15

Лекція 9

Тема: ОСНОВНІ ІНГСТИТУТИ МІЖНАРОДНОГОР ПРАВА ТА ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У ХІХ ст.

План.

1. Характрені особливості МП та розвитку МВ на поч. ХІХ- поч. ХХ ст.

2. Конгреси і конференції ХІХ ст. і МП (Венський 1814-1815 рр., Парижський 1856 р.., Берлінський 1878 р.) .

3. Закони і звичаї війни. Вплив МП на гуманізацію правил ведення війни.

1.Характерні особливості мп та розвитку мв на поч. Хіх- поч. Хх ст.

І.І Лукащук про прогрес у розвитку МП під впливом Фр.бур.рев-ції: „Наполеон солдатским сапогом разтоптал благородные принципи революции”. Держави, проголошуючи їх, потім про те забували.

МП відображало реалії того часу, але протирічило самій ідеї права. На це звертали увагу мислителі того часу, оскільки воно расходилося з уявленнями про мораль та справедливість.

І.Фіхте писав: „Немає міжнародного права, яке б виправдовувало війну. Право – це мир... Навряд чи можна знайти що-небудь більш невдале, ніж поняття права війни”.

Стабілізувавшись після потрясінь періоду Французької революції 1789 р. і наполеонівських воєн, дипломатія Євро­пи перебувала у стані "європейського інтересу", який був позначений численними міжнародними конференціями та договорами. Вона була спрямована на утримання колоні­альних володінь і вихід на нові ринки. Суверенні та рівно­правні держави практикують збалансовану дипломатію. Це означає, що договори, які вони укладають, спрямовані на те, щоб уникнути явного протистояння.

Під впливом різних інтересів, які демонструють дипло­матії різних держав, самі ж держави намагаються створити міжнародні норми та інституції, потрібні для співробітниц­тва та підтримання тривалого миру. Унаслідок цих зусиль з'являються перші міжнародні організації, уповноважені керувати судноплавством на міжнародних річках. Окрім цього, розвиток техніки, зв'язку і торгівлі підготував шлях до утворення міжнародних адміністративних союзів. Серед них можна виділити Геодезичний союз (1864 р.), Міжна­родний телеграфний союз (1865 р.), Всесвітній поштовий союз (1874 р.), Бернське бюро з захисту творів літератури та мистецтв (1886 р.) тощо.

Були також укладені багатосторонні міжнародні догово­ри щодо статусу заток (Босфор і Дарданелли, Балтійська протока) та міжнародних каналів (Суецький, Панамський).

Поразка Наполеона у війні з Росією закінчилася створенням антинаполеонівської коаліції та скликанням Віденського конгресу, який привніс нові принципи та норми у міжнародно-правове спілкування.

Особливості розвитку МП у ХІХ ст.:

1. Суперечливтий та диспозитивний характер МП. Право надавало необмежений простір для відступу від його спільних норм шляхом згоди між окремими державами.

2. Розвивалося під впливом конгресів та конференцій.

ХІХ ст.. привнесло нові форми юридичної практики у МВ, які здійснювалися перш за все на Віденської (1814-1815 рр.), Парижської (1856 рр.), Берлінської (1878 г.), а також Гаазських мирних конференціях.

3. Нові принципи:

В 1815 р. на Венському конгресі Росія, Австрія, Пруссія підписали Акт про створення Священного союзу. Відкинувши принципи самовизначення, рівноправності, недоторканості, на перше місце був поставлений принцип легітимізму (лише законна дінастія була вправі займати престол), право активного втручання у внутрішні справи суверенних держав. Був створений союз міжнародних жандармів.

Панував принцип „свободи договорів” – договір з будь-яким змістом був правомочен.