Іі Рівень. Виконайте завдання

Завдання 1. Температурний фактор є одним із найбільш значимих в природі. На рисунку зображений графік залежності чисельності особин колорадського жука від температури навколишнього середовища. Вкажіть: а) температуру, оптимальну для даного виду; б) межі витривалості виду; в) діапазон температур зони оптимуму і комфорту; г) діапазон температур для зон пригнічення; д) дві критичні точки.

Рис. 1. Залежність чисельності колорадського жука від температури навколишнього середовища

Завдання 2. Розгляньте схематичне зображення реакцій еврибіонтних і стенобіонтних організмів на вплив фактора (рис. 2). Використовуючи літературу, дайте визначення понять евригідричний і стеногідричний, еврифагний і стенофагний, евриойкний і стеноойкний, евритермний і стенотермний за зразком: еврибіонти – організми, які здатні існувати в широкому діапазоні значень фактора середовища; стенобіонти – організми, які можуть вижити лише у вузькому діапазоні значень фактора середовища.

Рис. 2. Реакція організмів на вплив фактора

Наведіть приклади евритермних і стенотермних організмів, які відповідають номерам 1, 2, 3 на схемі (рис. 2), якщо на осі Х – значення температури в градусах Цельсія, а на осі Y – ступінь сприятливості фактора.

Завдання 3. Розглянути вплив антропогенного фактора на прикладі впливу діоксиду сірки на здоров’я людини. Найбільша катастрофа, викликана смогом, відбулася в Лондоні в 1952 р. Велика забрудненість повітря димом і кіптявою тривала протягом декількох днів і викликала у людей отруєння зі смертельним наслідком (табл. 1).

Таблиця 1

Середньодобові концентрації забруднюючих речовин і кількість померлих під час Лондонського смогу в 1952 році (Beaver, 1954)

Дата	Кількість померлих, осіб	Концентрація SO2, мг/м3
1.12	250	230
2.12	300	220
3.12	320	210
4.12	280	200
5.12	410	250
6.12	595	350
7.12	900	420
8.12	915	500
9.12	800	410
10.12	580	385
11.12	570	380
12.12	510	350
13.12	520	345
14.12	490	330
15.12	480	320
16.12	470	310

Побудувати графік (вісь абсцис – концентрація діоксиду сірки в атмосфері, мг/м³; вісь ординат – кількість померлих, осіб). Знайти щільність зв’язку між даними показниками (коефіцієнт кореляції і визначити його достовірність). Розрахунки подати у вигляді табл. 2.

Таблиця 2

Обчислення коефіцієнта кореляції (r) для малої вибірки

№

xi

yi

Σxi

Σyi

xi-Mx=a

yi-My=b

ab

Σab

a2

b2

a2b2

Σa2b2

1 2 3 . n

;

,

де M_x, M_y – середнє значення статистичних величин х і у; х – незалежна ознака; у – залежна ознака; n – сума варіантів.

,

де r – коефіцієнт кореляції; а – центральне відхилення за незалежною ознакою; b – центральне відхилення за залежною ознакою.

;

,

де m_r – основна помилка коефіцієнта кореляції.

Щільність зв’язку при коефіцієнті кореляції: до 0,3 – слабка; 0,31-0,50 – помірна; 0,51-0,70 – значна; 0,71-0,90 – висока; 0,91 і більше – дуже висока.