Організація племінної справи у тваринництві

1. Законодавчі акти з питань племінної справи у тваринництві.

2. Об’єкти та суб’єкти племінної справи, їх права та обов’язки.

3. Поняття про племінні (генетичні) ресурси.

4. Порядок присвоєння статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві.

5. Види суб’єктів племінної справи у різних галузях тваринництва.

6. Племінний завод, його функції.

7. Племінний репродуктор, його функції.

8. Сертифікат племінних (генетичних) ресурсів.

9. Основні засади «Положення про Державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві».

1. Законодавчі акти з питань племінної справи у тваринництві

Відносини в галузі племінної справи у тваринництві регулює Закон України «Про племінну справу у тваринництві», який введений в дію Постановою ВР № 3773-XII від 23.12.93. На сьогодні чинною є редакція від 09.12.2012 р.[1]

Цей Закон визначає права та обов’язки власників і споживачів племінних (генетичних) ресурсів, встановлює вимоги до якості та порядку використання цих ресурсів, визначає систему селекції та основи державного контролю за дотриманням законодавства про племінну справу у тваринництві, а також порядок фінансування племінної справи у тваринництві.

Порядок присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві визначено у розробленому на виконання Закону України «Про племінну справу у тваринництві» «Положенні про присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві», яке затверджено наказом Мінагрополітики України та НААН № 215/66 від 17.07.2001 р. [2]

Правила заповнення, порядок обліку та видачі сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів визначено в «Положенні про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів», яке затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 629 від 17.11.2011 р. [3]

Порядок проведення державної реєстрації суб’єктів племінної справи у тваринництві в Державному реєстрі суб’єктів племінної справи у тваринництві (Держплемреєстр) визначено у «Положенні про Державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві», яке затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 358 від 13.06.2012 р. На сьогодні чинною є редакція від 05.04.2013 р. [4]

Умови та порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з веденням офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної класифікації (оцінки) за типом (бонітуванням), отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, трансплантацією ембріонів, штучним осіменінням маток визначені в «Положенні про порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами», яке затверджено наказом Міністерства аграрної політики України № 406 від 17.11.2003 р.[5]

2. Об’єкти та суб’єкти племінної справи, їх права та обов’язки

Об’єктами племінної справи у тваринництві є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі та кролі, яких розводять з метою одержання від них певної продукції.

Суб’єктами племінної справи у тваринництві є:

• власники племінних (генетичних) ресурсів;

• підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, пов’язані з племінною справою у тваринництві;

• власники неплемінних тварин – споживачі племінних (генетичних) ресурсів та замовники послуг з племінної справи у тваринництві.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві мають право:

• провадити певні види господарської діяльності у племінній справі в тваринництві відповідно до законодавства;

• використовувати племінні (генетичні) ресурси, що їм належать, на виконання програм селекції.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві (власники племінних (генетичних) ресурсів) зобов’язані:

• зареєструватися та отримати в установленому порядку ліцензію на право провадження господарської діяльності з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

• ідентифікувати тварин, що їм належать;

• виконувати вимоги щодо державної реєстрації тварин, ведення племінного обліку, бонітування і проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

• використовувати для відтворення маточного поголів’я тварин тільки атестованих у встановленому порядку та допущених до відтворення плідників.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві (власники неплемінних тварин) зобов’язані:

• використовувати для відтворення маточного поголів’я тварин тільки атестованих у встановленому порядку та допущених до відтворення плідників;

• ідентифікувати тварин, що їм належать, і вести племінний облік.