються самостійними інвентарними об’єктами.

Зовнішні пристройки до будинку, що мають самостійне господарське значення, приміщення котелень, що стоять окремо, а також капітальні надворні пристройки (склади, гаражі), вважаються теж самостійними інвентарними об’єктами.

Для організації обліку та забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному об’єкту основних засобів присвоюється відповідний інвентарний номер. В залежності від відношення до тієї чи іншої групи, об’єкту основних засобів присвоюється інвентарний номер, що складається із семи чи восьми знаків.

Кожному основному засобу (крім білизни, постільних обладнань, одягу, взуття, бібліотечних фондів і т.д.) привласнюється інвентарний номер, який має вісім знаків.

Перші три знаки означають номер субрахунку, четвертий – підгрупу і останні чотири знаки порядковий номер предмету в підгрупі. Для тих субрахунків для яких не виділені підгрупи четвертим знаком є нуль. Так наприклад інвентарний номер 10510016 позначає субрахунок 105 “Транспортні засоби”, підгрупа-1, порядковий номер об'єкту – 0016.

Інвентарний номер вказується на жетоні, який прикріпляється до об'єкту, указується фарбою на об'єкті або проставляється іншим способом. Виняток становлять такі основні засоби, як багаторічні насадження, капітальні витрати по поліпшенню земель і т.п.

Для білизни, постільних обладнань, одягу, взуття і малоцінних необоротних матеріальних активів встановлюється номенклатурний номер, який має сім знаків. Перші три знаки позначають субрахунок, четвертий – підгрупу і три останні знаки – порядковий номер предмету в підгрупі. При цьому предметам одніє назви, кількості матеріалу та вартості установлюється один номенклатурний номер .

Предмети маркіруються спеціальними штампами незмивною фарбою. Штамп повинен мати найменування установи, а при здачі предметів в експлуатацію додатково рік і місяць видачі.

Жетони та маркіровані штампи ставляться на такому місці, щоб не псувало зовнішній вигляд предмету. У разі змивання маркіровки вона періодично поновлюється.

Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об’єкту основних засобів, наводяться по всіх первісних документах (акті приємки–передачі, акті ліквідаціі та ін.), що служать основою для обліку руху об’єктів основних засобів, та зберігаються за ними весь період перебування в даній установі. Інвентарні номера об’єктів, які вибули (реалізовані, передані безоплатно, ліквідовані) не повинні присвоюватися іншим об’єктам, які знову надійшли на протязі трьох років .

В бухгалтерії установи з метою організації обліку і забезпечення контролю за збереженням необоротних активів ведеться попредметний їх облік на інвентарних картках.

В бюджетних організаціях для обліку об'єктів основних засобів передбачено декілька форм інвентарних карток:

• інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах ф. №03-6 (бюджет); (Додаток 2)

• інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тваринних і багаторічних насаджень) ф.№03-8 (бюджет);

• інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах ф.303-9 (бюджет).

Порядок ведення і заповнення інвентарних карток приведемо в таблиці:

Таблиця 2

Назва форми	Номер форми	Порядок заповнення	Примітка
Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах	ОЗ – 6 (бюджет)	Застосовується для обліку будівель, споруд, передаючих пристроїв, робочих силових машин і устаткування, автоматизованих ліній, інструментів, виробничого (включаючи прилади) і господарського инвентаря, транспортних засобів, вимірювальних приладів, лабораторного устаткування. В картці указується дата і номер акту введення необоротних активів в експлуатацію і характерні ознаки об'єктів (предметів): креслення, модель, тип, марка, заводський номер, дата випуску Крім того записується коротка характеристика об'єкту. Якщо у складі устаткування, приладів, обчислювальної техніки та ін. є дорогоцінні метали, то в розділі “Коротка індивідуальна характеристика об'єкту” указується перелік деталей, в складі яких є дорогоцінні метали. На оборотній стороні картки робиться запис про переміщення необоротних активів в установі. В картку вносяться записи про роботу по добудові, дообладнанню, реконструкції, модернізації і капітальному ремонту існуючого об'єкту на підставі акту приймання-передачі відремонтованих, реконструктивних і модернізованих об'єктів.	Відкривається на кожний інвентарний об'єкт
Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тваринних і багаторічних насаджень)	ОЗ –8 (бюджет)	В картках приводиться індивідуальна характеристика тварин з вказівкою віку, масті, тари, клички, основної прикмети, породи і т.д., вказаної в документації зоотехніки. Багаторічні насадження враховуються по інвентарних об'єктах з вказівкою вигляду і кількості посаджаних одиниць і площі. Сума всіх витрат, що відносяться до прийнятим в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт, включається у вартість об'єкту.	Призначена для обліку робочої, продуктивної і племінної худоби, а також багаторічних насаджень і капітальних витрат на поліпшення земель (без споруд)
Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах	ОЗ –9 (бюджет)	Ведеться облік білизни, постільних обладнань, одягу, взуття, бібліотечних фондів, сценічно-постановочних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довгострокового використовування і мають спеціальне призначення. Картки ведуться по матеріально відповідальних особах. Записи в картках проводяться по кожному об'єкту необоротних активів з вказівкою його інвентарного номера вартості. Дані про однотипні об'єкти, що мають одне і те ж призначення, однакову технічну характеристику, можна записувати загальними сумами , указуючи кількість одиниць і їх інвентарні номери. Запису в картках проводиться в кількісному і сумовому виразі. Для обліку бібліотечних фондів відкривається окрема картка, запису в який проводиться у вартісному виразі загальною сумою	Застосовується для групового обліку однотипних об'єктів необоротних активів, які мають одне і те ж призначення, однакову технічну характеристику і вартість

Інвентарні карточки обліку основних засобів в бюджетних організаціях ведуться бухгалтерією в одному екземплярі. Інвентарна картка зберігається в картотеці бухгалтеріі, в якій вони розміщуються по відповідним субрахункам та групам з розподіленням по матеріально–відповідальним особам, а в централізованих бухгалтеріях додатково і по обслуговуючих установах.

