Внутрішній аудит як суб'єкт внутрішньогосподарського контролю

Реалізація повноважень власником (керівником) підприємства та набуття ним досвіду господарювання вимагає виконання, рім розглянутих вище, цілеспрямованих контрольних заходів на підприємстві. До них відносяться заходи, що виконують функціональні структу­рні підрозділи з контролю - управління, відділ, бюро, служба контролю тощо. В сучасних умовах господарювання такий спеціальний підрозділ найчастіше має назву служба внутрішнього аудиту.

За визначенням Міжнародних стандартів аудиту, внутрішній аудит -це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб'єкта господарювання і яку виконує окремий відділ. Функції внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціону­вання систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Функції внут­рішнього аудиту можуть виконувати спеціальні служби або окремі аудитори, які знаходяться в штаті підприємства: внутрішні аудитори, ревізійні комісії, ревізори. Можливо залучення для цілей здійснення внутрішнього аудиту зовнішніх (незалежних) аудиторів.

У сучасному розумінні внутрішній аудит є діяльність з оцінювання на­дiйності та ефективності існуючої на підприємстві системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, а внутрішні аудитори - фахівці, які здатні неупереджено та професійно провести таку оцінку. Незалежна оцінка певних сторін діяльності підприємства здійснюється всередені самого підприємства, вона спрямована на створення у власників та менеджерів компанії впевненості у тому, що існуюча система обліку і контролю надійна та ефективна.

Важливо відзначити, що керівництво підприємства, а не внутрішні ауди­тори несуть відповідальність за створення і підтримання надійної та ефектив­ної системи внутрішнього контролю.

До компетенції служби внутрішнього аудиту відносяться повноваження щодо контролю за організацією та функціонуванням систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю; за відповідністю даних бухгалтерського обліку фактичній наявності активів, їх належним збереженням; експертизи фiнансовоi та операцiйної дiяльноcтi, пiдготовки оглядiв дiяльноcтi товари­ства та розробки рекомендацiй щодо пiдвищення її ефективноcтi. Така служба зобов'язана вiдповiдати за своєчасне виявлення та запобiгання вiдхиленням, що перешкоджаютъ законному та ефективному використанню майна i коштiв товариства.

Система внутрiшнъого контролю icнyє паралелъно з системою внутрiшнъ­ого аудиту.

Необхiднiсть створення внyтpiшнього аудиту на пiдприємствах

Для досягнення стратегiчних цiлей та забезпечення реалiзацiї прийнятих управлiнсъких рiшенъ пiдприємства, внутрiшньогосподарський контроль, який в основному здiйснюється керiвниками структурних пiдроздiлiв та функцiональних вiддiлiв пiдприємства а також бухгалтерiєю підприємства вважається недостатнiм. Останнє можна пояснити тим, що:

1) система бухгалтерського облiку не дає повної iнформацiї, необxiдної для своєчасного ухвалення рiшень, через те, що бухгалтерська iнфор­мацiя стосується минулого i лише тих операцiй, що мають грошову оцінку, а прийняття рiшенъ стосується майбутнього та вiдобра­жається у рiзних вимiрниках;

2) керiвники структурних пiдроздiлiв, по-перше, зайнятi поточною ви­робничою, збутовою, постачальницькою та iншими видами дiяль­нocтi, а по-друге, не володiють вiдповiдними знаниями i досвідом в га­лузi рiшення, що ухвалюється, тому необхiдний спецiальний орган, який здiйснював би консультацiї керiвникiв щодо ефективностi виробництва на мiсцях та забезпечував пiдготовку достовiрної iнфор­мацiї з метою прийняття управлiнських рiшень;

3) дiяльнiсть сучасного пiдпприємства (органiзацiї) характеризується на­явнiстю порiвняно значної кiлькостi спецiалicтiв, якi хоча не є кepiв­никами, однак в силу делегувания їм повноваженъ, мають приймати важливi для підприємства рiшення. Для повного охоплення контро­лем сфери управлiння підприємством потрiбнi додатковi opгaнi­зацiйнi заходи;

4) виконання працiвниками бухгалтерiї свого основного завдання - ­вiдображення фактичного стану справ на підприємствi, а також здiйснения часткового контролю (в межах наданої їм компетенцiї) не вирiшує вcix проблем контролю в масштабi пiдприємства, а отже i не забезпечує реалiзацiю стратегiчних цiлей пiдприємства.

