
- •1. Держава па захисті безпеки життєдіяльності людини. Основні законодавчі акти, що регламентують безпеку життєдіяльності в Україні.
- •2. Термічні і хімічні опіки. Надання першої допомоги при опіках.
- •2. Безпечні умови використання газових побутових приладів: ввімкнення, користування, вимкнення. Ознаки витоку газу. Дії під час витоку газу у приміщенні. Допомога постраждалим, що отруїлися газом.
- •1. Зсув (обвал). Уражаючі фактори зсуву (обвалу). Типові моделі поведінки при виникненні зсувів (обвалів).
- •1. Сильний вітер. Буревій. Уражаючі фактори буревію. Типові моделі поведінки людей, що знаходяться під час буревію в місті (селі), степу, лісі.
- •2. Куріння. Нікотинова залежність. Способи і засоби позбавлення від нікотинової залежності. Ознаки гострого нікотинового отруєння і перша допомога при ньому. Пасивне куріння
- •1. Землетрус. Уражаючі фактори землетрусу. Типові моделі поведінки людей, що знаходяться у будинку або на вулиці під час землетрусів.
- •2. Травмування електричним струмом. Вимоги безпеки під час користування побутовими електроприладами. Перша допомога при ураженні електричним струмом.
- •2. Венозні кровотечі. Надання першої допомоги при венозних кровотечах.
- •1. Аварії з викидом радіоактивних речовин. Уражаючі фактори цих аварій. Особливості поведінки людей, що знаходяться (мешкають)на території радіоактивного забруднення.
- •2. Артеріальні кровотечі. Надання першої допомоги при артеріальних кровотечах.
- •2. Шок. Непритомність. Їх ознаки. Перша допомога.
- •1. Повені. Причини повені. Моделі поведінки під час повені.
- •2. Перелом кінцівок. Ознаки переломів. Закриті і відкриті переломи. Іммобілізація кінцівок підручними засобами. Правила накладення стерильних пов'язок.
- •1. Умови безпечного перебування на льоду. Способи допомоги людині, що потрапила в ополонку. Перша допомога при переохолодженні та обмороженні.
- •2. Вивих. Ознаки вивиху. Перша допомога при вивихах.
- •2. Види ран. Рани від ударів. Перша допомога.
- •2. Венеричні захворювання. Джерела і шляхи поширення венеричних захворювань. Способи запобігання інфікуванню.
- •2. Індивідуальне здоров'я. Складові індивідуального здоров'я. Способи забезпечення власного здоров'я. Здоровий спосіб життя.
- •1. Наркоманія. Наркотичні речовини. Фізична і психічна залежність від наркотиків. Соціальна небезпека наркоманії. Відповідальність за незаконне розповсюдження наркотичних речовин.
- •2. Інфекційні захворювання свійських тварин. Шляхи поширення. Можливі впливи на здоров'я людей і профілактика захворювань, що передаються від свійських тварин. Дії постраждалих після укусів тварин.
- •2. Ртуть, Засоби перестороги при користуванні нею. Дії під час отруєння ртуттю. Наслідки отруєння ртуттю.
- •1. Перехрестя. Оцінки дорожньої ситуації та перехід на чотиристоронньому нерегульованому перехресті.
- •2. Екологія грунтів. Шляхи забруднення ґрунтів (на місцевих прикладах). Вплив забруднення ґрунтів на здоров'я і життя людини. Шляхи захисту здоров'я людей,
- •2. Тепловий (сонячний) удар та його причини. Способи і засоби перестороги. Перша допомога при тепловому (сонячному) ударі.
- •2. Екологія гідросфери. Шляхи забруднення гідросфери (у тому числі на місцевих прикладах). Вплив забруднення гідросфери на Здоров'я і життя людини. Шляхи захисту здоров'я населення.
- •2. Носова кровотеча. Причини виникнення носової кровотечі. Перша допомога при носовій кровотечі.
- •2. Рани, Колоті рани. Різні рани. Захисні рани від забруднення. Перша допомога при колотих і різаних ранах,
- •1. Травмуючі фактори салону легкового автомобіля. Захисна поза пасажира переднього, заднього сидіння при зіткненні автомобілів або наїзду на перешкоду (пояснити і продемонструвати).
- •2. Харчові отруєння. Отруєння грибами. Типові причини отруєнь. Перша допомога при харчових отруєннях.
- •2. Допомоги при у кусах бджіл (ос, джмелів), змій.
- •Словник основних термінів і понять 3 безпеки життєдіяльності
1. Наркоманія. Наркотичні речовини. Фізична і психічна залежність від наркотиків. Соціальна небезпека наркоманії. Відповідальність за незаконне розповсюдження наркотичних речовин.
Під наркоманією розуміють зловживання речовинами, які викликають явища звикання і законом визнані наркотичними; вживання хімічних речовин з метою зміни психічного стану. Наркотики — це група хімічних речовин (рослинного або штучного походження), вживання яких призводить до розвитку наркоманії. До них належать: кокаїн, анаша, гашиш, марихуана тощо.
