АНАТОМІЯ

1. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН БУДОВИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

За розташуванням нервова система поділяється на центральну (ЦНС) і периферичну. До центральної нервової системи відносять головний та спинний мозок, до периферичної 31 спинно мозкових нервів, та 12 черепно мозкових нервів.

За функціями нервова система поділяється на соматичну і вегетативну. Соматична нервова система іннервує опорно руховий апарат і всі органи чуттів.

Вегетативна нервова система регулює процеси обміну і роботу усіх внутрішніх органів серця, нирок, легень, залоз внутрішньої секреції.

Основна функція нервової системи полягає у встановленні оптимальних взаємовідносин між окремими частинами організму і забезпеченні індивідуального пристосування до навколишнього середовища. Нервова система утворена з нервової тканини, що складається з нервових клітин-нейронів, та нейроглій.

2. НЕЙРОН СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.

Структурно-функціональною одиницею нервової системи є нервова клітина, або нейрон. Всю нервову систему можна представити як взаємопов*яз ану і взаємодіючу мережу з кількох трильйонів нервових клітин.

За своєю функціональною значимістю в складі рефлекторної дуги розрізняють три види нейронів: рецепторні (чутливі, аферентні), що мають чутливі нервові закінчення, які здатні сприймати подразнення із зовнішнього або внутрішнього середовища; ефекторні (еферентні), закінчення аксонів яких передають нервовий сигнал на робочий орган; асоціативні (вставні, центральні), що є проміжними у складі рефлекторної дуги і передають інформацію з чутливого нейрона на ефекторні.

3. СТРУКТУРА НЕЙРОНІВ. КЛАСИФІКАЦІЯ НЕЙРОНІВ ЗА БУДОВОЮ ТА ФУНКЦІЯМИ

Структура нейронів

Нейрони, чи нейроцити, різних відділів нервової системи значно різняться друг від друга по функціональному значенням і морфологічним особливостям.

Залежно від функції нейрони діляться на:

рецепторні (чутливі,афферентние) - генерують нервовий імпульс під впливом різних впливів зовнішньої або внутрішнього середовища організму;

вставочние (асоціативні) - здійснюють різні зв'язок між нейронами;

ефекторні (>ефферентние, рухові) - передають порушення на тканини робочих органів, спонукаючи їх до дії.

5.НЕРВОВІ ВОЛОКНА ТА НЕРВИ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРИ ТА ФУНКЦІЙ

Нервові волокна - це відростки нервових клітин, вкриті оболонкою. Кожне волокно складається з відростка нервової клітини , який лежить у центрі нервового волокна і називається осьовим циліндром, і оболонки, утвореної клітинами олігодендроглії, які тут називаються нейролемоцитами

Нерви- пучки мієлінових та немієлінових нервових волокон, вміщені у загальну сполучнотканинну оболонку. У сполучнотканинній оболонці розташовані кровоносні та лімфатичні судини, що живлять нерви.

6. СІРА ТА БІЛА РЕЧОВИНИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. НЕЙРОГЛІЯ:БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ.

Під поняттям бі́ла речовина́ (лат. substantia alba) розуміють ту частину центральної нервової системи, яка складається з провідних шляхів (нервових волокон). Вона протиставляється сірій речовині. Біле забарвлення обумовлене мієліновими оболонками нервових волокон.

Під поняттям сі́ра речовина́ (лат. substantia grisea) розуміють ту частину центральної нервової системи, яка складається переважно з нервових клітин. Вона протиставляється білій речовині, утвореній головним чином нервовими волокнами.

Нейроглії, або просто глія - складний комплекс допоміжних клітин нервової тканини, общний функціями і, частково, походженням (виняток - мікроглія). Гліальні клітини складають специфічне мікрооточення для нейронів, забезпечуючи умови для генерації і передачі нервових імпульсів, а також здійснюючи частину метаболічних процесів самого нейрона. Нейроглії виконує опорну, трофічну, секреторну, розмежувальну і захисну функції.