За час експлуатації об’єкта основних засобів в карточку вноситься інформація про роботи по добудівництву, дообладнання, реконструкціі, модернізації та капітальному ремонту існуючого об’єкта. Якщо в карточку неможливо внести всі якісні та кількісні зміни характеристики об’єкту, що відбулися внаслідок його реконструкції чи модернізації, ії доповнюють новою. Стару інвентарну карточку зберігають як довідниковий документ (в ній роблять відмітку про відкриття нової карточки).

Інвентарні карточки списаних основних засобів після внесення в них відміток про списання здають в архів. Срок зберігання інвентарних карток в архівах установ складає 3 роки після їх ліквідації. Інвентарна картка обліку реалізованих чи ліквідованих основних засобів додається до документів (актам, накладним), якими була оформлена їх реалізація чи ліквідація. Карточка передається разом з реалізованими основними засобами .

Для здійснення контролю за збереженням карток і повнотою обліку об'єктів основних засобів інвентарні картки реєструються в “Описі інвентарних карток по обліку основних засобів” формою №03-10 (бюджет), які ведуться бухгалтерією підприємства в одному екземплярі по класифікаційним групам об'єктів основних засобів з вказівкою в них номера карточки інвентарного номера об'єкту, його назви і відміток про вибуття. Описи інвентарних карток по обліку основних засобів підлягають передачі в архів тоді, коли в останню інвентарну картку вноситься відмітка про списання об'єкту необоротних активів.

Для здійснення оперативного обліку наявності і руху необоротних активів по їх місцезнаходженню матеріально відповідальні особи ведуть інвентарні списки основних засобів формою №03-11 (бюджет), в яких записується номер і дата інвентарної картки, інвентарний номер об'єкту, його повне найменування, первинну (балансову) вартість і дані про вибуття (переміщенні ) - дата і номер документа і причина вибуття (переміщення). При цьому дані пооб’єктного обліку основних засобів по їх місцезнаходженню (експлуатації) підлягають періодичному співставленню з записами в інвентарних картках, що ведуться бухгалтерією установи.

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів по рахунках синтетичного і аналітичного обліку складаються оборотні відомості по кожній групі субрахунків, які об'єднуються відповідним синтетичним рахунком. (Додаток 3). Підсумки оборотів і залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів і залишків даних відповідних синтетичних рахунків книги “Журнал – головна” ф.№308 (Додаток 4).

В бухгалтерському обліку операції, зв'язані з придбанням основних засобів, відображаються з урахуванням наступних особливостей.

По-перше, сформована з урахуванням раніше вказаних вимог первинна вартість основних засобів відображається в бухгалтерському обліку на рахунку 10 “Основні засоби”, а всі витрати, понесені бюджетною організацією, які не включаються в первинну вартість об'єкту, відносяться на фактичні витрати установи і відображаються в бухгалтерському обліку по Дебету субрахунків 801,802,811-813. ( в залежності від того за рахунок яких засобів був придбаний основні засоби ) і Кт 364,675.

В бухгалтерському обліку зарахування придбаних об’єктів в склад основних засобів відображається записом

Дт 101-122 – Кт 364 - при придбанні оплачених основних засобів;

Дт 101-122 – Кт 675- при надходженні основних засобів, кошти за які ще не перераховані .

По–друге: в бюджетних організаціях при надходженні основних засобів створюється (збільшується) фонд в необоротних активах, облік яких ведеться на субрахунку 401 “Фонд в необоротних активах “. На вартість придбаних основних засобів одночасно проводиться запис по Кт 401 і Дт субрахунків 801,802,811-813 (в залежності від того за рахунок яких коштів було придбано основні засоби). На субрахунку 401 відображається тільки первинна вартість необоротних активів, що ведеться на рахунках 10 “Основні засоби “, 11 “ Інші необоротні активи “ , 12 “ Нематеріальні активи “ .

По–третє, облік основних засобів, за виключенням бібліотечних фондів, малоцінних необоротних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довгострокового використання для наукових цілей, ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених при придбанні основних засобів, відноситься на витрати бюджетної організації. В залежності від того за рахунок якого фонду (загального чи спеціального) був придбаний об‘єкт основних засобів, списання сум копійок в бухгалтерському обліку відображається записом Дт 801,802,811-813-Кт 364,675причому сума копійок , сплачених при покупці основних засобів, організація відносить на видатки того періоду, в якому вони були придбані .

В бухгалтерському обліку придбання основних засобів відображається наступними записами:

Таблиця 3

№ п/п	Зміст господарської операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку
Придбання основних засобів за рахунок коштів загального фонду
1	Перерахована передоплата постачальнику	364	311,321
2	Отримані основні засоби	101-102	364
3	Одночасно проводиться запис	801,802	401
4	Віднесена на витрати установи сума ПДВ	801,802	364
5	Перерахована оплата за послуги з транспортування	364	311
6	Списана на витрати установи вартість послуг з транспортування	801,802	364
7	Списана сума копійок з придбаних основних засобів	801,802	364
Придбання основних засобів за рахунок коштів спеціального фонду
Бюджетна організація не є платником ПДВ
1	Перерахована передоплата постачальнику	364	311,321
2	Отримані необоротні активи	101-122	364
3	Одночасно проводиться запис	811-813	401
4	Відображена сума ПДВ у складі витрат установи	811-813	364
5	Списана сума копійок з придбаних основних засобів	811-813	364
Бюджетна організація є платником ПДВ
1	Перерахована передоплата постачальнику	364	313,323
2	Відображена сума податкового кредиту по ПДВ	641	641/1*
3	Отримані необоротні активи	101-122	364
4	Одночасно проводиться запис	811-813	401
5	Списана сума копійок з придбаних необоротних активів	811-813	364
6	Списана сума податкового кредиту по ПДВ	641/1	364
7	Перерахована оплата за послуги з транспортування	364	313,323
8	Відображена сума податкового кредиту по ПДВ	641	641/1
9	Списана на витрати установи вартість послуг з транспортування	811-813	364
10	Списана сума податкового кредиту по ПДВ	641/1	364

Бюджетні установи можуть отримувати основні засоби від інших підприємств, організацій в якості гуманітарної допомоги .

