
- •1. Держава па захисті безпеки життєдіяльності людини. Основні законодавчі акти, що регламентують безпеку життєдіяльності в Україні.
- •2. Термічні і хімічні опіки. Надання першої допомоги при опіках.
- •2. Безпечні умови використання газових побутових приладів: ввімкнення, користування, вимкнення. Ознаки витоку газу. Дії під час витоку газу у приміщенні. Допомога постраждалим, що отруїлися газом.
- •1. Зсув (обвал). Уражаючі фактори зсуву (обвалу). Типові моделі поведінки при виникненні зсувів (обвалів).
- •1. Сильний вітер. Буревій. Уражаючі фактори буревію. Типові моделі поведінки людей, що знаходяться під час буревію в місті (селі), степу, лісі.
- •2. Куріння. Нікотинова залежність. Способи і засоби позбавлення від нікотинової залежності. Ознаки гострого нікотинового отруєння і перша допомога при ньому. Пасивне куріння
- •1. Землетрус. Уражаючі фактори землетрусу. Типові моделі поведінки людей, що знаходяться у будинку або на вулиці під час землетрусів.
- •2. Травмування електричним струмом. Вимоги безпеки під час користування побутовими електроприладами. Перша допомога при ураженні електричним струмом.
- •2. Венозні кровотечі. Надання першої допомоги при венозних кровотечах.
- •1. Аварії з викидом радіоактивних речовин. Уражаючі фактори цих аварій. Особливості поведінки людей, що знаходяться (мешкають)на території радіоактивного забруднення.
- •2. Артеріальні кровотечі. Надання першої допомоги при артеріальних кровотечах.
- •2. Шок. Непритомність. Їх ознаки. Перша допомога.
- •1. Повені. Причини повені. Моделі поведінки під час повені.
- •2. Перелом кінцівок. Ознаки переломів. Закриті і відкриті переломи. Іммобілізація кінцівок підручними засобами. Правила накладення стерильних пов'язок.
- •1. Умови безпечного перебування на льоду. Способи допомоги людині, що потрапила в ополонку. Перша допомога при переохолодженні та обмороженні.
- •2. Вивих. Ознаки вивиху. Перша допомога при вивихах.
- •2. Види ран. Рани від ударів. Перша допомога.
- •2. Венеричні захворювання. Джерела і шляхи поширення венеричних захворювань. Способи запобігання інфікуванню.
- •2. Індивідуальне здоров'я. Складові індивідуального здоров'я. Способи забезпечення власного здоров'я. Здоровий спосіб життя.
- •1. Наркоманія. Наркотичні речовини. Фізична і психічна залежність від наркотиків. Соціальна небезпека наркоманії. Відповідальність за незаконне розповсюдження наркотичних речовин.
- •2. Інфекційні захворювання свійських тварин. Шляхи поширення. Можливі впливи на здоров'я людей і профілактика захворювань, що передаються від свійських тварин. Дії постраждалих після укусів тварин.
- •2. Ртуть, Засоби перестороги при користуванні нею. Дії під час отруєння ртуттю. Наслідки отруєння ртуттю.
- •1. Перехрестя. Оцінки дорожньої ситуації та перехід на чотиристоронньому нерегульованому перехресті.
- •2. Екологія грунтів. Шляхи забруднення ґрунтів (на місцевих прикладах). Вплив забруднення ґрунтів на здоров'я і життя людини. Шляхи захисту здоров'я людей,
- •2. Тепловий (сонячний) удар та його причини. Способи і засоби перестороги. Перша допомога при тепловому (сонячному) ударі.
- •2. Екологія гідросфери. Шляхи забруднення гідросфери (у тому числі на місцевих прикладах). Вплив забруднення гідросфери на Здоров'я і життя людини. Шляхи захисту здоров'я населення.
- •2. Носова кровотеча. Причини виникнення носової кровотечі. Перша допомога при носовій кровотечі.
- •2. Рани, Колоті рани. Різні рани. Захисні рани від забруднення. Перша допомога при колотих і різаних ранах,
- •1. Травмуючі фактори салону легкового автомобіля. Захисна поза пасажира переднього, заднього сидіння при зіткненні автомобілів або наїзду на перешкоду (пояснити і продемонструвати).
- •2. Харчові отруєння. Отруєння грибами. Типові причини отруєнь. Перша допомога при харчових отруєннях.
