7. Племінний репродуктор, його функції

Племінний репродуктор (далі – племрепродуктор) – суб’єкт підприємницької діяльності з розведення, вирощування і реалізації для відтворення високопродуктивних племінних тварин визначеної породи з метою забезпечення потреб сільськогосподарських товаровиробників. У свинарстві – допускається одержання помісного (гібридного) молодняку для реалізації власникам неплемінних тварин. У рибництві – здійснення цілеспрямованої промислової гібридизації у першому поколінні для передання користувальним (товарним) господарствам.

Діяльність і функції племрепродуктора:

• розведення племінних тварин власної репродукції, а також тих, що надходять з племінних заводів та імпортуються;

• ідентифікування належним чином тварин, що є в господарстві;

• ведення офіційного обліку продуктивності, класифікації за типом, генетичної експертизи походження тварин і оцінки їх за власною продуктивністю та якістю потомків в обсязі, установленому Міністерством аграрної політики України;

• виконання вимог щодо щорічного проведення комплексної оцінки поголів’я тварин;

• використання для відтворення маточного поголів’я племінних (генетичних) ресурсів, що мають племінні свідоцтва (сертифікати) та допущені до використання державною племінною службою і органами державної ветеринарної медицини;

• подання підприємствам (об’єднанням) з племінної справи у тваринництві племінної документації з метою проведення атестації власних плідників господарства та допуску їх до використання для відтворення поголів’я;

• проведення оцінки плідників за якістю потомків;

• подання інформації в обсязі та в терміни, що встановлені Міністерством аграрної політики України, для формування Державного племінного реєстру;

• подання інформації в обсязі та в терміни, що встановлені Міністерством аграрної політики, для запису до Державних книг племінних тварин;

• здійснення комплексу заходів поліпшення стану відтворення поголів’я та вирощування племінного молодняку тварин;

• забезпечення рівня годівлі тварин, необхідного для реалізації їх генетичного потенціалу;

• забезпечення належного зоотехнічного та ветеринарного стану ведення племінного тваринництва, своєчасне виконання профілактичних і лікувальних заходів, охорона племінного поголів’я від інфекційних захворювань.

8. Сертифікат племінних (генетичних) ресурсів

Згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 629 від 17.11.2011 р. «Про затвердження Положення про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів та зразків форм сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів», власники племінних (генетичних) ресурсів зобов’язані мати сертифікати племінних (генетичних) ресурсів, які є документальним підтвердженням якості та племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів при їх придбанні, реалізації та торгівлі.

Сертифікат племінних (генетичних) ресурсів – документ встановленої форми про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин, сперми, ембріонів, яйцеклітин, складений на основі даних офіційного обліку продуктивності, офіційної оцінки за типом.

Наявність сертифіката на племінні (генетичні) ресурси обов’язкова при їх придбанні, реалізації та торгівлі.

При імпорті племінних (генетичних) ресурсів обов’язкова наявність сертифікатів (документів з племінного обліку), виданих країною-експортером, та їх переклад українською мовою, засвідчений в установленому законодавством порядку.

Сертифікат оформляється у двох примірниках, що мають однакові серію і номер. З них один примірник сертифіката видається покупцю, другий видається власнику племінних (генетичних) ресурсів.

Забороняється видавати сертифікати з пропуском окремих показників, підтиранням, закресленням, а також без відповідних підписів та печаток.

Власник племінних (генетичних) ресурсів в обов’язковому порядку залишає у себе другий примірник сертифіката на реалізовані племінні (генетичні) ресурси, який зберігає протягом трьох років.

Покупець зберігає сертифікат протягом трьох років після закінчення періоду використання придбаних племінних (генетичних) ресурсів.