Порядок зарахування на баланс бюджетної організації основних засобів, які надійшли у вигляді гуманітарної допомоги, проводиться аналогічно основним засобам, придбаним за кошти .

Такі основні засоби приймаються комісією, створеною наказом керівника організаціі. При цьому в склад комісії обов’язково повинні входити працівник бухгалтерії та представник вищестоящої організації.

На прийняті необоротні активи комісія складає акт приймання - передачі основних засобів ф.№03-1, в якому указується:

• найменування;

• кількість;

• вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види;

• відсоток зносу (при отриманні основних засобів, що були в користуванні ).

Акт підписується членами комісії, на ньому матеріально-відповідальна особа розписується про прийняття цих цінностей на відповідальне зберігання.

Одночасно отриманому об'єкту привласнюється інвентарний або номенклатурний номер, який обов'яково приводиться в акті.

Інструкцією № 64 визначено, що облік таких об’єктів основних засобів ведеться окремо від матеріальних цінностей, придбаних установою за рахунок коштів загального та спеціального фондів кошторису. Тому для виділення таких об’єктів із загальної кількості основних засобів на інвентарній картці, інвентарному списку, опису інвентарних карток по обліку основних засобів робити напис “Безоплатно отримані “ чи “Гуманітарна допомога “.

Згідно Інструкції №61 безоплатно отримання основних засобів бюджетними установами відображається в бухгалтерському обліку по Дт 101-109 – Кт 712. Одночасно проводиться запис Дт 812 –Кт 401 при отриманні основних засобів, що були в експлуатації, сума зносу відображається по Дт 401- Кт 131-133.

Дані про основні засоби, отримані бюджетною організацією як гуманітарна допомога, приводиться в наступних формах фінансової звітності:

• місячної №4-2 мд «Звіт про надходження і використовування засобів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ» або №4-2 мм «Звіт про надходження і використання засобів отриманих бюджетною установою”;

• квартальної - №4-2 кд “Звіт про надходження і використання засобів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ” або №4-2 км “Звіт про надходження і використання засобів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ;

• річний –ф.№5 “Звіт про рух необоротних активів”.

Крім вказаних форм звітності дані про безплатно отримане майно бюджетні організації повинні показати в Звіті про використання засобів неприбутковими організаціями, порядок заповнення якого затверджений наказом ГНВУ від 11.07.1997г №233 (в редакції наказу ГНВУ від 03.04.2003г №153).

Кожна організація, на балансі якої знаходяться об’єкти необоротних активів (будівлі, споруди, машини, обладнання та транспортні засоби) періодично проводять роботи, направлені на відновлення і підтримання їх в робочому стані серед найбільш розповсюджених можна відмітити такі, як :

• ремонт;

• технічне обслуговування;

• добудова .дообладнання;

• реконструкція;

• модернізація.

До числа найпоширеніших робіт по підтримці об'єктів основних засобів в робочому стані відносяться ремонтні.

Враховуючи той факт, що найхарактернішими об'єктами основних засобів бюджетних організацій є будівлі, споруди і транспортні засоби, розглянемо, які роботи можна віднести до ремонту даних об'єктів.

Перш ніж планувати витрати на ремонт будівель, необхідно визначити, які саме роботи необхідно провести, бо від цього залежить подальше планування витрат в кошторисі бюджетної установи, отриманих і використаних засобів для проведення ремонту.

Відповідно до листа Державного комітету України по будівництву і архітектурі від 30.04.2003г №7/7-401 капітальним ремонтом будівлі вважається:

• комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлення і модернізацію конструкцій;

• устаткування будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю і руйнуванням;

• поліпшення експлуатаційних показників;

• поліпшення планування будівлі і впорядкування території без зміни будівельних габаритів об'єкту;

Капітальний ремонт передбачає припинення експлуатації будівлі в цілому або його частин на час виконання робіт.

В відмінності від капітального ремонту поточний ремонт передбачає виконання комплексу ремонтно–будівельних робіт по систематичній та своєчасній підтримці експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного устаткування.

Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як ті , що відносяться до капітального (окрім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен здійснюватись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкту з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Розглянемо більш детально питання, зв'язане з проведенням капітального ремонту.

Відповідно до економічної класіфікації витрат бюджету, витрати на проведення капітального ремонту адміністративних будівель плануються за кодом 2130”Капітальный ремонт, реконструкція і реставрація”. За цим кодом плануються не тільки витрати на оплату підрядної організації за виконані роботи, але і витрати на придбання будівельних матеріалів, які будуть придбані за рахунок засобів, передбачених на капремонт, реконструкцію і реставрацію, буде використаний в процесі ремонтних робіт.

Що стосується витрат по найму транспорту для будівельних робіт і капітального ремонту будівель, то вони також відносяться до капітального будівництва і капітального ремонту.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт, і послуг за державні засоби” від 22.02.2000г №1490-ІІІ сфера застосування даного закону розповсюджується на всі закупівлі товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок бюджетних засобів, за умови, що вартість закупівлі товарів, послуг рівна або перевищує суму еквівалентну 5 тисячам євро, а робіт – 100 тисяч євро.