Серед лікарських препаратів (снодійні, психотропні речовини) і предметів побутової хімії (пральні порошки, клеї, розчинники) зустрічаються речовини, які діють на організм подібно до наркотиків. Вони не приносять шкоди, якщо їх застосовувати за призначенням та дотримуватись правил особистої безпеки при їхньому використанні. Однак у результаті зловживання ними розвивається захворювання — токсикоманія.
І наркотики, і речовини, що викликають токсикоманію, є небезпечними для здоров'я людини. Відрізняються вони юридичне, речовини, які викликають токсикоманію, на відміну від наркотиків, законом не заборонені. Виробництво, перевезення, зберігання, продаж наркотиків тягне за собою кримінальну відповідальність.
При дії наркотичних речовин розвивається внутрішнє оманливе відчуття приємності, комфорту, забуття (ейфорія), виникають ілюзії, змінюються відчуття. З'являється бажання повторити ці відчуття, і, як результат, формується наркотична залежність. Захворювання наркоманією протікає у три стадії.
У здорової людини, яка вперше пробує наркотичне зілля, ейфорії не буває, а спостерігається бурхлива реакція відторгнення та ознаки отруєння. Крім того, виникають й інші реакції, які залежать як від специфічних особливостей наркотиків, так і від індивідуальних особливостей людського організму. Може з'явитися кашель, посилене серцебиття, холодний піт, галюцинації, відчуття тривоги і навіть страх смерті, які нерідко переходять в забуття та сон. Однак, при подальшому прийманні наркотиків ці явища проходять і наступає перша стадія захворювання. З'являється ейфорія. Приймання наркотичної речовини викликає підйом настрою, збудження, яке згодом змінюється на пригніченість, тугу, відчуженість, виникнення депресії. Попередня доза наркотичної речовини при подальших прийомах стає недостатньою. Щоб викликати ейфорію (кайф), потрібно збільшувати дозу наркотику. Розвивається психічна залежність від нього. Людина намагається отримати наркотичну речовини заради задоволення, але поки що ще може обійтися без неї: відсутність наркотичної речовини ніяких неприємних відчуттів не викликає. Особливість цієї стадії полягає в тому, що організм лише частково пристосувався до дії наркотику. На цій стадії людині відносно легко відмовитись від наркотиків. На подальших стадіях хвороби це зробити значно важче. З часом організм пристосовується до перенесення високих доз наркотиків. У ньому відбувається перебудова, яка дозволяє нейтралізувати отруту, зробити її менш небезпечною. Однак ця перебудова супроводжується змінами, які негативно впливають на інші процеси життєдіяльності.
Друга стадія захворювання характеризується появою фізичної залежності від наркотику. Обмін речовин в організмі наркомана змінюється настільки, що наркотична речовина стає необхідною ланкою в ланцюгу порушеного обміну. Відсутність у наркомана можливості приймати наркотики наданій стадії супроводжується цілою гамою фізіологічних та психічних порушень: тремтінням рук, головними болями, сильними болями у м'язах та суглобах, зростанням тривоги, неспокоєм, концентруванням усіх думок тільки на необхідності отримати потрібну дозу наркотику. Якщо такий стан можна зняти прийманням наркотичної речовини, то це означає, що хвороба перейшла в іншу стадію — формується фізична залежність від наркотичної речовини. Приймання наркотиків супроводжується значними патологічними змінами всіх органів і систем: руйнується внутрішня оболонка судин мозку і виникають мішкоподібні випини стінок судин (аневризми). Порушення судин призводить до зменшення постачання нервових клітин киснем і поживними речовинами; змінюється будова їхніх ядер; частина клітин гине. Патологічні зміни у НС призводять до порушень психіки. У наркомана послаблюється пам'ять, інтелект, з'являються ознаки слабоумства, нічні жахи тощо. На цій стадії хвороби відбувається подальша соціальна деградація особистості: наркомана нічого не цікавить, крім задоволення своєї потреби у наркотичній речовині, погіршуються його професійні навички та вміння, знижується працездатність, з'являється моральна розпущеність та схильність до антисоціальних вчинків.
На третій стадії наркоманії хворий відчуває погребу в наркотичній речовині, але її приймання викликає різкі загострення соматичних захворювань. На цій стадії наркоман повністю втрачає здатність до активної діяльності. Третя стадія захворювання загрожує життю хворого і вимагає тривалого лікування. Для забезпечення ефекту лікування необхідно чітко дотримуватись усіх призначень лікаря. Результати лікування не завжди позитивні. Наркоманія є одним із найнебезпечніших соціальних явищ. Зловживання наркотиками можуть стати причиною травм, катастроф, втрати людиною працездатності, духовних потреб та вольових рис. Боротьба з наркоманією — велика соціальна та медична проблеми кожної держави. Профілактика і лікування від згубних звичок здійснюється спеціально створеними наркологічними службами. До боротьби з наркоманією залучається суспільство, розширені адміністративні форми боротьби, поліпшується система наркологічної допомоги: при психіатричних лікарнях організовані наркологічні відділення. Відкриті госпрозрахункові лікарні, де проводять анонімне лікування наркоманів в амбулаторних умовах. Знання наслідків наркоманії та невживання наркотиків за будь-яких обставин — перший і основний спосіб профілактики наркоманії.