Тема. Договір доручення. Договір комісії
Загальна характеристика договорів. Сфера застосування та джерела правового регулювання.
Укладення та форма договорів. Сторони договору.
Зміст договорів.
Права та обов’язки сторін.
Правові наслідки порушення сторонами зобов’язань за договором. Припинення договору.
Агентські договори.
1. Договір доручення та договір комісії належать до договорів про надання юридичних послуг.
Відповідно до ч.1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Загальна характеристика:
консенсуальний;
двосторонньозобов'язуючий;
оплатний або безоплатний;
для договору доручення характерна наявність взаємної довіри між довірителем та повіреним, тому його характеризують як договір фідуціарний (від лат. fiducia –довіра).
Правова природа: повірений вчиняє юридично значимі дії від імені довірителя, тобто не набуває жодних прав та обов’язків, їх набуває довіритель. За договором доручення виникають відносини представництва. Представництво як правовідношення має дві сторони: внутрішню і зовнішню.
- Внутрішньою стороною представництва є правовідношення між представником і особою, яку представляють (довірителем).
- Зовнішню сторону представництва складає правовідношення між довірителем і третьою особою, з якою вступає у відносини представник для представництва інтересів довірителя.
Відповідно до ст. 1011 ЦК України За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Загальна характеристика:
Консенсуальний;
двосторонньозобов’язуючий;
оплатний;
для договору комісії характерна наявність взаємної довіри між довірителем та повіреним, тому його характеризують як договір фідуціарний (від лат. fiducia –довіра).
Правова природа: дії вчиняються комісіонером від власного імені. Права та обов’язки виникають у комісіонера та третіх осіб.
Сфера застосування договору комісії визначається з урахуванням суб’єктного складу та специфікою послуги.
Правове регулювання здійснюється на підставі гл. 68, 69 ЦК України, гл. 31 ГК України, Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затв. наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків України від 3 березня 1995 року тощо.
За договором консигнації одна сторона (консигнатор) бере на себе обов’язок продавати від свого імені за рахунок іншої сторони (консигнанта) товари, протягом певного строку (строк консигнації) за винагороду. Під час виконання договорів консигнації - операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу (строку дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту (Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затв. КМУ 29 грудня 2007 року). Відмінність від комісії: 1) сфера дії – зовнішньоекономічна діяльність; 2) лише між S господарювання; 3) наявність у консигнатора складу (консигнаційного складу), з якого консигнатор продає належні консигнанту товари
2. Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договорів доручення та комісії.
Його укладення здійснюється в загальному порядку, встановленому для укладення цивільно-правових договорів, передбаченому ст.ст. 641-646 ЦК України.
Форма договору повинна відповідати загальним положенням про форму правочину (ст.ст. 205-209 ЦК).
Відповідно до Правил договір комісії укладається в усній формі, однак на кожну одиницю товару видається квитанція у двох примірниках та ярлик, який підписується фахівцем-оцінювачем (одна видається комітенту, інша залишається у комісіонера).
При здаванні речей на комісію громадяни України повинні пред'явити паспорт або документ, який його заміняє; іноземні особи - відповідний вид на мешкання в Україні або національний паспорт з відміткою про перебування в Україні.
Довіреність не є формою договору доручення. Це наслідок вчинення двостороннього правочину – договору доручення. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Сторонами договору доручення є довіритель та повірений. Довірителем, повіреним може бути фізична або юридична особа, яка володіє достатнім обсягом дієздатності для вчинення, вказаних у договорі юридичних дій.
Сторонами договору комісії є комітент та комісіонер. Комітентом, комісіонером може бути фізична або юридична особа, яка володіє достатнім обсягом дієздатності для вчинення. Якщо фізична особа систематично надає комісійні послуги з метою отримання прибутку, вона має бути зареєстрована як підприємець. Відповідно до Правил учасниками торгівельного процесу на комісійних засадах є господарюючий суб’єкт, який приймає товар на комісію, та громадянин, підприємство (організація, установа), що здає товар на комісію.