Після того, як буде вибрана процедура торгів, необхідно підготувати тендерну документацію для передачі її учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмету закупівлі. В відповідності з наказом Міністерства економіки та з питань європейськоі інтеграціі Украіни «Про порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти» від 27.06.2003 р № 165 предмет закупівлі повинен бути визначений замовником з урахуванням Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д .1.1-1-2000 ), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 р № 174 (далі –ДБН) на основі загальної кошторисної вартості виконання робіт за весь період їх виконання . Назву предмету закупівлі робіт замовники вказують в об’явах про торги, запрошення ( в разі проведення торгів з обмеженою участю, запит цінових пропозицій та закупівлі в одного виконавця), повідомлення чи об’яви про результати процедури закупівлі ,в тендерній документації чи звіті про результати проведення процедури закупівлі .

До початку робіт по капітальному ремонту будівлі організація- замовник повинна отримати дозвіл на проведення таких робіт. Дозвіл видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до вимог Положення про порядок видачі дозволу на виконання будівельних робіт затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 05.12.2000г № 273. Вказане положення встановлює порядок і умови видачі дозволу на виконання будівельних робіт як на нове будівництво, так і на проведення розширення, реконструкції, технічного переозброєння, реставрації і капітального ремонту об'єктів і обов'язково для всіх суб'єктів будівництва незалежно від форм власності, відомчої приналежності і джерел фінансування.

Виданий дозвіл є документом, підтвержуючим право замовника і підрядника на виконання будівельних робіт відповідно до затвердженої проектної документації, а також право на підключення до інженерних сітей і надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт. Проведення будівельних робіт без вказаного дозволу відповідно до статті 29 Закону України «Про планування і забудову території» від 20.04.2000г 1699-ІІІ вважається самовільним будівництвом і тягне відповідальність згідно законодавству.

Після укладення договору підряду замовник передає підрядчику документи, які потрібні на проведення будівельних робіт.

Підрядна організація повинна мати ліцензію на право здійснення будівельної діяльності відповідно до пункту 30 статті 9 Законв України «Про ліцензування» від 01.06.2000г №1775-ІІІ (далі- Закон про ліцензування).

Необхідне відмітити, що при здійсненні робіт, що підлягають ліцензуванню в відповідності із Законом про ліцензування, повинні бути дотриманий ліцензійні умови здійснення будівельної діяльності. В додатку до наказу Державного комітету України із питань регуляторної політики і підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України «Про затвердження ліцензійних умов здійснення будівельної діяльності (пошукові та проектні роботи для будівництва, несучих та огорожуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних та транспортних сітей)»від 13.09.2001 № 112/182 наведений перелік робіт, при проведенні яких виконання ліцензійних умов є обов’язковим для суб’єктів господарювання, що виконують такі роботи .

У випадки проведення капітального ремонту підрядним способом, відношення замовника і підрядчика повинні бути оформлений підрядним контрактом, згідно якого передбачаються взаємні зобов'язання сторін – підрядчика і замовника в ході виконання будівельних робіт по капітальному ремонту. Подоженням про підрядні контракти в будівництві України, затвердженим науково–технічною радою Міністерства України по справам будівництва та архітектури ( протокол від 15.12.1993 р № 9 ) рекомендований приблизний перелік статі, що включається в загальні положення контракту:

1. Визначення і терміни.

2. Предмет контракту.

3. Ціна предмету контракту.

4. Терміни виконання робіт.

5. Розрахунки і платежі.

6. Проектна документація.

7. Зміна проектної документації і об'єм робіт в процесі виконання робіт.

8. Матеріально-технічне забезпечення.

9. Субпідрядні організації.

10. Страхування ризиків.

11. Виконання робіт.

12. Контроль за якістю робіт, матеріалів.

13. Фінансові гарантії

14. Рішення суперечностей і арбітраж.

15. Припинення робіт і розірвання контракту

16. Здача і приймання робіт.

Головними умовами контракту є терміни виконання і ціна робіт, виконуваних підрядчиком.

В договорі необхідно уточнити зобов'язання сторін щодо забезпечення проектною документацією, її склад, порядок узгодження і передачі, кількості екземплярів, права сторін при зміні проектних рішень і інші питання.

При складанні традиційних двосторонніх контрактів відповідальність за забезпечення проектною документацією в основному несе замовник, який:

• надає інформацію для розробки документації;

• укладає контракти на виконання проектно-дослідницьких, конструкторських робіт і послуг;

• підписує робочу документацію для виконання робіт.

Передача документації оформлюється актом в двох екземплярах, який підписується сторонами. Дата підписання акту є датою передачі документації .

Допущенні помилки в кошторисі в результаті неврахованих видатків, а також в результаті неправильного застосування ціни на виконані роботи можуть привести до того, що замовником не будуть оплачені заплановані чи помилкові видатки, понесені підрядною організацією. Тому в інтересах підрядника на початковому етапі провірити якість проектно-кошторисної документації.

Склад і види кошторисної документації встановлений розділом 2 ДБН.

В Україні застосовуються наступні види кошторисної документації:

1. локальні кошториси (первинні кошторисні документи на окремі види робіт);

2. локальні кошторисні розрахунки;

3. об'єктні кошториси (об'єднують в своєму складі дані з локальних кошторисів);

4. об'єктні кошторисні розрахунки;

5. кошторисні розрахунки на окремі види робіт (передбачені для визначення засобів, необхідних для компенсації витрат, не врахованих в кошторисних нормативах;

6. зведені кошториси;

7. зведення витрат (кошторисний документ, об'єднуючий зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва);

Склад проектно–кошторисної документації для капітального та поточного ремонтів регламентується Інструкцією про склад, порядок розробки та затвердження проектно–кошторисної документації на капітальний ремонт житлових будинків, Інструкцією про порядок проведення ремонту та складання об’єктів міського благоустрою, затвердженої наказом Держжилкомунгоспу України від 24.12.92 № 75, іншими нормативними документами з питань розробки документації на ремонтні роботи, листами Держбудівництва України від 26.05.99 № 7/469 та від 06.06.2001 № 7/7-540.