7. Поняття рефлекторної дуги та рефлекторної діяльності нервової системи

Рефлекторна дуга – це шлях, яким рухаються нервові імпульси від рецепторів через ЦНС до виконавчого органа. Вона складається з п’яти ланок (рис. 10):

1) рецепторів, що сприймають подразнення;

2) аферентних (доцентрових, чутливих) нервових волокон, які передають нервові збудження від рецептора до нервових центрів ЦНС;

3) ЦНС, нервового центру - ділянки нервової системи, де збудження, у якому відбуваються складні зміни, передається на відцентровий нейрон;

4) еферентних (рухових, відцентрових) нервових волокон, що несуть збудження до виконавчих органів;

5) ефекторів (виконавчих органів: м’язів, залоз, кровоносних судин), які відповідають на подразнення.

8. ЕТАПИ ФІЛОГЕНЕЗУ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Филогенез нервової системи в коротких рисах зводиться ось до чого. У найпростіших одноклітинних організмів (амеба) нервової системи ще немає, а зв'язку з навколишнім середовищем здійснюється за допомогою рідин, що є усередині та поза організмом, - гуморальна (>humor - рідина), до нервова, форма регуляції.

I етап -сетевидная нервова система. Аналізуючи цей етап (>кишечнополостние) нервова система, наприклад гідри, складається з нервових клітин, численні відростки яких з'єднуються друг з одним у різних напрямах, створюючи мережу, дифузно пронизуючу її тваринного. При роздратування будь-який точки тіла порушення розливається у всій нервової сіті й тварина реагує рухом всього тіла. Відображенням цього етапу в людини єсетевидное будоваинтрамуральной нервової системи травлення.

II етап - вузлова нервова система. Аналізуючи цей етап (безхребетні) нервові клітини зближуються в окремі скупчення чи групи, причому з скупчень клітинних тіл виходять нервові вузли - центри, та якщо з скупчень відростків - нервові стволи - нерви. Причому у кожній клітині число відростків зменшується і вони мають певний напрям. Відповідносегментарному будовою тіла тваринного, наприклад у кільчастого хробака, у кожному сегменті є сегментарні нервові вузли нервові стволи. Останні з'єднують вузли у двох напрямах: поперечні стволи пов'язують вузли цього сегменту, а подовжні - вузли різних сегментів. Завдяки цьому нервові імпульси, що у будь-якої точці тіла, не розливаються з усього тілу, а поширюються за поперечним стовбурам не більше цього сегменту. Подовжні стволи пов'язують нервові сегменти за одну ціле. На головному кінці тваринного, який за русі вперед зтикається з різними предметами навколишнього світу, розвиваються органи почуттів, у зв'язку з ніж головні вузли розвиваються сильніші за інших, будучи прообразом майбутнього мозку. Відображенням цього етапу є збереження в людини примітивних рис.

9. ОСОБЛИВОСТІ ЕМБРІОГЕНЕЗУ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ

Ембріогенез людини - це частина його індивідуального розвитку, онтогенезу. Він тісно пов'язаний з прогенезом (освітою статевих клітин і раннімпостембріонального розвитком. Ембріологія людини вивчає процес розвиткулюдини, починаючи з запліднення і до народження

Викладені закономірності філогенезу обумовлюють ембріогенез нервової системи людини. Нервова система походить з зовнішнього зародкового листка, або ектодерми. Ця остання утворює поздовжнє потовщення, зване медулярної платівкою. Медуллярная пластинка скоро заглиблюється в медулярний борозенку, краї якої (медулярний валики) поступово стають вище і потім зростаються один з одним, перетворюючи оо-роздку в трубку {мозкова трубка). Мозгова трубка являє собою зачаток центральної частини нервової системи. Задній кінець трубки утворює зачаток спинного мозку, передній розширений кінець її шляхом перетяжок розчленовується на три первинних мозкових міхура, з яких відбувається головний мозок у всій його складності.

10. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН БУДОВИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Центральна нервова система (ЦНС) — система органів, побудована з нервових клітин, яка координує функціонування та взаємозв'язок всіх інших органів та систем органів організму. Центральна нервова система може бути вузлового та трубчастого типів.

Загалом ЦНС поділяється на такі сім частин: півкулі мозку (ліва та права), проміжний мозок, середній мозок, мозочок, довгастий мозок, спинний мозок; при цьому перші шість частин об'єднуються під назвою головного мозку. Через всі ці структури проходить система порожнин, заповнених мозковою рідиною, або ліквором — мозкових шлуночків. Ці шлуночки походять від суцільного просвіту, що в ході ембріонального розвитку утворюється при змиканні первинною нервової пластинки в нервову трубку.

11. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОПОГРАФІЇ ТА БУДОВИ СПИННОГО МОЗКУ

Спинний мозок поділяється на 5 відділів, або частин: шийний, грудний, поперековий, крижовий і куприковий. Має два потовщення: шийне, пов'язане з іннервацією рук, і поперекове, пов'язане з іннервацією ніг.

У спинному мозку людини розрізняють сіру і білу речовини.

Сіра речовина – це скупчення нервових клітин, до яких підходять і від яких відходять нервові волокна. На поперечному розрізі сіра речовина має вигляд метелика. У сірій речовині розрізняють передні, задні, а в грудному відділі і бічні роги. До чутливих клітин задніх рогів підходять відростки клітин спинномозкових вузлів, які складають задні корінці. Від рухових клітин передніх рогів відходять передні корінці спинного мозку. Відростки клітин бічних рогів входять до складу передніх корінців.

Передні і задні корінці впритул підходять один до одного, утворюючи спинномозковий нерв. Відрізок спинного мозку з двома парами корінців називається сегментом спинного мозку. Всього від спинного мозку відходить 31 пара передніх (рухових, що закінчуються в м'язах) і 31 пара чутливих (що йдуть від спинномозкових вузлів) корінців. Розрізняють вісім шийних, дванадцять грудних, п'ять поперекових, п'ять крижових сегментів і один куприковий.

Біла речовина розташована по периферії спинного мозку і складається з нервових волокон, зібраних в пучки – це низхідні і висхідні провідні шляхи. Розрізняють передні, задні і бічні канатики.

12. РЕФЛЕКТОРНА І ПРОВІДНИКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СПИННОГО МОЗКУ ТА СТРУКТУРИ СПИННОГО МОЗКУ, ЩО ПОВ*ЯЗАНІ З ЦІЄЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Cпинний мозок виконує рефлекторну і провідникову функції. В спинний мозок поступає чутлива інформація від шкіри тулуба і кінцівок та від вісцерорецепторів внутрішніх органів. Провідними шляхами спинного мозку у вищі відділи ЦНС передається інформація про тактильну, больову, температурну та пропріоцептивну чутливість.

У спинному мозку замикається величезна кількість рефлекторних дуг, за допомогою яких регулюються як соматичні, так і вегетативні функції організму. До числа найбільш простих рефлекторних реакцій відносяться сухожильні рефлекси та рефлекси розтягування, викликані роздратуванням рецепторів розтягування тієї ж м'язи, що розвиває рефлекторне скорочення.

Провідникова функція пов'язана з проходженням через спинний мозок провідних шляхів - висхідних і низхідних. Вони розташовані в канатиках і формують білу речовину спинного мозку. Висхідні шляхи несуть інформацію від рецепторів шкіри - екстерорецепторів (тактильних, температурних, больо­вих), м'язів (пропріорецепторів) через задні корінці у спинний мозок, де мають свої нейрони, і далі - до нервових центрів головного мозку. Таким чином, висхідні шляхи є чутливими.