- •2. Допомоги при у кусах бджіл (ос, джмелів), змій.
- •Словник основних термінів і понять 3 безпеки життєдіяльності
1. Зсув (обвал). Уражаючі фактори зсуву (обвалу). Типові моделі поведінки при виникненні зсувів (обвалів).
Зсув — це ковзаюче переміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією власної ваги. Зсуви найчастіше виникають на берегах річок і водойм, на гірських схилах. Зсуви мають місце на схилах з крутизною 20° і більше в будь-яку пору року. Основна причина зсувів — надлишкове насичення глиняних порід підземними водами. До інших причин виникнення зсувів належать: ослаблення порід внаслідок вивітрювання, перезволоження грунту опадами, нерозумна господарська діяльність людини. Зсуви виникають також під час землетрусів і вивержень вулканів. Зсуви відбуваються з різними швидкостями (повільні, середні, швидкі). Швидкість повільних переміщень порід складає декілька десятків сантиметрів за рік, середніх — декілька метрів за годину або добу, швидких — десятки кілометрів за годину і більше. До швидких переміщень відносяться зсуви — потоки, коли твердий матеріал змішується з водою. Зсуви можуть руйнувати населені пункти, знищувати сільськогосподарські угіддя, створювати небезпеку для трубопроводів, ліній зв'язку, електропередач тощо. Крім того, вони можуть перегородити долину, створити завальне озеро і сприяти утворенню паводків. Наприклад, у 1911 р. на Памірі сильний землетрус викликав гігантський зсув. Сповзло близько 2,5 млрд. м3 гірської породи. Був завалений кишлак Усой з його 54 мешканцями. Зсув перегородив долину річки Мургаб і створив завальне озеро, яке затопило кишлак Сараз. Висота цієї природної дамби досягла 300 м, максимальна глибина озера — 284 м, довжина — 53 км. Зсув 1961 р. в житловому масиві Києва (Куренівка) призвів до багатьох людських жертв. Радянська влада замовчувала цей факт. Зсувні процеси відбуваються і зараз в м. Чернівці. Для боротьби зі зсувами створюються берегоукріплювальні і дренажні споруди, схили гір закріплюються забитими палями, насадженням рослинності. При загрозі зсуву населення евакуюється з небезпечних районів. У випадку оповіщення про початок зсуву або при перших ознаках його появи треба негайно залишити житло і швидко вийти в безпечне місце.
Обвал — раптове обрушення гірських порід і переміщення їх униз по схилу від дії сил тяжіння. Відбуваються обвали внаслідок ослаблення цільності (зв'язності) порід в результаті вивітрювання, діяльності поверхневих і підземних вод, землетрусів, неправильного проведення земляних робіт при будівництві споруд тощо. Найчастіше обвали трапляються на крутих схилах гір, берегах морів і річок. У результаті великих обвалів у долинах річок утворюється озеро (наприклад, озеро Ріца на Кавказі). До різновидів обвалів також належать каменепади, обвали ґрунту і обрушення льодовиків. Досить широко розповсюджені каменепади на схилах з крутизною 30° і більше. Розміри падаючого каміння невеликі, загальний об'єм каменепаду не перевищує десятків кубічних метрів. Каміння переміщується стрибками зі швидкістю 150—200 км на годину. Удар каменю діаметром 20 см і більше смертельний для людини. Найбільші каменепади виникають в результаті сильних злив.
Каменепади найбільш небезпечні на автомобільних дорогах, розташованих в крутосхилих ущелинах. Обвали ґрунту відрізняються від каменепадів більшим об'ємом і кучністю. Це змінює характер його руху. До руху залучається повітря, тіло обвалу набуває обтічної форми і проходить велику відстань. Швидкість такого обвалу може досягати 300 км на годину. Обвали льодовиків виникають в основному від землетрусів. Потік, який виникає після обвалу, можна віднести до лавин або зсувів чи селів.
2. Препарати побутової хімії. Отрутохімікати. Типові причини отруєння побутовими хімічними препаратами. Засоби перестороги при користуванні ними. Можливі наслідки нерозумного використання побутових хімічних препаратів для здоров'я людини.
Сучасний дім неможливо уявити без препаратів побутової хімії. За своїм призначенням вони діляться на кілька груп: косметичні засоби, інсектициди, мийні засоби, плямовивідники, лакофарбові препарати та ін.