Склад документації визначається залежно від стадійності проектно-кошторисної документації і технічної складності об'єкту. Для технічно нескладних об'єктів склад і зміст розділів проектно-кошторисної документації (Додаток 5) може уточнюватись (зменшується) залежно від специфіки і умов виконання ремонту. При цьому в обов'язковому порядку розробляються документи, по яких визначаються фізичні об'єми робіт (дефектний акт) і кошторисна вартість ремонту.

Основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкціі та технічного переозброєння підприємств, будинків та споруд, ремонту житла,об’єктів соціальної сфери та комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам’ятників архітектури та містобудівництва, що носять обов’язковий характер при визначенні вартості об’єктів, будівництво яких здійснюється з залученням державних коштів чи коштів підприємств, установ чи організацій державної форми власності, затверджені ДБН. Правила ДБН розповсюджуються на підрядний, господарський та змішаний способи будівництва .

Замовлення бюджетних організацій підрядна організація повинна виконуватися з обов язковим дотриманням ДБН . Вартість капітального ремонту будівель розраховується будівельною організацією ,тому важливо проконтролювати дотримання підрядником норм ДБН .

Слід відмітити ,що перевірка будівельних контрактів ,оплата яких проходить за рахунок бюджетних коштів ,входить в компетенцію органів контрольно–ревізійної служби .Завищення вартості робіт в результаті невиконання правил ДБН розцінюється як збиток ,нанесений державі чи ,відповідно ,підлягає відшкодуванню в бюджет .

В відповідності з пунктом 3.3 ДБН при проведенні взаєморозрахунків використовується договірна ціна.

Договірна ціна на будівництво об’єкта формується претендентом на виконання робіт з притягненням субпідрядних робіт та погоджується з замовником .В результаті оформлюється протокол погодження договірної ціни на будівельну продукцію .

Важливим є те, що при погодженні договірної ціни замовник, розглядаючи ії складові частини, повинен перевірити вартість матеріалів, які будуть використані при здійсненні капремонту. Вартість матеріалів, конструкцій повинна бути підтверджена накладними на їх придбання, в яких вказується відпускна ціна з урахуванням вартості тари, упаковки та реквізиту, та товаро-транспортними накладними на їх доставку .

При визначенні вартості виконаних підрядних робіт застосування цін матеріально технічних ресурсів в «Актах прийняття виконаних підрядних робіт» (форма № КБ 2в ), не підтверджених документально не допускається .

Контракт на виконання робіт складається після погодження договірної ціни .

В випадку зміни договірної ціни повинна бути складена додаткова угода .

Взаєморозрахунки за виконані роботи можуть проводитись щомісячно, за етап чи за інший період, встановлений в договорі .

В відповідності з наказом № 237/5, в тому випадку, якщо будівельні підприємства незалежно від форм власності виконують будівельні та монтажні роботи, роботи по капітальному та поточному ремонту будівель та споруд та інші підрядні роботи з залученням бюджетних коштів, на виконані роботи складається Акт прийняття виконаних підрядних робіт №КБ-2в. Він складається для визначення вартості виконаних об’ємів підрядних робіт та проведення розрахунків за такі роботи на основі даних журналу обліку виконаних робіт ( форма № КБ -6). Журнал обліку виконаних робіт є головним документом ,в якому фіксується рух будівельних робіт .

Акт форми №КБ-2в складається щомісячно спеціалістами будівельної організаціі. Якщо роботи виконуються господарським способом, то акт форми № КБ -2в також необхідно складати .

Вартісні показники форми №КБ 2в відображаються по цінам, визначеними договірною ціною в поточних цінах, які підтверджені підрядником та погоджені з замовником. В вільних строках акта вказуються вид, об’єм, вартість виконаних в звітному періоді робіт. Вартість окремих видів робіт визначається шляхом калькуляції на основі видатків ресурсів згідно ресурсним елементним кошторисним нормам на одиницю вимірювання об’єму виконаних робіт та їх вартості в поточних цінах . Прямі, загально-виробничі, адміністративні та інші витрати на будівництво визначаються в відповідності з ДБН. Додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт в зимовий чи літній період визначаються по окремому розрахунку. При цьому такі витрати враховуються тільки за умовою виконання робіт в зимовий період при температурі повітря нижче 0 градусів С, в літній період – при температурі повітря вище + 27 градусів С. Податки, збори, обов’язкові платежі, не враховані в склад вартості виконаних робіт і які відносяться на собівартість будівельно–монтажних робіт, визначаються в відповідності з діючим законодавством.

Окрім цього, наказом № 237/5 передбачено складання форми № КБ-3 “Довідка про виконання підрядних робіт“, яка складається на всі будівельні та монтажні роботи, роботи по капітальному та поточному ремонту будівель та споруд і інші підрядні роботи на основі акту приймання виконаних робіт форми № КБ –2в .(Додаток 6)

При проведенні капітального ремонту можуть бути виконаний роботи, які технічно виконані таким чином, що перевірити якість і точність їх не видно при виконанні подальших робіт. Такі роботи називають прихованими через те, що їх не видно в подальшому виконанні робіт. На такі роботи повинен бути акт на приховані роботи, в якому буде вказаний, які саме роботи були виконані.

