2. Ртуть, Засоби перестороги при користуванні нею. Дії під час отруєння ртут­тю. Наслідки отруєння ртуттю.

Сріблястий рідкий метал. Важчий від усіх відомих рідин. Застосовують в тер­мометрах, манометрах, газорозрядних приладах, при виробництві хлору, їдкого натру. Ртуть легко випаровується при низькій температурі, при виливанні її пари рівномірно розповсюджуються по усій площі розливу. При температурі більше 28°С пари потрапляють у повітря. Отруйні пари ртуті здатні нагромаджуватись, і мають яскраво виражену токсичність. Вони згубно позначаються на ендокринній системі людини, у якої спочатку розвиваються слабкість, сонливість і головний біль. Пізніше починають тремтіти руки, повіки, у важких випадках — ноги.

Захист. Протигази або респіратори, а також гумові (поліетиленові) рукавички, комбінезони. Халати закритого типу і взуття з гладкими підошвами.

Перша допомога. Всі, хто опинився на місці розливу ртуті, повинні швидко залишити небезпечне місце і викликати спеціалістів. Вийшовши із зони ураження, слід змінити одяг, прийняти душ, прополоскати рот 0,25%-ним розчином перма­нганату калію і обов'язково почистити зуби. Промити шлунок водою, на склянку якої додати 20-30 г активованого вугілля. Потім випити молока і проносного. Замість молока можна використовувати збовтані з водою яєчні білки.

Поверхня, заражена розлитою ртуттю, після зібрання сріблястої речовини обробляється хімічним способом. Для санітарної обробки приміщень повинні залучатися спеціалізовані служби. Якщо розбився термометр у вас вдома, ртуть, яка витекла з нього, треба зібрати дротяною щіточкою, або за допомогою кліз­ми. Всі зібрані кульки треба помістити й скляний посуд і занести в санепідемс­танцію. Не виливайте зібрану ртуть й каналізацію!

1. Перехрестя. Оцінки дорожньої ситуації та перехід на чотиристоронньому нерегульованому перехресті.

На звичайному чотиристоронньому перехресті є 132 конфліктні точки. Тому для забезпечення безпечного проїзду перехресть і переходу пішоходами проїзної частини потрібна чітка регламентація і черговості їх руху. Вона встановлюється Правилами дорожнього руху.

Перехрестя — це місце перетину, прилягання та розгалуження доріг на одному рівні. Межами перехрестя є уявні лінії між початком закруглень проїзної частини кожної дороги. Виїзди на дорогу з дворів, стоянок, автозаправних станцій, житлових зон, підприємств перехрестями не вважаються.

Перехрестя можуть бути регульованими і нерегульованими. Якщо черговість ру­ху визначається сигналами світлофора або регулювальника, то перехрестя вважається регульованим, а при відсутності світлофорів та регулювальників, вимкненні світло­фора або його роботі в режимі миготіння жовтого світла перехрестя є нерегульованим. Водієві забороняється виїжджати на перехрестя, навіть коли дозволяє сигнал світлофора, якщо попереду утворилося скупчення автомобілів і можлива зупинка в зоні перехрестя.

До загальних вимог, які визначають порядок проїзду перехрестя, належить і та­ка: здійснюючи поворот ліворуч або праворуч, водій зобов'язаний дати дорогу пішо­ходам, які переходять проїзну частину, велосипедистам, які перетинають цю проїзну частину велосипедною доріжкою. Проте склалась така хибна думка: якщо сигнал світлофора дозволяє, то пішоходи можуть перетинати проїзну частину мало не з за­плющеними очима. Це далеко не так і може бути досить небезпечним. Дуже показо­вий той факт, що 2/3 усіх ДТП здійснюються на регульованих перехрестях.

Причина такого становища випливає з психології та виховання людини. Бездія­льне очікування сприймається людиною важче і знається дуже довгим. Насправді найбільший термін очікування, поки сигнал світлофора дозволить перехід, не пере­вищує 90 секунд.