
- •Філософське осмислення суспільство
- •Держава та її осмислення філософською думкою. Сутність держави
- •Теорії виникнення держави
- •Функції держави
- •Філософія політики
- •Концепції існування влади
- •Структура влади
- •Джерела влади:
- •Суб’єкти влади
- •Типи лєгітимності влади Легітимність - це морально-психологічне сприйняття влади громадянами
Функції держави
Функції держави — це основні напрями її діяльності, які виражають її сутність і соціальне призначення в галузі управління справами суспільства.
Вираження у функціях держави її сутності — найбільш глибинного і усталеного в ній — показує, заради чого вона існує, інтересам яких соціальних груп, політичних сил слугує. З’ясувати ці функції — це означає встановити, якою мірою її воля і зусилля спрямовані на задоволення потреб та інтересів усього суспільства, а якою — певної панівної еліти. Виділяють внутрішні та зовнішні функції держави.
До внутрішніх функцій держави належать:
законотворча, пов’язана з підготовкою, розглядом і прийняттям законів;
економічна, в якій держава постає як підприємець, що координує економічний процес;
соціальна, що передбачає таку організацію соціального життя, яка забезпечує рівновагу і стабільність соціальних сил;
захисна, що диктує забезпечення правопорядку й охорону чинного суспільного ладу,
культурно-виховна, пропагандистська та ін.
Зовнішні функції держави полягають у:
захисті кордонів, збереженні цілісності держави та її незалежності;
підтримуванні і налагодженні зв’язків в усіх сферах суспільного життя з іншими суб’єктами світового співтовариства.
Філософія політики
Влада — початок суспільства і політики. Вона існує скрізь, де з’являється стійке об’єднання людей — у сім’ї (діти — батьки), у виробничому колективі (керівник організації — підлеглий).
Коли ми говоримо про політичну владу, то маємо на увазі державу, гілки влади (виконавчу, законодавчу, судову). Французи сприймають владу як центральний уряд; англійці — як державу, німці — як міць, насильство; росіяни — як начальство; чехи — як батьківщину, вітчизну; українці — зневажливо. Політична влада — це могутність.
Влада — здатність і можливість здійснювати свою волю, справляти визначальний вплив на діяльність, поведінку людей за допомогою авторитету, права, насильства.
Концепції існування влади
Теологічна |
будь-яка державна влада походить від Бога. «Джерело влади в Бозі» — Фома Аквінський (1225-1274). Він визнавав позитивну роль Бога, оскільки держава виражає божественну волю до миру, добра і порядку. Обґрунтував право на опір гріховній і незаконній владі. |
Телеологічна (грец. — мета) |
реалізація намічених цілей - служити суспільству; мати привілеї, престиж, становище в суспільстві; насолоджуватися, перебуваючи при владі. |
Біологічна |
влада потрібна для приборкання агресії людини, як біологічної істоти |
Біхевіористська (англ. — поведінка) |
людина — «владолюбна тварина». Влада — засіб поліпшення життя, набуття багатства, престижу, свободи, безпеки. |
Структурно-функціональна
|
теорія соціальної дії, роль керуючих і керованих (американець Т. Парсонс (1902-1979). Поділ функцій управління і виконання. Влада — обіймання керівних посад. |
Конфліктологічна |
влада як панування одного класу над іншим. Природа цього панування зумовлена економічною нерівністю. Визнання класової природи влади. К. Маркс (1818- 1883), Ф. Енгельс (1820-1895), В. Ленін (1870-1924). |
Психологічна |
влада — прагнення одних влади, інших — добровільного рабства. Вождь — еліта, маса — любов. Влада — підпорядкування, страх, звичка, зацікавленість, переконаність, благоговіння перед авторитетом. |
Системна концепція |
влада — похідна соціальної системи. |
Елітарна |
панування еліти (меншого), підпорядкування маси (більшого). |