Окрім вказаних форм, відповідно до Інструкції від 02.12.97г № 125/70, при оформленні приймання-здачі основних засобів після капітального ремонту, реконструкції або модернізації, бюджетною установою повинен бути складений Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів типової форми ОЗ-2(БЮДЖЕТ). (Додаток 7). В акті указується :

• який об'єкт знаходився в капітальному ремонті, його інвентарний номер;

• протягом якої кількості днів об'єкт знаходився в ремонті;

• об'єм виконаних робіт, передбачений дефектним актом, які саме роботи невиконані; (Додаток 8)

• дата здачі об'єкта в експлуатацію;

• зміни в характеристика об'єкту;

Акт складається в двох екземплярах і підписується представником бюджетної установи, уповноваженим на приймання основних засобів після ремонту, і представником підприємства, що виконало ремонт, реконструкцію або модернізацію.

В бухгалтерському обліку операції по проведенню капітального ремонту будівлі, що належить бюджетній організаціі, відобразяться наступними бухгалтерськими записами

Таблиця 4

№ п/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1	Поступило фінансування на проведення капремонту	321,323	701,702,711
2	Сплачені витрати, пов'язані з отриманням документів дозвільного характеру	364	321,323
3	Відображені витрати, пов'язані з отриманням документів дозвільного характеру	801,802,811	364
4	Сплачений рахунок проектної організації за розробку проектної документації	364	321,323
5	Відображені витрати, пов'язані з розробкою проектної документації	801.802.811	364
6	Отримвані в касу кошти для видачі в під звіт на підготовку тендерной документації	301	321,323
7	Видані засоби на підготовку тендерної документації	362	301
8	Відповідно до авансового звіту відображені витрати, пов'язані з підготовкою тендерної документації	801,802,811	362
9	Поступили засоби від учасників тендерних торгів на відновлення касових витрат за надання тендерної документаціі	321,323	364
10	Відновлені фактичні витрати, пов'язані з підготовкою тендерної документації	364	801,802,811
11	Перерахована передоплата за устаткування і будівельні матеріали	631	321,323
12	Отримано устаткування і будівельні матеріали для проведення капремонту	202,204,205	631
13	Відображені витрати на доставку матеріалів	801,802,811	675
14	Оплачені витрати транспортної організації на доставку матеріалів	675	321,323
15	Передано підрядній організації устаткування і будівельні матеріали для проведення капітального ремонту	631	202,204,205
16	Відображені витрати на проведення капітального ремону підрядною організацією на підставі підписаних актів виконаних робіт з підрядчиком	801,802	631
17	Проведений остаточний розрахунок з підрядною організацією за виконані роботи по капітальному ремонту будівлі	631	321,323
18	Оприбутковувані надлишки устаткування і будівельного матеріалів, виявленого при інвентаризації	202,204,205	701,702,711

В відповідності з пунктом 41 Інструкціі № 64 видатки на капітальний ремонт відносяться на видатки по відповідним кодам економічної класифікації.

Порядок проведення ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів визначений Положенням про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорта, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 30,03,1998г. №102.

Ремонт транспортних засобів є комплексом операції по відновленню справності або працездатності виробів і відновленню ресурсу виробів або їх складових частин.

Поточний ремонт транспортних засобів – це ремонт, виконуваний для забезпечення або відновлення працездатності виробу і полягає в заміні і відновленні окремих частин.

Поточний ремонт виконується з потреби, відповідно до результатів діагностики технічного стану транспортного засобу відносяться роботи, пов'язані з одночасною заміною не більше ніж двох базових агрегатів.

Згідно Положенню №102 до базових агрегатів дорожньо-транспортних засобів відносяться:

• двигун з картером зчеплення в зборі;

• коробка передач, роздаточна коробка;

• гідромеханічна передача;

• задній міст (вісь);

• середній міст(вісь);

• передній міст(вісь);

• рульове управління;

• кабіна вантажного і кузов легкового автомобіля;

• кузов автобуса;

• рама;

• підйомне устаткування платформи автомобіля-самоскида.

Будь-який ремонт агрегатів відноситься до поточного ремонту транспортного засобу.

Капітальний ремонт транспортний засобів – це ремонт, виконуваний для востановлення справності і повного і близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною або відновленням яких-небудь частин, у тому числі базових.

Капітальний ремонт виконується з потреби відповідно до результатів діагностики технічного стану і призначений для продовження терміну експлуатації транспортного засобу.

Капітальний ремонт виконується по необхідності в відповідності з результатами діагностики технічного стану та призначений для продовження терміну експлуатації транспортного засобу. До капітальних робіт відносяться роботи, зв’язані з заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для грузових автомобілів чи одночасною заміною не менше ніж три базових агрегати .

Метою ремонту є підтримання транспортних засобів в технічному стані та належному зовнішньому вигляді , забезпеченості надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки.

Отже, загалом ремонт необоротних активів є комплексом заходів, направлених на підтримку діючих об'єктів в працездатному стані, зберігаючи при цьому якості, властиві об'єкту при введенні в експлуатацію.

При проведенні ремонту не створюються принципово нові якості існуючого об’єкту. Наприклад, при проведенні ремонту будівель, що потребують несучих конструкцій та деталей, повного поновлення зовнішніх параметрів виконуються роботи по покращенню втраченої ним якості в процесі експлуатації. При ремонті машин, устаткування та транспортних засобів виконуються роботи по заміні деталей та базових агрегатів, які вийшли з придатності , усунення дефектів та неполадок .

Для більш достовірного визначення характеру робіт з точки зору подальшої експлуатації об’єкта наказом керівника установи потрібно створити спеціальну комісію, в склад якої включить спеціалістів, яка проведе огляд основних засобів в цілому чи окремих частин, зафіксує дефекти, вкаже міри, які необхідно буде прийняти по їх усуненню шляхом складання відповідного акту.