Звiдси випливає важливий висновок, що aнi бухгалтерiя, aнi керiвники структурних пiдроздiлiв i функцiональних служб не в змозi в повному обсязi реалiзувати функцiю внутрiшнъогосподарського контролю, яка здатна в сучасних умовах забезпечити потреби управлінського персоналу щодо якості розробки та ефективної реалізації стратегічних рішень, стійкого розвитку та існування підприємства в умовах жорсткої конкуренції. Однією з складових внутрішньогосподарського контролю є внутрішній аудит

2. Сутність внутрішнього аудиту

Внутрішній аудит - це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб’єкта господарювання і яку виконує окремий його відділ чи окрема особа . Функції внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерсь­ого обліку і внутрішнього контролю.

Метою (завданням) внутрішнього аудиту є забезпечення ефективності функціонування самого підприємства та його підрозділів на всіх рівнях ynравління; захист законних майнових інтересів власника підприємства; сприяння економному використанню матеріальних, фінансових та трудових ресурсів підприємства, своєчасному виконанню завдань, дотриманню встановлених термінів виконання робіт; удосконалення організації й управління виробниц­твом, виявлення і мобілізація резервів його зростання, правильність ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

До складу основних завдань внутрішнього аудиту прийнято відно­:ити:

- перевірку бухгалтерської інформації;

- перевірку оперативних даних, якими користується система управління;

- перевірку засобів і способів ідентифікації інформації;

- вивчення окремих статей звітності;

- перевірку сальдо і оборотів за окремими рахунками бухгалтерського обліку;

- перевірку і моніторинг системи бухгалтерського обліку;

- перевірку і моніторинг системи внутрішнього контролю;

- перевірку дотримання законів і внутрішніх правил;

- контроль за дисципліною виконання рішень керівництва або власників;

- вивчення та оцінка ефективності системи внутрішнього контролю;

- перевірку наявності, стану й збереження майна підприємства;

- перевірку поточної діяльності окремих структурних підрозділів;

- оцінку та контроль використовуваного програмного забезпечення;

- контроль дотримання комерційної таємниці;

- розслідування окремих випадків (розкрадання, обману, помилки на значні суми) та неадекватних дій персоналу управління;

- оцінку ефективності використання ресурсів (фінансових, матеріаль­них, трудових, інтелектуальних);

- розробку рекомендацій з усунення невідповідностей і підвищенню ефективності діяльності.

Об'єкти внутрішнього аудиту можуть бути різні залежно від особливо­стей економічного суб'єкта і вимог його керівництва або власника. До основ­них об'єктів внутрішнього аудиту відносяться такі:

1) організація і методика ведення бухгалтерського обліку (облікова, податкова, амортизаційна та інші види політики, план документо­обігу тощо);

2) дотримання якісних характеристик фінансової звітності;

3) організація податкового обліку, складання податкової звітності, своє­часність сплати податків;

4) система управління підприємством та його структура; господарські, в тому числі технологічні, процеси, що відбуваються на підприємстві; діяльність адміністративних, економічних і технічних служб та вико­нання службових обов'язків працівниками цих підрозділів щодо об­ліку та контролю;

5) система та стан внутрішнього контролю (контрольна політика);

6) організація фізичного захисту активів підприємства;

7) фінансовий стан і платоспроможність підприємства, рівень забезпече­ності ресурсами та їх використання;

8) стан дотримання вимог законів, нормативних актів, розпоряджень адміністрації, технології та норм, що регламентують діяльність підприємства;

9) інші процеси господарської діяльності підприємства (використання робочого часу, продуктивність праці).

Внутрішній аудит досліджує поведінку емпіричних об'єктів, тобто об'єктів, що реально існують.

Емпіричні об'єкти поділяють на натуральні, або фізичні, які існують у природі об'єктивно, незалежно від волі та свідомості людини, та штучні (в тому числі і технічні), створені за волею людини в процесі виробничої діяль­ності.