Щоб уникнути небажаних наслідків у поводженні з хімічними препаратами, необхідно дотримувати нехитрі правила:
- всі препарати слід застосовувати тільки за прямим призначенням, суворо дотримуючи інструкції та рекомендації;
- всі засоби побутової хімії, навіть якщо це звичайний пральний порошок, слід зберігати в недоступних для дітей місцях;
- хімічні речовини не можна розмивати на відкритому полум'ї, краще не ставити їх у гарячу воду або пісок;
- при займанні місткість з цими речовинами слід накрити цупкою тканиною;
- після завершення робіт обов'язково провітрити приміщення;
- під час роботи з агресивними хімічними речовинами - кислотами, лугами - треба надівати гумові рукавиці та окуляри;
- не можна нахилятися низько над посудом з хімічними речовинами, нюхати їх;
- до обробки отруйними речовинами приміщення з нього обов'язково треба винести харчові продукти, птахів, акваріуми, а після обробки зразу ж ретельно вимити руки і покинути приміщення, зачинивши вікна і двері.
Косметичні засоби — лосьйони, одеколони та ін., до складу яких входить етиловий алкоголь, винні спирти, несприятливо впливають на нервову систему. При потраплянні цих препаратів всередину може виникнути стан тяжкого алкогольного отруєння з явищами порушення дихання.
Група препаратів, яка застосовується в побуті з метою знищення домашніх комах (інсектициди), теж здатна викликати гострі та хронічні отруєння при потраплянні у травні та дихальні органи. Якщо сталося отруєння хлорофосом або карбофосом через органи дихання, спостерігаються запаморочення голови, нудота, розлад зору, підвищене потовиділення, психічне збудження.
Мийні засоби, плямовивідники містять кислоти та луги. Тяжкі отруєння викликає оцтова есенція - 80% розчин оцтової кислоти, соляна кислота, яка міститься в рідині для миття ванн. карболова та щавлева кислоти, які є складниками засобів для знищення плям іржі. З їдких лугів найнебезпечніші каустична сода, нашатирний спирт (водний розчин аміаку), їдке калі. Більшість цих рідин безколірна, деякі не мають запаху, тому зберігати їх треба у спеціальному посуді окремо від харчових продуктів.
Зразу після потрапляння кислоти або лугів в організм з'являється сильний біль у роті, горлі, дихальних шляхах. Опік слизової викликає сильне виділення слини. У таких випадках треба негайно викликати лікаря, а до його прибуття негайно видалити слину і слиз з рота, накрутивши на вказівний палень кусок марлі або салфетку. Якщо виникли ознаки ядухи, необхідно провести штучне дихання. Часто при отруєнні кислотами та лугами буває блювота, іноді з домішкою крові. У такому разі промивати шлунок самостійно категорично забороняється, бо це тільки посилить блювоту і набряк горла. Краще випити дві-три склянки води, щоб розвести концентрацію кислоти та лугів, які потрапили у шлунок. Не можна намагатися нейтралізувати речовини, тобто давати при отруєнні кислотами слабкий луг, а при отруєнні лугом - слабку кислоту. При взаємодії ці речовини утворюють велику кількість вуглекислого газу (СО), що приводить до розтягування шлунка та посилення болю.
Кислоту або луг, які потрапили на шкіру і слизові оболонки очей та губ, змивають великою кількістю (1-2 л) води. Краще це робити струменем з водопровідного крана або чайника. До гострої ниркової недостатності може привести отруєння оцтовою кислотою, яка, усмоктуючись у кров, руйнує червоні кров'яні клітини - переносники гемоглобіну, та щавлева кислота, яка утворює нерозчинні солі щавлевої кислоти, які осідають у ниркових каналах і закупорюють їх.
Із лакофарбових препаратів найбільш отруйні анілінові барвники. При отруєнні ними страждають усі органи, але найтиповішим є ураження крові, яка набуває шоколадного відтінку. Видимі шкірні покриви і слизові оболонки при цьому набувають сіро-синього забарвлення. При всіх отруєннях препаратами побутової хімії з вираженими їх проявами необхідна допомога лікаря. До його появи у потерпілого необхідно викликати блювоту, дотримуючи при цьому необхідні заходи обережності (слідкувати, щоб блювотні маси не забили дихальні шляхи, не западав язик тощо). При розладах дихання обов'язково треба робити штучне дихання. Краще за принципом «рот в рот», особливо якщо потерпіла ротова порожнина.