Після цього на основі заключень комісії в обов’язковому порядку повинна бути складена кошторисна документація на проведення ремонтних робіт .

А ось задача бухгалтера бюджетної організації зводиться до правильного відображення в бухгалтерському обліку витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів.

Далі приведемо коди економічної класифікації витрат, призначені для відображення витрат по проведенню ремонтних робіт.

Таблиця 5

Код економічної класифікації витрат	Назва статті витрат	Зміст статті витрат
1	2	3
1135	Оплата транпортних послуг і зміст транспортних засобів	Оплата транспортних послуг і зміст засобів ( у тому числі витрати на зміст транспорту, витрати по доставці працівників на роботу власним і арендуваним транспортом, придбання паливно-мастильних матеріалів, у тому числі для сільськогосподарськоі техніки, поточний ремонт автомобілів і транспортних засобів, інші збори, передбачені нормативними і законодавчими документами, плата збору за забруднення навколишнього середовища залежно від використаного палива, оформлення прав водія, страхування і медичний огляд транспортного засобу, податок з власників транспортних засобів, аренда транспортних засобів і т.д. Витрати по майну транспорту для будівельних робіт і капітальних ремонт відносяться до капітального будівництва і капітального ремонту
1137	Поточний ремонт устаткування, інвентаря і будівель; технічне обслуговування устаткування	Поточний ремонт устаткування, інвентаря і будівель, споруд, приміщень, які арендуються або знаходяться на балансі, сільськогосподарськоі техніки, а також витрати, пов'язані з технічним обслуговуванням устаткування, комп ютерной, розмножувальної, медицинской і іншої техніки. До цієї категорії відносяться витрати, зв'язані з придбання матеріалів для поточного ремонту приміщень, устаткування механізмом і /або оплата послуг сторонніх організацій по проведенню цих робіт, якщо це передбачено кошторисом
2130	Капітальний ремонт, реконструкція і реставрація	Будівельні матеріали, що використовуються в процесі ремонтних робіт, які отримуються за рахунок засобів, передбачений на капітальний ремонт, реконструкцію і реставрацію. Витрати, направлені на модернізацію, продовження термінів служби основного капіталу, підвищення його продуктивності, збільшення віддачі основних фондів Крім того за кодом 2133 відображаються витрати на капітальний ремонт автомобілів і устаткування і придбання запчастин до них, якщо вони входять у вартість капітального ремонту
У тому числі
2131	Капітальний ремонт і реконструкція житлового фонду
2132	Капітальний ремонт і реконструкція адміністративних об єктів
2133	Капітальний ремонт і реконструкція інших об'єктів
2134	Реставрація пам'ятників культури, історії архітектури

В бюджетній організації роботи, направлені на підтримку об'єктів основних засобів в справному стані, можуть виконуватись двома способами - підрядним і господарським.

При підрядному способі ремонтні роботи виконуються спеціалізованими ремонтними організаціями, а при господарському-бюджетні установи самостійно виконують такі роботи.

Для розрахунків з підрядними організаціями за виконані роботи Планом рахунків передбачений декілька рахунків:

- 364 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

• 675 «Розрахунки з іншими кредиторами»;

• 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Використування цих субрахунків залежить від характеру здійснюваних операцій.

При виконанні ремонтних робіт підрядним способом витрати на проведення ремонту в бухгалтерському обліку відображаються записами по дебету рахунків 801,802,811-813 з кредиту субрахунків 364 «Розрахунки з іншими дебіторами», 675 «Розрахунки з іншими кредиторами». При цьому основою для здійснення цих записів є підписаний акт здачі – прийняття виконаних підрядних робіт.

При виконанні ремонтних робіт господарським способом витрати, пов'язані з проведенням ремонту, формується з вартості витрачених матеріалів, запасних частин, нарахованої заробітної плати, відрахувань на соціальні заходи і ін.

Інвентаризація необоротних активів

З метою перевірки фактичної наявності об'єктів необоротних активів в натурі по їх місцезнаходженню або місцю експлуатації проводиться інвентаризація необоротних активів.

Порядок проведення інвентаризації встановлений Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків і інших статей балансу, затверджений наказом Головного управління державного казначейства Украіни від 30.10.98 №90.

Згідно Інструкціі № 90 в усіх бюджетних організаціях повинні проводитися кожен рік планові інвентарізації основних засобів перед складанням річної бухгалтерської звітності, але не раніше 1 жовтня .При цьому інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів проводиться не менше одного раза в три роки; бібліотечних фондів – один раз в п’ять років; інших основних засобів – в міністерствах, інших центральних органах виконавчоі влади, місцевих державних адміністраціях, їх управліннях (відділах), виконавчих органах місцевих рад – не менше одного разу в два роки, в інших організаціях – не менше одного разу в рік .

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія,яку очолює керівник установи або його заступник (додаток 9). В склад комісії обов’язково повинні входить робітники бухгалтерії та інші спеціалісти (інженери, технологи, спеціалісти і ін.), що добре знають інвентарізуємі об’єкти основних засобів.

До початку інвентаризації необоротних активів необхідно перевірити:

• наявність і стан інвентарних карток, описів і інших регістрів аналітичного обліку, які ведуться в установі;

• наявність і стан технічних паспортів і інших технічних документаціі;

• наявність документів на основні засоби, здані або прийняті установою в аренду, на зберігання, в тимчасове користування. При відсутності документів повинно бути забезпечено їх отримання та оформлення .

У разі виявлення яких-небудь розбіжностей і неточностей в регістрах бухгалтерського обліку або технічної документації в облікову документацію повинні бути внесений відповідні виправлення і уточнення.