Залежно від ступеня складності розрізняють прості і складні об'єкти дослідження, які відрізняються числом елементів та формою зв'язку між ними, тому вони називаються системними.

До простих відносять об'єкти, які містять кілька елементів. Наприклад, продукція є простим об'єктом для аудиту, її можна розчленувати на такі елементів: якість, асортимент, ціна, конкурентоспроможність на ринку, естетична привабливість тощо.

До складних належать об'єкти з невизначеною структурою, яку треба дослідити, а потім описати елементи, що їх конкретизують. Проте елементи, .які її характеризують, тобто фактори, що впливають на результати діяльності, кількісне відображення їх для визначення впливу на контролюючий об'єкт можна встановити при подальшому дослідженні із застосуванням методів економічного аналізу.

При здійснені внутрішнього аудиту досліджують сукупність однотипних об'єктів, визначають подібність їх, що відповідає цілям контролю. На основі результатів попереднього вивчення цієї сукупності знаходять об'єкт контролю, який має всі основні властивості реальних об'єктів. Правильне визначення об'єкта аудиту відповідно до його мети підвищує результативність конт­рольних дій.

Предметом внутрішнього аудиту є експертна оцінка адекватності та ефек­тивності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього кон­тролю з метою недопущення небажаних відхилень.

Методом внутрішнього аудиту є науково-обґрунтована оцінка госпо­дарських операцій та процесів, аналіз ситуації ризику, застереження від бан­крутства, визначення та використання резервів для збільшення прибутку, сприяння поліпшенню фінансової діяльності підприємства.

Процедурами (операціями) внутрішнього аудиту є вивчення засновниць­ких документів підприємства; дослідження первинної документації, регістрів бухгалтерського та фінансового обліку, даних управлінського (внутрішньо­господарського) обліку, фінансової та статистичної звітності, податкового обліку та звітності за податками; зустрічні перевірки документів і господарсь­ких операцій, встановлення адекватності даних синтетичного і аналітичного обліку; проведення інвентаризації основних засобів, майна; економічний та фінансовий аналіз, тестування, діагностика, надання консультацій тощо. За міжнародними стандартами аудиту, існує інше групування аудиторських про­цедур: перевірка; спостереження; запит і підтвердження; обчислення; аналі­тичні процедури.

Сутність внутрішього аудиту проявляється у його функціях

Реалізація функцій внутрішнього аудиту передбачає здійснення перевірки, оцінки та моніторингу функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю; контроль за правильністю оформлення, приймання і відпуску матеріальних цінностей, оприбуткування, видачі й перерахування грошових коштів, створення і витрачання власного капіталу; контроль за дотриманням правил фінансової дисципліни, за правильним створенням і розподілом прибутку; контроль за здійсненням основної діяльності та інших видів діяльності; співпраця із зовнішнім аудитом та іншими контролюючими органами; розробка пропозицій щодо вдосконалення системи обліку, контролю та управління дприємством.

Консультаційна функція - надання поточних консультацій працівникампідрозділів.

Інформаційна функція - інформування керівництва підприємства про результати перевірок, виявлені факти порушень вимог законодавства або внутрішніх правил.

Захисна функція - це заходи, спрямовані на збереження активів підприємствa від потенційних крадіжок та фактів шахрайства, неефективного управління бізнесом.

Аналітична функція - це експертна оцінка та аналіз ефективності важливих аспектів (операцій) господарської діяльності.

Контрольна функція внутрішнього аудиту полягає у визначенні адекватності політики підприємства встановленим параметрам та оцінка ефективності обліку та менеджменту. Внутрішні аудитори перевіряють роботу окремих підрозділів підприємств з метою оцінки внутрішнього контролю, політики та внутрішніх процедур, оцінюють адекватність систем технологічного контролю та дисципліну виконання персоналом вказівок та наданих раніше рекомендацій. До складу цієї функції входять передбачені МСА перевірка, оцінювання та моніторинг.

Функція координації - полягає в плануванні роботи внутрішнього аудитора, виходячи з потреб акціонерів, інвесторів, правління підприємства та раціонального використання можливостей підрозділу.