Інвентаризація основних засобів проводиться по місцезнаходженню і по матеріально відповідальним особам .

При інвентарізації основних засобів комісія проводить огляд об’єктів та записує в описі повне їх найменування, призначення, інвентарні номера, основні технічні та експлуатаційні характеристики. При інвентарізації машин, обладнання та інших об’єктів перевіряють їх заводські номера .

При виявленні об’єктів, не прийнятих на облік, по яких в регістрах бухгалтерського обліку відсутні які небудь дані чи вказані невірні дані, що їх характеризують, в опис включаються правильні дані та технічні показники по цим об’єктам. При цьому інвентаризаційна комісія повинна установити, коли та по якому розпорядженню споруджені не облікові об’єкти, що виявлені при інвентарізації, за рахунок яких коштів віднесені видатки на їх споруди, з відображенням даних в протоколі інвентаризаційної комісіі .

Необліковані об’єкти, виявлені при інвентарізації, оцінюються з урахуванням ринкових цін, а знос може бути визначений по їх дійсному технічному вигляду з оформленням даних про оцінку та знос відповідними актами .

В ході проведення інвентаризації складають інвентаризаційні описи. (Додаток 10). Основні засоби вносяться в інвентаризаційний опис по найменуваннях відповідно до основного призначення об'єкту.

Якщо об’єкти підлягають реконструкції, розширенню та переобладнанню, та внаслідок чого змінилось основне його призначення, то він відноситься в інвентаризаційний опис ,що відповідають новому призначенню .

В випадку, коли мали місце роботи капітального характеру (пристройка нових приміщень) чи часткова ліквідація будівель та споруд і ці операції не були відображені в бухгалтерському обліку, комісія повинна по відповідним документам визначити суму збільшення чи зменшення первиної вартості об’єкту чи вказати в опису дані про проведені зміни. Одночасно комісія повинна установити винні особи та причини, по яким конструктивні зміни тих чи інших об’єктів не були відображені в облікових регістрах .

Об'єкти основних засобів, які у момент інвентаризації будуть знаходиться за межами установи (автомобілі, морські і річкові суда і ін.), необхідно проінвентаризувати до моменту їх тимчасового вибуття.

Якщо в ході інвентарізації виявлені об’єкти основних засобів, непридатні до експлуатації і не підлягають відновленню, інвентаризаційна комісія складає окремий опис з вказанням часу введення в експлуатацію та причини, що привели вказані об’єкти в непридатність.

Одночасно з інвентарізацією власних основних засобів перевіряють основні засоби, що знаходяться на відповідному збережені і орендовані, по яким складають окремі описи .

Інвентаризація дорогоцінних металів і коштовних каменів, що містяться в приладах, устаткуванні і інших виробах, проводиться одночасно з інвентаризацією цих цінностей.

Інвентаризація нематеріальних активів проводиться одночасно з інвентаризацією основних засобів, при цьому інвентаризаційною комісією перевіряється:

-наявність документів, підтверджуючих права установи на використання об'єкту нематеріальних активів;

-правильність і своєчасність відображення нематеріальних активів в обліку.

Для визначення результатів інвентарізації бухгалтерія установи складає відомість.

В бухгалтерському обліку надлишки і недостачі необоротних активів, виявлені в ході проведення інвентаризації, відображаються наступними записами:

Таблиця 6

№ п/п	Зміст господарської операції	Дебет рахунків		Кредит рахунків
1	Оприбутковані надлишки необоротних активів, виявлені при проведенні інвентаризації	10		401
	Недостачі необоротних активів, виявлені при інвентаризації, віднесені за рахунок установи:
2	- на суму залишкової вартості	401		10
	-на суму зносу	13		10
	Недостачі необоротних активів, виявлені при інвентаризації, віднесені за рахунок винні осіб:
3	- на суму, що підлягає відшкодуванню винною особою		363		642
	- на первину вартість		401		10
	- на суму зносу		13		401
4	Відшкодовані винним обличчям суми заподіяного збитку		301,661		363

У випадкі коли винні особи не знайдені, вартість недостатніх основних засобів списується з балансу бюдженої організації тільки після ретельної перевірки відсутності винних осіб і прийняття конкретних заходів щодо недопущення фактів розкрадання надалі.

Таблиця 7

Вартість недостачі основних засобів	Хто видає дозвіл
На суму до 2500грн включно	Керівник установи
На суму від 2500грн. до 5000грн.	Керівник вищестоящої установи
На суму зверху 5000грн	Керівник центрального органу виконавської влади або інший головний розпорядник бюджетних засобів, голова місцевої державної адміністрації

У випадку якщо в ході інвентаризації встановлено, що недостача основних засобів виникла з вини матеріально відповідальної особи, то останній повинен відшкодувати установі заподіяні збитки. При визначенні розміру збитків ,що відшкодовуються винною особою ,необхідно керуватися Порядком визначення розміру збитків від кражі ,недостач ,порчі матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Украіни від 22.01.96 р№ 116.

Для відображення розрахунків по недостачі та кражі грошових коштів та матеріальних цінностей, суми збитків від порчі матеріальних цінностей, віднесених на винні особи, Планом рахунків передбачено субрахунок 363 «Розрахунки по відшкодуванні завданої шкоди »

Інформація про результати проведеної інвентарізацї основних засобів, суми недостач, які списані за рахунок бюджетної установи, віднесені за рахунок винних осіб, підлягає відображенню в формі № 7 «Звіт про заборгованість бюджетних установ», в формі № 9 «Звіт про результати фінансової діяльності; в формі № 15 «Звіт про недостачі та кражі грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах та в формі № 5 «Звіт про рух основних засобів». Крім того, інформація про результати проведеної інвентарізації відображається в пояснювальній записці до річного звіту .